Історія написання: із листа Г. Квітки-Основ’яненка П.О. Плетньову: «По случаю, был у меня спор с писателем на малороссийском наречии. Я его просил написать что-то серьезное, трогательное. Он мне доказывал, что язык неудобен и вовсе не способен. Знав его удобство, я написал Марусю и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться».

Історія написання: маючи хист до римування (серед друзів у І. Котляревського було прізвисько «рифмач»), поет для розваги почав римувати жартівливі куплети про козаків, використовуючи сюжет героїчної поеми давньоримського поета Вергілія «Енеїда», які читав на недільних посиденьках друзів.