Минув рік. Ви побували в найвіддаленіших куточках нашої Вітчизни, подорожуючи стежками дитинства українських письменників, відвідали далекі країни, де звучало українське слово, жили талановиті люди, для яких найбільші цінності в житті - Батьківщина, совість, честь, гідність. Упродовж року вашими супутниками були книжки, у кожній з яких можна було знайти всесвіт людських думок і почувань, любові, добра, краси, щирості й правди.

Письменники, що вміють розмовляти з дорослими і маленькими читачами, вміють смішити і разом з тим розповідати про найсерйозніші речі - незалежність Вітчизни, її історію. Уява письменника може вільно переносити його читачів до фантастичних світів, а потім запропонована розмова може торкатися вкрай серйозних речей, над якими замислюється кожен. 

Юрій Винничук знаний в Україні як письменник, журналіст, мовознавець, редактор. Він народився в Івано-Франківську, там отримав вищу освіту, згодом
переїхав до Львова. Усе його творче життя в основному пов’язане зі Львовом. Цікаво, що твори Юрія Винничука знані Вони перекладалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Канаді, Німеччині, Польщі, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За його казками знято мультфільми «Історія одного Поросятка» та «Як метелик вивчав життя».

ЧИ Я - ПИСЬМЕННИК...» Володимир Дрозд - постать неординарна в українській літературі. Рідко трапляється так, щоб двадцятитрьохлітній юнак, видавши першу збірку новел і оповідань, був одразу прийнятий до Спілки письменників! Що для вас є символом українства?А потім молодий прозаїк досконалив свою майстерність вже не тільки в невеликих за обсягом (хоча містких) новелах та оповіданнях, але й у творах великих жанрів: романах, романах-біографіях відомих особистостей та повістях.

На самому початку літературної діяльності письменниця проголосила своє кредо в епіграфі до оповідання «Дрогобицький звіздар»: «Оповідайте» дбаючи про істину, та хай кожен говорить тільки те, що бачив». У нашій літературі Ніна Бічуя унікальна або майже унікальна багатьма речами: вона працює в жанрі історичної новелістики, чимало її текстів присвячені темі театру, вона пише для дорослих та дітей, багато перекладає. Говорячи про тексти Ніни Бічуї, не

можна обминути мову письменниці - вона заворожує.

Олександр Довженко є постаттю світового значення. Унікальний талант дозволив йому виявити себе в різних галузях творчої майстерності: він був і письменником, і кіно-режисером, і драматургом, чудово малював. Ще за життя двічі отримував найвищу митецьку нагороду в СРСР - Державну премію (1941, 1949 рр.), мав звання народного артиста. Його фільм«Земля» (1930 р.) було віднесено кінокритиками до десяти найкращих фільмів світу.

Життя безупинно і невблаганно іде на мене, яіс хвиля на берег» — так сказав про себе письменник, який творив не лише українську - європейську літературу і культуру. Інтелігент і аристократ духу, людина високого морального обов’язку йрідкісного таланту, Михайло Михайлович залишив нам у спадок твори надзвичайні: правдиві, чарівні, вічні, як саме життя, яке він любив над усе на світі...

Його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого), який не лише заклав підвалини національної драматургії, а й уславив український театр на весь світ. Крилатими фразами з його комедій буквальнонасичений наш побут, а безсмертні образи живуть на сцені вже близько ста років! Ви, напевно, вже розумієте: якщо твір витримав нелегкий іспит часом, то це справжня класика, якою могла б пишатися будь-яка література світу.

Його поезія почалася з любові: до своєї землі неповторної, до людей, не діткнутих осоружними компромісами цивілізації, до високих смерек, що торкаються неба. Дорога до слова простяглася через аудиторії філологічного факультету Київського університету імені Т.Г. Шевченка, і його студенти першими довідалися про народження нового таланту — незвичайного, оригінального, самобутнього і справжнього!

Анатолій Мойсієнко — поет незвичайний. Професор Київського університету, він нині навчає української мови тисячі студентів-філологів, учить їх плекати рідне слово. Він знаний як автор візуальних поезій, віршів-паліндромів. Тонке відчуття слова дозволяє поетові створювати неперевершені пейзажні малюнки, у яких звичайна пора року може поставати в цілком несподіваних образах, картинах, чарівливому поетичному звукописі.