Проект Конституції (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної республіки (УРСР)

Проект був запропонований фракцією комуністів у Верховній Раді України у 1995 році. Він складений з 9-ти розділів і 140 статей.

Якщо дивитися об’єктивно, це є один з найбільш системних і ґрунтовних проектів того часу. Велика увага у проекті приділяється правам людини і громадянина, і практично саме в цій редакцій вони перекочували до нині чинної конституції.

У преамбулі цього проекту зазначається соціалістична спрямованість суспільного розвитку, а також вірність радянській формі народовладдя.

В основах конституційного ладу зазначено, що УРСР — народна соціалістична республіка, що виражає волю робітників і селян, а також трудової інтелігенції.

Народ є джерелом влади. Територія УРСР недоторканна. Державними мовами є українська і російська, їм забезпечується всебічний вжиток.

УРСР самостійно вирішує про добровільний вступ до міжнародних формувань.

У главі «Суспільство і держава» зазначено, що суспільне життя в УРСР ґрунтується на пріоритеті суспільства над державою. Приоритетним є розвиток соціалістичного суспільства як асоціації рівноправних вільних громадян, на засадах самоврядування та саморегулювання. Мета суспільства — створити умови для вільного розвитку кожної людини. Подальші тези визначають людину як найвищу цінність і підпорядковують суспільство і державу її інтересам.

Третьою главою перед главою «Адміністративно-територіальний устрій» йде глава про АР Крим, де зазначено, що АР Крим має свою конституцію, самостійно вирішує питання внутрішнього життя автономії, бере участь у вирішенні питань, що належать до відання УРСР через повноважних представників.

В главі про «Адміністративно-територіальний устрій» йдеться про те, що адмі-ністративно-територіальна одиниця — це автономна республіка, область, місто, район, район у місті, селище, сільрада, село. Перераховані 24 області, АР Крим та міста Київ та Севастополь, як міста з особливим статусом.

Далі йде глава присвячена державним символам.

У розділі «Права і свободи людини і громадянина» 42 статті і 5 глав — це загальні принципи, громадянство, політичні права і свободи, економічні соціальні культурні права, а також гарантії прав і свобод. У всіх цих главах зазначені відповідно до міжнародних стандартів положення щодо гарантії прав та свобод громадян, загалом на дуже демократичних засадах. Цікавими особливостями є право на визначення національної приналежності самим громадянином; право на звернення до державних та громадських органів і критику, переслідування за критику забо-роняється. Окреме положення передбачає охорону праці та заборону примусової праці; право на екологічно безпечні умови життя. Є також право на оскарження дій державних органів, громадських органів та посадових осіб.

У розділі «Суспільний устрій» глава про політичний устрій передбачає пряме на-родовладдя. Найважливіші питання життя республіки, автономії, області, міста, селища виносяться: на народне обговорення і затверджуються місцевими референ-думами, або — на всенародне обговорення і затверджуються всеукраїнським рефе-рендумом, або — на опитування (плебісцит) у порядку, передбаченому законом.

Представницькими органами державної влади в УРСР є Ради депутатів трудящих: Верховна Рада, Верховна Рада АР Крим, обласні ради, Київська і Севастопольська міські, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські Ради депутатів трудящих.

Фінансування державою партій, політичних рухів, громадських організацій забо-роняється, вони також не мають права отримувати будь-яку матеріальну допомогу від іноземних держав, організацій, громадян.

Статус і діяльність партії (коаліції партій), що здобула перемогу на виборах, і партії (коаліції партій), що перебуває в опозиції, визначається окремим законом.

Основою економічної та соціальної організації суспільства в УРСР є вільна праця людей, держава забезпечує рівні вихідні умови для всіх громадян у соціальній сфері.

Принципи економічної організації УРСР: виняткове право народу на національні багатства і національний дохід; забезпечення умов розвитку всіх форм власності при пріоритетному визначенні колективних форм; державне планування та регулювання економіки; здійснення громадського контролю у сфері виробництва та розподілу; реорганізація економіки та промисловості у відповідності до сучасних світових тенденцій; запобігання монополізації виробництва; державна підтримка агропромислового комплексу.

Форми власності: особиста/приватна трудова; колективна трудова; загальнодер-жавна, комунальна. Земля не може бути у власності, а лише надаватися у володіння і користування.

УРСР захищає інтереси споживача.

В УРСР здійснюється єдина інвестиційна, фінансова та митна політика. Державний Банк УРСР проводить єдину грошово-кредитну політику.

Бюджет УРСР складає Уряд, верховна Рада приймає бюджет. Парламент визначає видатки до бюджету.

Держава регулює діяльність профспілок. Держава визначає систему охорони здо-ров’я і спорту; держава сприяє розвитку науки та культури; охороняє сім’ю як осередок суспільства і т.п.

У розділі «Система організації влади» визначено такі принципи формування та функціонування державної влади: законність у діяльності всіх ланок державної влади; розмежування функцій та повноважень між гілками влади; субординацій- ність рішень; виборність представницьких органів; підзвітність, підконтрольність і змінність виборних осіб; поєднання різних форм представницької та безпосередньої демократії; відповідальність; урахування громадської думки;контроль пред-ставницьких органів за цільовим використанням коштів управлінцями.

Обрання депутатів до представницьких органів проходить на основі рівного, пря-мого виборчого права. Всі депутати, крім депутатів Верховної Ради, здійснюють свої повноваження не припиняючи своєї виробничої чи службової діяльності. Депутат постійно звітує перед виборцями, і може бути відкликаний, якщо не виправдав довіри виборців. Депутат має право депутатського запиту, йому гарантується недоторканість, що регламентується відповідними законами; кримінальна справа може бути порушена тільки Генеральною Прокуратурою УРСР. Всі депутати оби-раються строком на 5-ть років.

