Народна Освіта » Всесвітня Історія » § 3. Становлення Середньовічної Європи

НАРОДНА ОСВІТА

§ 3. Становлення Середньовічної Європи

1. Велике переселення народів

Поясніть, чому міграційний рух IV —VII ст. називається Великим переселенням народів.

Перші століття Ери Христової стали особливим періодом в історії людства. На великому історичному просторі, що пов’язав Європу, Азію та Африку, відбувалося Велике переселення народів — одне з наймасш-табніших і найзагадковіших явищ світової історії.

Велике переселення народів — рух племен і народів (IV-VII ст.), унаслідок якого на території Європи виникли нові народи та нові держави.

У цей час десятки племен, сотні тисяч людей залишали обжиті місця й вирушали на завоювання нових земель. Хоча Велике переселення народів почалося ще у ІІ-IV ст., проте масштабного характеру воно набуло саме в V ст. Поштовхом до цього стало вторгнення азійських кочівників — гунів. Очолювані Аттилою, вони спустошили Європу, за що сучасники прозвали вождя гунів «бичем Божим».

Під тиском гунів германське плем’я вестготів вторглося на територію Римської імперії, спустошуючи провінції одну за одною. Слідом за вестготами активізувалися й інші варварські племена. У Великому переселенні народів брали участь слов’янські, угро-фінські та інші народи.

Варвари — у Середні віки — назва племен і народів, які вдерлися на територію Римської імперії й заснували на її землях свої держави. У переносному значенні — неосвічена, груба людина, яка знищує культурні цінності.

Протягом V ст. германські племена двічі захоплювали Рим. Нарешті імператори залишили місто й осіли у важкодоступному містечку Ра-венна. У 476 р. один із германських воєначальників скинув останнього римського імператора й відправив символи імператорської влади до Константинополя — на знак того, що імперії на Заході більше немає. Падіння Західної Римської імперії означало, що розпочався новий період всесвітньої історії — доба Середньовіччя.

Велике переселення народів було не тільки протистоянням античного і варварського світів, а й тривалою взаємодією обох цивілізацій. У процесі переселення змішувалися мови та культури, способи життя і традиції різних народів. Племена, що брали участь у міграціях, створювали нові народи й закладали нову етнічну та політичну карту Європи.

За картою простежте та проаналізуйте напрямки Великого переселення народів.

Спираючись на схему, наведіть приклади держав на території Європи, на формування яких вплинуло Велике переселення народів.

2. Зв’язок людини і природи в Середньовіччі

Обговоріть, який зв’язок існував між людиною і природою в середні віки.

В епоху Середньовіччя, як і раніше, життя людини залежало від природно-географічні чинників. Вони визначали тип житла та поселення, одяг та їжу, засоби зв’язку і, зрозуміло, знаряддя праці. Географічні умови суттєво впливали на появу та розвиток міст і торгівлі, на політичне та духовне життя, на побут населення і традиції.

Кліматології1 в сучасному розумінні цього слова в Середньовіччі не було, точних описів погоди залишилося небагато та й термометр винайшли лише наприкінці епохи. Проте сучасні вчені визначили, що в V— XV ст. клімат кілька разів змінювався, поки не встановився такий, що зберігається зараз.

Як середньовічна людина використовувала ландшафт?

Ландшафт, як і раніше, мав велике значення в житті людини.

На рівнинах люди будували села, а пагорби використовували для зведення оборонних споруд, неприступних замків. Природні рубежі, передусім річки, слугували кордонами між державами. Виходи до морів та океанів, наявність зручних бухт і повноводних річок сприяли розвиткові мореплавства, водного транспорту, рибальства й торгівлі. Основними торговельними центрами Середньовіччя стали Середземне та Балтійське моря.

Упродовж майже всієї епохи Західну Європу вкривали дрімучі, непрохідні ліси. Деревина значною мірою замінювала людям залізо, камінь, вугілля, була основним будівельним матеріалом. Їстівні дари лісу: дичина, мед, гриби, ягоди, дикі трави тощо — були основними в харчуванні людини.

Дедалі жорсткіше освоюючи дику природу, люди ціною величезних зусиль створювали новий — штучний ландшафт: копали канали, насипали дамби, зводили мости, осушували болота, корчували ліс під ріллю, будували нові поселення. Природу бездумно нищили — і це негативно

відбилося на довкіллі. Так, у Візантії, Англії, Франції, Іспанії, Голландії вирубка лісів призвела до зменшення родючості ґрунтів, обміління річок та інших водойм, збіднення флори та фауни. У XV ст. були в основному вичерпані й непоодинокі поклади металевих руд та інші природні багатства.

