Дієслово — це самостійна частина мови, яка відповідає на питання що робити? що зробити? й називає дію чи стан, виражає це значення в категоріях виду, способу, часу, особи, стану (у минулому часі й умовному способі ще й категорією роду).

Займенник — це самостійна частина мови, яка узагальнено вказує на предмет (хто? що?), ознаку (який? чий?), кількість (скільки?), не називаючи їх. Така особливість цих слів відбилася в їх назві — «займенник», тобто замість імен, ознак, кількостей предметів.