Як зазначалося вище, створення власних органів, які б захищали українські державні утворення від витоку інформації з обмеженим доступом та від розвідувально-підривної діяльності спецслужб ворога, почалося ще за часів національних змагань 1917 - 1921 pp. Проте нетривале існування цих утворень, стан війни не дали змоги налагодити ефективну систему захисту інформації з обмеженим доступом та нормальне існування окремих її інститутів.

Перша світова війна та її результати кардинально змінили всю систему міжнародних відносин. На політичній карті Європи, особливо на сході континенту, з’явилися нові держави, які закладали підвалини повоєнних відносин. Серед них була й незалежна Українська Держава, яка в своєму будівництві пройшла різні етапи й набула різних форм: Центральна Рада та Українська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана П. Скоропадського, Українська Народна Республіка доби Директорії, Західноукраїнська Народна Республіка.

Як уже зазначалося, незважаючи на активне будівництво держави, уряд Б. Хмельницького вчасно вживав необхідних заходів у сфері захисту військово-політичної інформації Української держави від ворожих дій Польщі. Внаслідок цього вдавалося зберігати у таємниці військові плани найголовніших кампаній, розкривати змови, організовані ворожими шпигунами, протидіяти спробам правлячих кіл Речі Посполитої спровокувати міжусобну боротьбу в українському суспільстві, внести розкол у лави національно-патріотичних сил.