Як мініатюри із середньовічного календаря відбивають взаємодію людини і природи?

Більш гармонійними були відносини між людиною і природою на Сході. Це значною мірою пояснювалося світоглядом населення, яке під впливом східних релігій вважало людину частиною природи та намагалося зберігати довкілля, не завдаючи йому шкоди.

3. Рух населення

Прочитайте пункт параграфа, позначаючи його окремі частини таким чином:

+ ^ інформація, що була вам відома раніше;

^ інформація, зміст якої для вас є новим;

! ^ цікава інформація, яку ви не очікували побачити;

? ^ те, про що ви хотіли б дізнатися більше.

Після закінчення обговоріть результатами роботи з однокласниками.

Крім Великого переселення народів, в епоху Середніх віків відбувалися інші міграції народів, що пройшли трьома потужними хвилями. Лише в XV ст. відбулося остаточне розселення європейських народів на території, де вони живуть і понині.

Міграція — переселення людей з однієї території або держави до іншої.

1) Які були три хвилі масових міграцій населення в Середньовіччі?

2) Що об’єднувало учасників міграційних рухів?

3) Хто бере участь у поході? Чому разом із воїнами в дорогу вирушало й цивільне населення? Що воно брало із собою в дорогу? Які транспортні засоби використовувало?

Монгольська армія на марші

Окремі групи населення також постійно перебували в русі. Нові дослідження істориків довели, що тодішній люд був непосидющим і мусив мандрувати. Йдеться не тільки про скотарів-кочівників, які пересувалися зі своїми стадами в пошуках незайманих пасовищ. «Осілі» землероби через швидке виснаження ґрунтів також шукали нових земель. Королівські екіпажі й простолюд, монахи й рицарі, торговельні каравани, ремісники та студенти — усі невпинно пересувалися, попри небезпеку й перешкоди.

Важливими причинами для пересування ставали й трагедії Середньовіччя, основними з яких були епідемії, голод і війни. Середньовічна людина потерпала від багатьох хвороб, проте найстрашнішою вважалася чума — «чорна смерть». У XIV ст. від чуми загинула майже третина європейців. Тікаючи від лихоліть війни, шукаючи порятунку від голоду, середньовічний люд освоював нові території і шляхи, здобував інші професії та створював свою культуру і традиції.

1.    Назвіть дату падіння Західної Римської імперії.

2.    Що таке Велике переселення народів?

3.    Хто брав участь у міграційних процесах?

4.    Розгляньте ілюстрації на с. 24 та поясніть:

•    які засоби пересування застосовували мандрівники;

•    чому мандрівники ставали об’єктами нападів?

5.    Визначте причини, сутність і наслідки Великого переселення народів.

6.    Як ви вважаєте, чи була середньовічна людина більш залежною від природи, ніж сучасна? Доведіть. Чи можуть людина і природа співіснувати гармонійно, без конфліктів? Чому?

1. Визначте позитивні та негативні чинники, що впливали на життя людини в Середньовіччі, скориставшись таблицею. Поясніть свою думку.

Позитивні чинники

Негативні чинники

2. Уявіть себе журналістом і подумки перенесіться в середні віки: які б запитання ви поставили, щоб з’ясувати причини міграцій різних людей?

Битва на Каталаунських полях — перша битва народів

У 451 р. вождь гунів — Аттила повів свої війська в похід на Римську імперію. Разом із ним ішли війська інших варварських племен. Назустріч їм насувалася армія на чолі з римським полководцем Аецієм. Хоча армія Аеція вважалася римською, важливу роль у ній відігравали германські війська, вожді яких об’єдналися з римлянами для боротьби з Аттилою. На Каталаунських полях уперше в історії Європи зійшлися величезні армії. У битві брали участь майже всі племена та народи тогочасної Європи. I хоча римляни перемогли, й Аттила відступив, проте в Аеція не було сил наздоганяти противника.

У середньовічних джерелах битва на Каталаунських полях представлялася як символ перемоги цівілізованого світу над варварським. Це дало можливість Дж. Р Р Толкієну використати опис цієї битви під час створення «Володаря кілець».

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас О.І. Пометун, Ю.Б. Малієнко

 

Автор: admin от 19-08-2015, 21:16, посмотрело: 4518