Народна Освіта » Біологія » § 9. Тип кільчасті черви. Класи малощетинкові черви і п'явки

НАРОДНА ОСВІТА

§ 9. Тип кільчасті черви. Класи малощетинкові черви і п'явки

Ви дізнаєтеся про особливості будови, спосіб життя і значення для природи представників класів Малощетинкові черви і П’явки.

 

Чи є у дощових червів самці й самки? Чому на дощового черв ’яка добре ловиться риба?

 

Малощетинкові черви живуть переважно у ґрунті або прісних водоймах, їхню будову і спосіб життя розглянемо на прикладі дощового черв’яка.

Дощовий черв’як мешкає в ходах, які прокладає в ґрунті. Живиться він органічними залишками.

Тіло дощового черв’яка витягнуте і поділене на велику кількість сегментів (мал. 37). Передня частина його тіла товстіша і заокруглена, а задня — тонша. Тіло дощового черв’яка має коричнювато-червоний колір. На відміну від нереїса, у дощового черв’яка не розвинений головний відділ і немає бічних виростів на сегментах тіла. Щетинок мало, вони невеличкі, притиснені до тіла і спрямовані спереду назад. їх можна відчути лише на дотик, якщо провести пальцями по його тілу ззаду наперед. Завдяки щетинкам дощовий черв’як може закріплюватися в ґрунті, тому його дуже важко звідти висмикнути.

Дощові черви зовні схожі на водних представників класу Малощетинкові черви, які є улюбленим кормом багатьох прісноводних риб. Тому вони використовуються рибалками як ефективна приманка під час ловлі риби у прісних водоймах.

У передній частині тіла дощового черв’яка добре помітне світліше потовщення — поясок, що складається з кількох сегментів. Поясок відіграє важливу роль у розмноженні дощового черв’яка.

Зовні тіло дощового черв’яка (мал. 38) вкрите одношаровим епітелієм, поміж клітин якого є дуже велика кількість залозистих клітин. Особливо багато цих клітин міститься на пояску. Залозисті клітини виділяють велику кількість слизу, який змащує тіло черв’яка. Це допомагає йому просуватись у ґрунті й захищає його тіло від пошкоджень.

Опорно-рухова система. Під шкіряним епітелієм дощового черв’яка (як і у нереїса) є два шари м’язів (зовнішній — кільцеві, а внутрішній — поздовжні), що разом з епітелієм утворюють його шкірно-м’язовий мішок. Під шкірно-м’язовим мішком є порожнина тіла, яка поділена перегородками на сегменти.

За допомогою м’язів дощовий черв’як може повзати і прокладати ходи в ґрунті. При цьому він із силою надавлює переднім кінцем тіла на поверхню ґрунту і протискується в нього, а порожнина тіла виконує опорну функцію.

Травна система дощового черв’яка складається з кількох відділів, які суттєво відрізняються виконуваними функціями. Ротовий отвір веде в передню кишку, яка складається з глотки (розширення з м’язовими стінками, які пресують ґрунт, що містить поживні речовини, і допомагають його заковтнути; у глотку відкриваються травні залози), тонкого стравоходу (по якому їжа надходить у наступну частину травної системи), вола (розширення стравоходу, де накопичується і змочується їжа) та шлунка (розширення, в якому їжа подрібнюється). Із шлунка їжа потрапляє в середню кишку. У стінках середньої кишки є багато залозистих клітин, які виробляють травні ферменти. Під дією цих ферментів їжа остаточно перетравлюється, а поживні речовини всмоктуються в стінки кишечника і потрапляють у кров. Кров транспортує поживні речовини до всіх частин організму тварини.

Для живлення дощовий черв’як постійно пропускає через свою травну систему ґрунт. Окрім того, він може затягувати рештки рослин, зокрема опале листя, під землю, де воно розкладається і стає придатним для поїдання черв’яком.

