Серце - твій вічний двигун

З давніх часів люди намагалися винайти чудо-механізм, який міг би працювати сам по собі, без зупинки і заводження багато років підряд. Придумали мали навіть назву для нього — вічний двигун. Однак далі справа не пішла — кажуть, що таке чудо винайти неможливо.

А Матінка-Природа тим часом посміхається — вона ж бо вже давно його винайшла. Двигун не зовсім вічний, проте років вісімдесят, а -то й більше, прекрасно працює. Приклади-но руку до лівого боку грудей. Уважно прислухайся. Відчуваєш? Тук-тук... постукує “моторчик”, твій “вічний двигун” — серце.

Якщо ти проживеш сто років, твоє сердечко простукає 5 мільярдів разів! Одначе не можна сказати, що серце зовсім не відпочиває. Після кожного “тук-тук” воно робить перепочинок. Та лише на долі секунди, і час відпочинку у нього набагато коротший, ніж час роботи.

А чи знаєш ти, нащо тобі цей “моторчик”? Щоб ти міг бігати, стрибати й танцювати, радь ти і журитися, працювати до сьомого поту».. Саме серце дає для цього сили, забезпечуючи; безперервне живлення всього нашого такого складного організму.

У нас всередині по численних судинах течуть ріки та струмочки чудової ясно-червоної рідини — крові. Серце надає їй руху і жене жене по всіх куточках і закутках нашого тіла. В кишечнику вона захоплює поживні речовини, в легенях — кисень і побіжно обдаровує всім необхідним кожну клітину нашого організму. Одні речовини пливуть у крові самі по собі, інші мандрують на спинах червоних кров’яних клітин — еритроцитів. Цих “носильників” у нас надзвичайно багато. Є в крові й білі клітини — лейкоцити. Вони недарма вдягнені в білі халати — це санітари організму, які знищують небезпечних мікробів.

Кров заповнює судини за принципом “де густо - де пусто”, адже її у нас всього 7—8 літрів.

Серце спрямовує кров перш за все до тих органів, які мають в ній гостру потребу. Саме тому після ситної їжі тобі так ліньки робити уроки кров “допомагає” травним органам і для нормальної роботи мозку її у цей момент не вистачає.

За наше життя серце перекачує сотні тисяч тонн крові. При цьому воно здійснює таку роботу, яка знадобилася б, щоб затягти на надзвичайно високу гору Монблан залізничний состав. Від усвідомлення цього фантастичного факту прийди в захоплення і пожалій свій маленький — розміром з твій кулачок — вічний двигун. Пам’ятай, що серцю, як справжньому роботязі, необхідне повноцінне харчування і хороший режим.

Найкращий делікатес для нього — кисень. Якомога більше гуляй на свіжому повітрі! Серцевий м’яз, так само як будь-який інший, потребує тренування. Роби гімнастику! Погано доводиться серцям товстунів, на які цовсякчас тисне жирова подушка. Не об’їдайся! Рости щасливий та здоровий!