Афористичність байок І. Крилова «Вовк та Ягня» і «Квартет»

Афоризм — це стислий влучний вислів, схожий на прислів’я. Тільки прислів’я створює народ, а афоризм — окрема людина. В афоризмі закладено той висновок, якого письменник дійшов із власного життя.

Ось перший: «У сильного завжди безсилий винен». Сумна констатація численних фактів: хто сильний, той і має рацію. Крилов бачив це правило не тільки у стосунках людей, а й цілих держав. Тому автор і згадує про історію.

Стисла й сумна розповідь про те, як Вовк позбавив життя Ягнятка, якого обдурила надія на правду і закон, завершується також афоризмом: «Ти винен тим вже, що я їсти хочу».

Справді, провина беззахисного і в тому, що він є легкою здобиччю для сильного. Саме через його слабкість «найсвітліші Вовки» чинять свою беззаконну розправу. Не менш афористична і байка про чотирьох аматорів, які займаються чужою ця я них справою. Вислів «затіяли зіграть квартет» часто застосовують для засудження легковажної спроби непідготовлених людей розв’язувати складні пи- іання. Далі можна до нашого життя застосовувати хоч кожний рядочок, але найбільшу популярність здобув ущипливий вираз «А ви як не сідайте, друзі...» іакінчуват.н речення вже немає потреби. Всім усе зрозуміло.

Звичайно ці байки мають різний зміст — одна про суспільну несправедливість, друга — про людську зарозумілість. Проте вони обидві передають задум автора, відпиваючись у влучній формі афоризм.