§ 46. Льодовики

Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою. У яких станах буває вода в природі?

Що таке льодовик? Льодовик — це природне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження й ущільнення снігу вище від снігової лінії.

Льодовики вкривають майже 11 % поверхні планети, у них зосереджено 69 % усієї прісної води на Землі. Велетенські льодовики покривають земну поверхню полярних територій. Вони виникають у високих горах і приполярних областях, де зафіксовані низькі температури й випадає багато снігу. У горах льодовики утворюються за сніговою лінією — межею, вище від якої сніг не тане протягом року. Чим жаркіший клімат, тим вище знаходиться снігова лінія.

На Землі льодовики поширені нерівномірно. На Антарктиду припадає 85,6 % загальної площі зледеніння, на Гренландію — 11,0 % і лише 3,4 % — на решту суходолу. Швидкість руху льоду в льодовиках зазвичай не перевищує кілька метрів на рік. Однак найбільшу швидкість мають льодовики Гренландії — до 14 км на рік.

Розрізняють льодовики гірські й покривні.

Гірські льодовики. Гірські льодовики порівняно з покривними невеликі. Форма гірських льодовиків залежить від рельєфу. Джерелом їх живлення є тверді атмосферні опади, що нагромаджуються, ущільнюються, перетворюючись на лід. Гірський льодовик під дією власної маси сповзає вниз долиною. Рухаючись, він виорює, поглиблює долину, а продукти руйнування та уламки гірських порід, які скочуються на лід із схилів долини, несе вниз. У нижній частині льодовика, нижче від снігової лінії, лід інтенсивно тане. Тут нагромаджується велика

кількість уламкового матеріалу (валунів, щебеню). Ці льодовикові відклади називають мореною.

Потужні гірські льодовики є на Алясці, у Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані та Кавказі.

Покривні льодовики. Покривні льодовики виникають на плоских рівнинах у полярних областях, мають плоско-опуклу форму поверхні, утворюють льодовикові щити та куполи.

Велетенські покривні льодовики утворилися в Антарктиді й на острові Гренландія. Покривні льодовики становлять 98,5 % усіх льодовиків Землі. Льодовик сповзає з материка чи острова в прибережну частину океану, утворюючи айсберги. Більша частина цих крижаних брил знаходиться під водою. Над поверхнею води айсберги піднімаються в середньому на 70-100 м. Айсберги небезпечні для судно-плавства.

Покривні льодовики містять велику частку всіх запасів прісної води на Землі. Розробляються проекти транспортування айсбергів у засушливі райони планети, які успішно реалізуються.

Значення льодовиків. У льодовиках зосереджено багато прісної води. Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся б на 60 м. Талими водами гірських льодовиків живляться великі річки планети. Улітку, коли танення льодовиків стає інтенсивним, ці річки стають повноводними й судноплавними, їх воду люди використовують для зрошування полів, садів і виноградників. Багато річок, що течуть через пустелі, існують завдяки таненню високогірних льодовиків і снігів.

Поверхня сучасного льодового покриву землі відбиває значну частину сонячної енергії, цим самим регулюючи клімат планети. Морські льоди сприяють додатковому охолодженню вод Світового океану, що теж регулює їх температуру.

Нині льодовики забруднюються, як і все навколишнє середовище. У них є шкідливі хімічні речовини, що потрапили туди з промислових районів Землі.

Потепління клімату зумовлює швидке танення льодового покриву планети, а це загрожує підняттю рівня води у Світовому океані.

Багаторічна мерзлота. У районах, де тривалий період спостерігається від’ємна температура повітря, створюються умови для промерзання верхнього шару земної кори й утворення підземних льодів.

Глибина промерзання порід визначається тривалістю морозного періоду й товщиною снігового покриву. Якщо гірські породи знаходяться в мерзлому стані сотні й тисячі років, то йдеться про багаторічну мерзлоту. Багаторічна мерзлота — це верхній шар земної кори, що має від’ємні температури ґрунтів і гірських порід і містить підземний лід (мал. 125).

Явище багаторічної мерзлоти спостерігається в північних районах Євразії й Північної Америки, в Антарктиді та на антарктичних островах. Площа території, охопленої багаторічною мерзлотою, становить майже 24 % поверхні суходолу.

Довгі й холодні зими, невеликий сніговий покрив є причиною того, що навіть улітку промерзлі гірські породи на глибині не розтають, а розмерзається тільки верхній шар мерзлої землі. Тала вода дає вологу для рослин, стає місцем проживання птахів. Ґрунтовий покрив тут тонкий (20-40 см). Надлишок вологи спричиняє утворення боліт, обмежує вільний доступ кисню в ґрунт. Коріння дерев не може проникнути вглиб, розміщується зверху й розходиться в різні боки від стовбура. Багаторічна мерзлота ускладнює прокладання доріг і спорудження будівель. Будинки доводиться зводити на палях, а трубопроводи прокладати над землею.

Повторимо головне

Льодовики — це природне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження й ущільнення снігу вище від снігової лінії.

У горах льодовики утворюються вище від снігової лінії.

Розрізняють льодовики гірські й покривні.

У льодовиках зосереджується величезна кількість прісної води. Утворення й розвиток льодовиків на Землі — це результат взаємодії компонентів атмосфери, гідросфери та літосфери.

Багаторічна мерзлота характерна для північних районів Землі.

Запитання та завдання

1. У яких частинах суходолу найбільше поширені льодовики? З чого вони утворюються?

2. За яких умов виникають льодовики? Чому в одних районах льодовики утворюються, а в інших — ні?

3. Чим відрізняються покривні льодовики від гірських?

4. Чому утворюються айсберги? Чим вони небезпечні для судноплавства?

5. Через які гірські породи вода просочується легко, а через які майже не просочується?

6. Яке значення мають льодовики?

7. Чи є у вашій місцевості льодовики? Чому?

8*. Як вода льодовиків бере участь у світовому кругообігу води?

Розгляньте карту атласу. Знайдіть на ній межі багаторічної мерзлоти. Нанесіть їх на контурну карту.

Визначте, якою має бути висота гори, щоб на її вершині утворився льодовик, якщо літня температура повітря біля її підніжжя +10 °С.

Скарбничка дослідника

Льодовики «запасають» воду взимку й «витрачають» її влітку. Тому влітку гірські річки найбільш повноводні. В окремі роки в передгір’ях і на рівнинах, куди витікають гірські річки, паводки можуть мати катастрофічний характер.

Найбільше гірських льодовиків у Центральній Азії. У горах Паміру знаходиться льодовик Федченко — найдовший в Євразії. При опусканні льодовик Федченко приймає зліва й справа ЗО льодовиків-приток. Довжина льодовика — 77 км, ширина — 2600 м, товщина льоду в середній частині досягає 1000 м. Швидкість руху льоду — до 66,8 см/добу. Верхній кінець льодовика знаходиться на висоті 6280 м, нижній — 2900 м.

Найдовший у світі льодовик — Ламберта в Антарктиді. Його довжина становить майже 400 км, а ширина в деяких місцях перевищує 60 км.

Наука, що вивчає льодовики, називається гляціологією.

Це матеріал з підручника Географія 6 клас Т.Г. Гільберг, Л.Б. Паламарчук