Як і у всіх кільчастих червів, кровоносна система дощового черв’яка замкнена. Так само є спинна і черевна кровоносні судини, що з’єднані між собою численними кільцевими судинами. Проте, на відміну від ба-гатощетинкових, у малощетинкових червів рух крові забезпечується скороченням м’язових стінок кільцевих судин, які, таким чином, виконують функцію численних сердець.

Дихальна система. Газообмін малощетинкові черви здійснюють через усю поверхню тіла. Вважається, що саме з нестачею кисню після

заливання нірок дощовою водою, пов’язане явище виповзання великої кількості дощових червів на поверхню землі.

Нервова система у дощового черв’яка побудована подібно до нереїса і складається з великих мозвоких вузлів, що містяться в передньому кінці тіла, і черевного нервового ланцюжка.

Але, на відміну від багатощетинкових червів, у малощетинкових не розвинені органи чуття. Відчуття дотику і хімічне чуття забезпечують групи клітин, що містяться у поверхневому шарі клітин шкіри. Очі відсутні, їхню функцію виконують світлочутливі клітини, які дозволяють черв’яку лише відрізняти світло від темряви.

Статева система. На відміну від багатощетинкових, малощетинкові черви є гермафродитами. У кількох сегментах передньої частини їхнього тіла міститься спочатку чоловіча, а в наступних — жіноча статеві системи. Така будова статевої системи робить неможливим самозапліднення. Тому запліднення у дощових червів перехресне.

Розвиток яєць відбувається в коконі, який відкладається в ґрунт, і завершується виходом сформованих черв’яків, але маленьких. Такий розвиток називається прямим, тому що він не має проміжних стадій.

Різноманітність та значення.

Клас Малощетинкові черви налічує до 5 тис. видів. Окрім мешканців ґрунтового середовища, серед них чимало мешканців прісних водойм.

Найменші малощетинкові черви — це мікроскопічні організми довжиною близько 0,5 мм. Найбільші малощетинкові черви — австралійські дощові черви Мегасколідес, досягають довжини 3-4 м (мал. 39).

Ґрунтові дощові черви відіграють величезну роль в ґрунтоутворенні.

Вони перемішують ґрунт, знижують його кислотність, збагачують його органікою, збільшуючи тим самим родючість ґрунту. Останнім часом певні види дощових червів штучно розводять і продають як живі добрива. Крім того, дощові черви є їжею для чисельних ґрунтових тварин, птахів, земноводних, плазунів і ссавців, наприклад, кротів, борсуків та інших.

Ґрунтоутворення — це процес формування та розвитку ґрунтів під дією кліматичних чинників та живих організмів.

Важливу роль у водних екосистемах відіграють малощетинкові черви, такі як, наприклад, трубочник (мал. 40). Трубочники сприяють самоочищенню водойм, і одночасно є їжею для риб, про що добре знають акварі-умісти. Є серед водних малощетинкових червів і хижаки.

Клас П’явки є ще однією важливою групою кільчастих червів. Це відносно невелика (близько 400 видів) група червів, які пристосувалися до паразитичного способу життя або до хижацтва.

П’явки схожі на малощетинкових червів тим, що у них не виражений головний відділ тіла та майже немає щетинок.

Тіло п’явок вкрите щільною кутикулою, на якій добре помітні поперечні сегменти, проте зовнішні сегменти не співпадають із внутрішніми. Пояска, характерного для дощових червів, у п’явок немає.

Характерною ознакою п’явок є наявність передньої і задньої присосок. Передня присоска міститься навколо ротового отвору. Рот у п’явок має зуби, якими ті види, що живляться кров’ю, можуть прокушувати шкіру тварин або людей, на яких вони нападають.

За внутрішньою будовою п’явки теж схожі на малощетинкових червів. Різниця, в основному, полягає в тому, що в спеціальних резервуарах у тілі п’явок може накопичуватись кров, якої вони насмоктались. Завдяки цьому, п’явка може довгий час (до кількох тижнів) не їсти. Слинні залози п’явок виділяють особливу речовину гірудин, що перешкоджає згортанню крові.

