Народна Освіта » Українська література » «Генерали піщаних кар’єрів» (твір-допис дискусійного характеру)

НАРОДНА ОСВІТА

«Генерали піщаних кар’єрів» (твір-допис дискусійного характеру)

Кожен день, проходячи повз звалища, бачу там людей, які копирсаються у тому смітті. І я думаю про те, хто ці люди, звідки вони. Звісно, всі можуть відповісти: це бомжі. Але звідки вони беруться? Невже в нашій країні, що так славиться своїми родючими землями, своєю гостинністю, не вистачає хліба? Хочеться крикнути на весь світ: «Люди! Подивіться на тих дітей, що живуть без батьківської любові серед бруду й жорстокості. Хіба у вас не крається серце, коли ви бачите дітей, що нюхають клей?»

Можливо, ці діти лише хочуть забути те, хто вони, хто їхні батьки. Забути й ніколи не згадувати цей жорстокий світ.

Хоча, на жаль, не всім на звалищі живеться гірше, ніж удома. Бо хіба можна жити в домі, де щодня бачиш п’яних батьків? Тоді це вже не дім, а тюрма! В’язниця, де щодня катують не фізично, а морально. Ось тоді, мабуть, найкращим виходом є втеча, звалище, смітник.

Можливо, людям треба з більшим розумінням ставитись до тих дітей. Ми, діти з нормальних сімей, дуже часто навіть не уявляємо собі, що значить «боротися за життя». За нас усе вирішують батьки, школа. Іноді нам здається, що нас не розуміють або не люблять — не хочуть купити нову іграшку, дати грошей на комп’ютерні ігри, ставлять двійки. І ми самі робимо з цього якусь трагедію. Але давайте замислимося: чи справді це трагедія? Звичайно, ні. Тож будьмо терпимішими до «генералів піщаних кар’єрів» і цінуймо справжні цінності: сонце, небо, дружбу, любов батьків.

Автор: admin от 18-01-2013, 22:55, Переглядів: 3141