Під час випаровування з рідини вилітають найбільш швидкі молекули. Тому випаровування спричиняє зниження температури рідини. Щоб температура рідини не знижувалася, до неї необхідно підводити певну кількість теплоти.

Найінтенсивніше випаровування відбувається під час кипіння.

Найінтенсивніше випаровування відбувається, коли рідина кипить. Що ж являє собою процес кипіння? Вам, мабуть, неодноразово доводилося кип’ятити воду, чекаючи, поки вона закипить у чайнику. Відтворимо процес кип’ятіння так, щоб його можна було спостерігати. Наллємо воду в прозору посудину і почнемо її нагрівати.

Вивішена мокра білизна за деякий час стає сухою, висихають клеї й фарби, калюжі після дощу. Ці явища знайомі нам як процеси висихання або випаровування рідин. Вийшовши вранці з дому, ви бачите на траві крапельки води — росу, хоч дощу й не було. Та й чому дощ раптом проливається на нас з неба і що являють собою хмари? 

Оскільки питома теплота плавлення показує, яку кількість теплоти потрібно передати твердому тілу масою 1 кг, щоб перетворити його на рідину за температури плавлення, то для плавлення тіла масою 5 кг, виготовленого з цієї самої речовини, потрібно витратити у 5 разів більшу кількість теплоти.

Руйнування кристалічної ґратки у процесі плавлення пов’язане зі збільшенням швидкості коливань частинок речовини і внутрішньої енергії тіла. Швидкість руху частинок у рідині більша. Тому навіть за однакової температури внутрішня енергія рідини більша, ніж внутрішня енергія твердого тіла, з якого утворюється рідина. 

Ви вже знаєте, що одна й та сама речовина може перебувати в різних агрегатних станах: твердому, рідкому, газоподібному. Зміна агрегатних станів речовини, тобто перетворення рідин на тверді тіла і гази та навпаки, пов’язана зі змінами в русі, взаємодії та взаємному розташуванні молекул, а отже, зі зміною внутрішньої енергії та температури тіл.

Одними із найдивовижніших і найзагадковіших творінь природи є кристали. Вони бувають різних кольорів, милують око чудовою грою світла на гранях, і'м притаманна дивовижно правильна форма у вигляді багатогранників, грані яких ідеально плоскі, а ребра — прямі (мал. 1.40). Кристалам приписують чудодійні властивості.

Очевидно, так само можна розраховувати кількість теплоти при нагріванні будь якого тіла.

Щоб знайти значення кількості теплоти, яку потрібно витратити на нагрівання тіла, необхідно його питому теплоємність помножити на масу і на різницю температур до і після нагрівання: