Народна Освіта » Географія » § 22. Робота текучих поверхневих і підземних вод, вітру та льодовиків

НАРОДНА ОСВІТА

§ 22. Робота текучих поверхневих і підземних вод, вітру та льодовиків

Як можуть змінювати земну поверхню внутрішні процеси?

Робота текучих поверхневих і підземних вод. У результаті дії цих вод гірські породи розмиваються, розчиняються, переносяться й відкладаються. Діяльність води, пов’язана з руйнуванням ґрунтового покриву, називається водною ерозією.

На схилах пагорбів і долин під час дощу й танення снігу часто утворюються вимоїни — невеличкі рівчаки, по яких вода стікає вниз і несе пухкий розмитий ґрунт. З кожним роком вимоїни поглиблюються, поступово перетворюючись на яр (мал. 58). Яроутворення шкодить сільському господарству, оскільки велика кількість родючих земель стає непридатною для використання.

Минають роки, і стінки яру обсипаються, заростають травою, кущами й деревами. Яр перетворюється на балку.

Води річок, озер і морів можуть не лише обточувати каміння, перетворюючи його на гальку й валуни, а й руйнувати береги водойм (мал. 59).

Що таке карст? Форми поверхні Землі змінює й таке явище природи, як карст. Він виникає в породах, здатних розчинятися у воді: гіпсах, вапняках, кам’яній солі тощо. Під впливом поверхневих й підземних вод у земній корі утворюються різноманітні за формою та розміром пустоти — печери, шахти, улоговини. Дуже цікавими є карстові печери, що простягаються іноді на сотні кілометрів і створюють химерно заплутані лабіринти.

У вапнякових породах вода створює своєрідні бурульки на стелі й дні печер. Ті з них, що звисають донизу, називаються сталактитами, а ті, що ростуть із підлоги їм назустріч, — сталагмітами. Вони утворюються внаслідок того, що краплинка води, яка зависла на стелі або впала на підлогу, висихає, а розчинена в ній речовина залишається. Так, мільйони краплинок формують великі «бурульки», які, зливаючись, нерідко створюють у печерах колони.

З печерами пов’язана прадавня історія людства. Здавна їх використовували наші далекі предки як житло й тимчасовий притулок. На території України в Тернопільській області знаходиться найдовша у світі гіпсова печера — Оптимістична (мал. 60). її довжина — майже 160 км.

Робота вітру. Ви, мабуть, відчули, як дрібні піщинки, підхоплені вітром, боляче січуть незахищені ділянки шкіри. Подібно до цього вітер впливає й на гірські породи та мінерали.

Піщинки, які несе вітер, вибивають дрібні частинки гірської породи, надаючи скелям химерних форм. Такі процеси називають вітровою ерозією. Переносячи пісок, вітри формують і змінюють рельєф (мал. 61).

До вітрових форм рельєфу належать бархани та дюни. Бархани поширені переважно в піщаних пустелях (мал. 62). Це пологі пагорби, які складаються з дрібного піску й здатні переміщуватися під дією вітру. Вони мають серпоподібну форму, сягають кількох сотень метрів у довжину й до 150 м у висоту. Опуклою пологою частиною вони повернені проти вітру. З цієї частини вітер підхоплює піщинки, частково переносить їх на вершину й скочує крутим підвітряним схилом униз. Так бархан рухається пустелею, долаючи сотні метрів на рік.

Дюни нагадують бархани, але менші за них. Вони утворюються переважно на піщаних узбережжях океанів, морів та озер. Переміщуються значно повільніше, ніж бархани.

Бархани й дюни часто шкодять людям — засипають дороги, водойми, споруди, сільськогосподарські поля.

Робота льодовиків. У горах і приполярних районах великої руйнації завдають льодовики. Льодовик нагадує повільну льодову річку, що тече вниз долиною (мал. 63). Він здатний переносити тонни каміння, піску, глини на великі відстані, руйнуючи все на своєму шляху, згладжуючи валуни й скелі та відкладаючи зруйнований матеріал по дорозі та в місцях танення. Льодовикові відкладення називаються мореною. У періоди похолодання на Землі багато тисяч років тому льодовики вкривали величезні площі на території Євразії й Північної Америки. Сліди їх діяльності на території України можна побачити й тепер. На півночі України нерідко трапляються великі валуни та скелі, згладжені льодовиком. Результатом діяльності льодовика є поклади піску на півночі України.

Діяльність людини. На хід розвитку природних процесів руйнування, перенесення й відкладення гірських порід впливає й діяльність людини. Техногенні, або антропогенні (з грецьк. антропос — людина), процеси — це процеси, пов’язані з господарською діяльністю людини.

Розширюючи видобуток корисних копалин, будуючи гігантські промислові підприємства, прокладаючи дороги й тунелі, людина змінює земну поверхню.

 

Повторимо головне

 

Текучі поверхневі води розмивають, переносять і відкладають гірські породи.

Діяльність води, пов’язана з руйнуванням ґрунтового покриву, називається водною ерозією.

Карст також змінює форми поверхні Землі.

До вітрових форм рельєфу належать бархани та дюни.

У горах і приполярних районах велику руйнівну роботу здійснюють льодовики.

Господарська діяльність людини теж призводить до руйнування гірських порід і формування антропогенних (техногенних) форм рельєфу.

 

Запитання та завдання

 

1. Розкажіть про роботу текучих вод.

2. Що називають карстом? Як утворюються печери?

3. Що таке сталактити та сталагміти? Як вони утворюються?

4. Які процеси називаються вітровою ерозією?

5. Що таке бархани й дюни?

6. Як змінює земну поверхню льодовик?

7. Як ви розумієте прислів’я «Вода камінь точить»?

Знайдіть на карті України Оптимістичну печеру.

Дізнайтеся, чи є у вашій місцевості печери. Як вони утворилися?

 

Це матеріал з підручника Географія 6 клас Т.Г. Гільберг, Л.Б. Паламарчук

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 16-11-2014, 13:27, посмотрело: 1652