Мій однокласник (твір-опис зовнішності однокласника)

Андрій — високий, стрункий, він найвищий у нашому класі. У нього довгі руки й ноги, досить широкі й міцні плечі. Андрію нема рівних на турніку. Як закрутить «сонце» — лише встигай рахувати.

Коли в Андрія веселий настрій, він ходить трохи підстрибуючи, і все його тіло стає аж надто рухливим. А загалом вся постать Андрія спортивна.

Охайність — ось що по-справжньому вирізняє Андрія з-поміж однокласників. Нігті в нього завжди акуратно підстрижені, а от пальці аж занадто тонкі, на мій погляд.

Обличчя в Андрія овальне, з яскраво вираженою мімікою. Коли потрібно когось розсмішити — будь ласка, Андрій уже готовий. Скорчить таку міну — встигай триматися за живіт від реготу. Очі в хлопця блакитно-сірі, волосся — світло-русе, трохи кучеряве. Незважаючи на те що Андрій завжди охайно підстрижений і має модну зачіску, після гри в баскетбол його важко відрізнити від усіх хлопців нашого класу. Тоді вони галасливою ватагою сунуть до роздягальні, веселі, розчервонілі, скуйовджені.

Ніс в Андрія середній (за розмірами). Але якщо треба щось узнати, тобто рознюхати, Андрій умить з’являється, вже готовий усе розвідати.

Іноді, коли наш Андрій нервується, у нього червоніють щоки й вуха, і він стає схожий на троянду з міського парку.

А загалом Андрій добра людина, класний товариш і мій найкращий друг.