У цьому математичному виразі не вистачає коефіцієнта пропорційності, який враховував би залежність від роду речовини, щоб стати формулою для обчислення кількості теплоти, наданої тілу' під час нагрівання.

Ми також пересвідчилися на досліді, що різним речовинам однакової маси для однакової зміни температури під час нагрівання треба надати різну' кількість теплоти. 

Спочатку треба дослідити, від яких фізичних величин залежить зміна внутрішньої енергії тіла під час теплообміну. Потім узагальнити результати цих досліджень з метою отримання математичної формули для обчислення шуканої величини.

На початку шукану величину, як завжди, треба означити і позначити, адже результатом досліджень має бути фізична формула, яка складається з позначень фізичних величин, пов’язаних певними математичними діями.

Я зможу дати відповіді на запитання: як відбувається передача тепла променевим теплообміном від джерела до оточуючих тіл.

Наше життя завжди пов’язане із різними джерелами теплової енергії і залежить від них. Сонце — джерело життя на Землі. Вона отримує енергію Сонця з відстані 150 млрд км крізь космічний вакуум. Зрозуміло, що теплопередача при цьому не може здійснюватися шляхом теплопровідності або конвекції.

Я зможу пояснити конвекційний теплообмін, який зумовлює велику кількість природних явищ і процесів. Ці знання допоможуть мені на практиці.

Уяви звичайну життєву ситуацію. У людей виникла проблема з обігрівом будинку: у ньому завжди холодно. Будинок опалюють від дров’яного котла, а батареї, якими тече гаряча вода, поставлені аж під стелю. Мещканці цього будинку кажуть, що так їм зручніше.

Чи правильно вони міркують?

Спочатку цей кінець ложки холодний, а через деякий час стане теплим, а потім гарячим. Це явище можна пояснити на основі молекулярно-кінетичної теорії.

Внутрішня енергія від гарячої води передається атомам ложки, вони поступово збільшують свою швидкість і амплітуду коливань, які передаються сусуднім атомам холодніших ділянок ложки. їхня температура підвищується, а з часом це починає відчувати і рука, що тримає ложку.

Усі знають, що середня нормальна температура людського тіла дорівнює 36,6 °С (з невеликими коливаннями протягом доби). Тривале підвищення або зниження температури людського тіла на 4-5 °С може призвести до загибелі людини. Робимо висновок: за рахунок обмінних процесів та механізмів терморегуляції в організмі підтримується стала «нормальна» температура нашого тіла, а отже, й відповідна їй частина внутрішньої енергії.

Я зможу пояснити теплову зміну лінійних і об’ємних розмірів твердих тіл, особливості теплового розширення рідин і газів. Ознайомлюсь з тим, як застосовують знання теорії фізичних процесів.

Наукові дослідження свідчать, що більшість речовин у різних агрегатних станах під час нагрівання розширюються, а під час охолодження стискаються. У цьому можна пересвідчитися на простих дослідах.

Я зможу пояснити відмінності між внутрішньою будовою речовин у різних агрегатних станах, а також назвати фізичні властивості речовин у різних агрегатних станах.

Найпоширеніша речовина на землі — це вода. Із курсу природознавства ти знаєш, що вода може бути у трьох станах: твердому, рідкому та газовому (схема 1). Ці стани називають агрегатними (латиною aggregatus — приєднаний, зв’язаний).

На малюнку 13 показано різні ситуації, коли ми маємо подбати про створення певних теплових умов у побуті або на виробництві.

Отже, відомо, що потреби лікарів, ремісників, учених минулого вимагали створення приладу, здатного точно визначати ступінь нагрітості тіла, тобто його температуру. 

Людина за допомогою відчуттів може оцінювати ступінь нагрітості тіл на дотик. Цього досить, наприклад, для того, щоб раптом не обпектися гарячою рідиною або подбати про одяг у холодну пору року. З часом із потреб медицини та з розвитком ремесел і виробництва виникла потреба точніше визначати нагрі-тість тіл, порівнювати її ступінь у різних випадках.