Повсявденне життя неможливо уявити без електричних приладів— вони дозволяють зробити життя комфортнішим. Це — електричні нагрівані, праски, холодильники, комп’ютери, телевізори, освітлювальні прилади, різноманітні електроінструменти та багато інших. Але потрібно не забувати, що вони криють у собі приховану небезпеку, яка пов’язана з можливістю ураження людини електричним струмом або виникнення пожежі.

Гази за звичайних умов е хорошими ізоляторами. У них немає вільних електричних зарядів. Однак за певних умов гази можуть стати провідниками електричного струму.

Оскільки молекули газу електрично нейтральні, то для того, щоб газ став провідником електричного струму, необхідно будь-яким способом отримати деяке число вільних електричних зарядів: електронів і позитивних іонів.

Розглянемо механізм протікання електричного струму в рідинах. Не всі рідини е провідниками електричного струму. Дистильована вода, наприклад, не містить вільних зарядів — електронів або іонів, тому в ній електричний струм виникнути не може.

Щоб переконатися в цьому, проведемо наступний дослід.

Проходження електричного струму через провідник завжди супроводжується нагріванням провідника. Нагрівання відбувається тому, що вільні електрони в металах, які розігналися під дією електричного поля або іони в розчинах, які проводять струм, стикаються з молекулами або атомами провідника і віддають їм свою енергію. Так енергія електричного поля переходить у внутрішню енергію провідника.

Розглядаючи приклади дії електричного струму (теплову, магнітну, хімічну), ми під діями розуміли різноманітні результати роботи

електричного струму. Нагрівання металевого провідника, притягання металевих предметів, поворот рамки зі струмом і т. ін. — все це приклади роботи електричного струму. У всіх цих випадках енергія одного виду (енергія електричного поля або електрична енергія) перетворювалася в енергію іншого виду (внутрішню, механічну тощо).

За якими формулами визначають силу струму, напругу і опір при послідовному з’єднанні провідників у колі?

З паралельним з’єднанням провідників ви також уже зустрічалися: так, наприклад, приєднують вольтметр до провідника, на якому вимірюють напругу (див. рис. 107).

На практиці, в побуті паралельне з’єднання зустрічається частіше, ніж послідовне. Чому? Про це ви скоро дізнаєтеся.

Приклади послідовного з’єднання провідників (це можуть бути будь-які електричні установки та прилади) уже було наведено в попередніх параграфах. Так, послідовно з’єднані на рисунку 94 джерело струму, ключ, лампочка і дзвінок; на рисунку 102 — джерело струму, три лампочки і амперметр, а на рисунку 113 — джерело струму, ключ, магазин опорів і амперметр.

Дуже часто на практиці доводиться змінювати силу струму в колі, плавно збільшуючи або зменшуючи її. Пригадайте, наприклад, як гасне світло в театрі або кінотеатрі, як регулюється гучність звуку в радіоприймачі. Це відбувається за рахунок зміни сили струму. При пуску електричних двигунів, при виключенні сильних струмів в різних технічних пристроях необхідно поступово змінювати силу струму.

Перевіримо на досліді справедливість цієї гіпотези.

Складемо коло, зображене на рисунку 117. На спеціальній панелі прикріплені різні провідники. Ці провідники будемо почергово підключати до джерела струму і порівнювати значення сили струму, які покаже в кожному випадку демонстраційний амперметр.

Як споживач струму в колі використовується резистор — металевий провідник у вигляді спіралі. Паралельно до резистора підключений вольтметр, що вимірює напругу на цій ділянці кола. Інша частина кола складається з джерела струму, Kjnona і амперметра. Як джерело струму будемо використовувати пристрій, який дозволяє регулювати напругу на кінцях провідника.