Верховна Рада УРСР — найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган. Вона формує найвищі державні органи і визначає порядок формування інших республіканських і місцевих органів влади; здійснює законодавчі, засновницькі та контрольні функції.

До виключних повноважень Верховної Ради УРСР належать: прийняття Конституції (для затвердження найважливіших положень проводиться всеукраїнський референдум) і законів, прийняття змін та доповнень, їх тлумачення; питання на-ціонально-державного та територіально-адміністративного устрою; розгляд питань про зміну кордонів; призначення виборів та затвердження складу ЦВК; призначення Голови Ради Міністрів, утворення міністерств, затвердження персонального складу Уряду; обрання голови і членів Конституційного Суду, Верховного Суду, обласних суддів, суддів м. Києва та Севастополя, голови і Суддів Вищого Арбітражного Суду, призначення Ген. прокурора, колегії Прокуратури і Комітету державної безпеки; обрання Комітету народного контролю, Голови. Державного банку, голови державного телерадіомовлення, призначення головних редакторів засобів масової інформації ВР УРСР; видання актів про амністію; встановлення правил набуття і припинення громадянства; припинення постанов Уряду; скасування Указів і Постанов Президії ВР УРСР, розпоряджень Голови ВР УРСР; зупинення решти актів Ар Крим та обласних і місцевих рішень різного рівня рад.

Для ефективного оперативного функціонування ВР УРСР обирається Президія, на чолі з Головою ВР; Президія проводить організаційну роботу. Голова ВРП УРСР

— вища службова особа в державі, крім загального керівництва Президією та пар-ламентом, представляє Україну у міжнародних відносинах, підписує міжнародні договори.

Рада Міністрів УРСР — вищий колегіальний виконавчий і розпорядчий орган влади. В роботі ради з правом вирішального голосу має право брати участь Голова Уряду АР Крим. Уряд подає на розгляд парламенту програму дій і звіт про виконання. Якщо ВР УРСР висловлює недовіру Уряду, останній йде у відставку.

Уряд має такі повноваження: забезпечувати захист держави, громадян, власності; розробляє стратегію соціально-економічного розвитку; забезпечує реалізацію фінансової, соціальної, екологічної, міжнародної політики; розробляє і здійснює загальнореспубліканські програми; координує діяльність міністерств і відомств.

Місцеві ради трудящих і місцеве самоврядування — це система державних органів на місцях. До системи входять: загальні збори (сходи) громадян, ради трудових колективів, комітети і ради мікрорайонів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети і інші органи. Ради трудящих на своїй території об’-єднують, координують, спрямовують діяльність всіх органів місцевого самовряду-вання., забезпечують комплексний економічний та соціальний розвиток територій; здійснюють контроль над дотриманням законодавства; затверджують місцеві бюджети; розпоряджаються комунальною власністю; встановлюють місцеві податки та збори; ведуть господарчу діяльність.

Виконавчими та розпорядчими органами місцевих рад є виконавчі комітети, вони здійснюють функції державного управління в межах їх компетенції та території.

Правосуддя в УРСР здійснюють виключно суди. Судова система складається з Верховного Суду УРСР, Верховного Суду АР Крим, обласних, Київського, Севас-топольського, районних, міських, районних у місті народних судів. Для розгляду справ військовослужбовців створюють Військовий суд (варіант: створюють Вій-ськову колегію Верховного Суду УРСР, а також окружні військові суди.)

Всі суди створюються на засадах виборності суддів і народних засідателів на основі загального, рівного, прямого виборчого права. Голів і заступників Верховного Суду УРСР, обласних, Київського, Севастопольського судів обирає ВР УРСР, Голову і заступників Верховного Суду АР Крим обирає ВР АР Криму (варіант ВР УРСР). Всіх суддів обирають терміном на 7-м років.

Будь-яке втручання у здійснення правосуддя забороняється, передбачається обо-в’язковість виконання всіх судових актів всіма органами влади, іншими установами і громадянами.

Господарчі спори вирішує Вищий Арбітражний Суд.

Прокурорський нагляд винесено в окремий розділ. У функції прокуратури входить вищий нагляд за дотриманням законів і міжнародних правових актів всіма органами державного управління, іншими установами, що функціонують в державі, а також громадянами. Нагляд здійснює Генеральний Прокурор та підлеглі йому прокурори.

Генерального Прокурора УРСР призначає ВР УРСР за поданням Голови ВР УРСР терміном на сім років, він підзвітний і відповідальний перед ВР УРСР.

Прокурора АР Крим, областей, районів, міст, транспортний, екологічних та спе-ціальних прокурорів призначає Генеральний Прокурор терміном на 5-ть років, це і є системою органів прокуратури.

У розділі «Зовнішня політика Республіки» зазначено, що УРСР — повноправний член світового співтовариства, і як один з членів ООН, виступає за врегулювання міжнародних конфліктів виключно мирним шляхом. Головними цілями і прин-ципами зовнішньої політики є активна участь у загальноєвропейських процесах та поглиблення всебічного співробітництва з Росією і іншими членами СНД. Де-кларується спрямованість на статус постійно нейтральної держави і дотримання неядерних принципів.

Для забезпечення захисту Конституції створюється Конституційний Суд, в його компетенцію входить розгляд справ про відповідність конституції Законів та інших підзаконних актів; розв’язання конституційно-правових суперечок; прийняття рі-шень про конституційність міжнародних договорів.

Конституцію приймає ВР УРСР не менш як 2/3 голосів, перед прийняттям Радою триває всенародне обговорення проекту, схваленого Вр Української рСр. Порядок внесення змін приймає ВР УРСР не менш як 2/3, у випадках зміни форми державного правління, соціального вибору питання має бути винесено на всенародний референдум.