П’явки, як і малощетинкові черви, є гермафродитами. Запліднення у них перехресне. Запліднені яйця у різних видів або відкладаються у ґрунт, або прикріплюються до черевної поверхні і так виношуються. У багатьох видів, як у малощетинкових червів, формується слизовий кокон. При цьому, наприклад, медичні п’явки живуть у воді, а кокон відкладають у ґрунт на суходолі.

Різноманітність та значення. Паразитичні п’явки відіграють важливу роль у водних екосистемах як паразити риб, ракоподібних, водоплавних птахів та інших тварин. Деякі п’явки є справжніми хижаками. Наприклад, у ставках живуть великі чорні псевдокінські п’явки (мал. 41), які живляться пуголовками жаб або мальками риб. Якщо ж у водоймі їжі мало, то вони можуть виходити на суходіл і нападати на дощових червів або наземних молюсків.

У тропічних лісах справжнім лихом для людини і тварин є наземні п’явки (мал. 42), які сиплються вниз із пагонів дерев, коли жертва ці пагони зачіпає.

Проте найвідоміші медичні п’явки. їх цінність насамперед у тому, що вони продукують велику кількість гірудину, який є незамінним препаратом при використанні систем штучного кровообігу в медицині. П’явок використовують також для зниження кров’яного тиску та профілактики інсультів. Для цих потреб медичних п’явок штучно розводять. У природі вони зустрічаються рідко, бо є дуже чутливими до чистоти водойм. Медичні п’явки — це не один, а кілька видів. Зокрема в Україні є два види медичних п’явок (мал. 43), які є рідкісними і занесеними до Червоної книги України тваринами. Тому ловити їх для медичних потреб заборонено.

 

Висновки

 

1.    Малощетинкові черви і П’явки мають багато подібних ознак з Бага-тощетинковими червами, передусім сегментоване тіло та замкнену кровоносну систему без серця.

2.    У малощетинкових червів не розвинений головний відділ, немає бічних виростів, а щетинок небагато. У них не розвинені органи чуття, є лише групи чутливих клітин, що містяться у шкірі.

3.    Ґрунтові дощові черви відіграють значну роль в утворенні родючого шару ґрунту.

4.    Характерною ознакою п’явок є наявність передньої і задньої присосок. П’явки живляться кров’ю тварин або є хижаками.

5.    Малощетинкові черви і п’явки є гермафродитами.

 Терміни і поняття

 

Воло, гірудин, глотка, ґрунтоутворення, залозиста клітина, поясок, стравохід, шлунок.

 

 Контрольні запитання

 

1.    У якому середовищі мешкають малощетинкові черви? Як вони пристосовані до життя в таких умовах?

2.    Користуючись малюнком 38 опишіть будову травної, кровоносної і нервової систем дощового черв’яка.

3.    Яка роль дощових червів у процесах ґрунтоутворення?

4.    Для чого використовують медичних п’явок?

5.    Як відбувається розмноження дощових червів?

 Завдання

 

1.    Як змінюється довжина і товщина тіла черв’яка при скороченні кільцевих м’язів? Як змінюється довжина і товщина тіла черв’яка при скороченні поздовжніх м’язів? Уявно або з допомогою пластиліну змоделюйте такі скорочення і відповідні рухи черв’яка.

2.    Розмістіть у правильній послідовності органи травної системи дощового черв’яка:

шлунок, воло, рот, глотка, задня кишка, анальний отвір, середня кишка,

тонка частина стравоходу.

3. Накресліть у зошиті й заповніть порівняльну таблицю особливостей будови та життєдіяльності представників класів Багатощетинкові черви, Малощетинкові черви і П’явки.

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Костіков та ін.

 

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 15-08-2015, 17:15, Переглядів: 21555