Народна Освіта » Географія » § 13. Класифікація карт. Географічні атласи

НАРОДНА ОСВІТА

§ 13. Класифікація карт. Географічні атласи

Розгляньте шкільний атлас. Назвіть його особливості.

Які бувають карти? Класифікацію карт можна провести за такими основними ознаками: а) за охопленою територією; б) за масштабом;

в) за змістом; г) за призначенням.

За охопленою територією карти можна поділити на карти світу, материків і їх частин, карти країн, країв, областей, районів, міст.

Залежно від масштабу карти поділяють на: великомасштабні (масштаб від 1:1000 до 1:100 000), середньомасштабні (масштаб від 1:1 000 000) і дрібномасштабні (масштаб менше 1:1000 000).

Групу великомасштабних карт називають топографічними. Карти масштабу 1:25 000 і більше називають топографічними планами. План місцевості й топографічна карта мають багато подібних ознак, проте між ними є й відмінності. Основними відмінностями є те, що на плані немає меридіанів і паралелей, часто не зображуються нерівності поверхні.

Середньомасштабні карти ще називають оглядово-топографічними. Наприклад, у таких масштабах існують карти окремих територій та областей України.

Дрібномасштабні карти охоплюють велику територію, дуже узагальнені (генералізовані), мають значні спотворення обрисів і форм,

відстаней і напрямків. Головне їх призначення — загальний огляд великих територій, їх ще називають оглядовими й користуються в школі.

Чим менша площа ділянки, яка зображена на карті, і чим більший її масштаб, тим менше спотворень. Тому найбільш детальними та точними є великомасштабні карти (топографічні).

Дуже важливою складовою частиною будь-якої карти є її зміст, тобто та інформація, яка на ній зображена.

Карти, які передають зовнішній вигляд земної поверхні, нічого спеціально не виділяючи на перший план, називаються загальногеогра-фічними. На них одночасно зображають населені пункти, річки, озера, форми земної поверхні, глибини океанів, державні кордони, шляхи сполучення, приділяючи всім об’єктам однакову увагу.

Часто на картах зображають об’єкти або явища та їх взаємозв’язки. Це тематичні карти. їх зміст визначається тією чи іншою темою. Вони поділяються на дві основні групи: карти природних явищ і карти суспільних явищ. На картах природних явищ зображують ґрунти або будову земної кори, природні зони або клімат тощо. До карт суспільних явищ відносять політичні, економічні й історичні карти.

Останнім часом великого значення набувають екологічні карти, за допомогою яких можна визначити стан і зміни навколишнього середовища, екологічно небезпечні об’єкти.

Карти також можуть розрізнятися й за призначенням. Це пов’язано з необхідністю використання карт у різних сферах діяльності людини. Наприклад, науково-довідкові, навчальні, туристичні карти.

Значення топографічних карт. Топографічні карти містять важливі й цінні відомості про місцевість. їх використовують геологи й інженери, землеупорядники й архітектори, у ситуаціях, коли потрібна детальна схема не дуже великої території. Топографічні карти потрібні при складанні будівельних проектів. Без планів місцевості неможлива будь-яка господарська діяльність. У побуті складають план своїх приміщень (будинку, квартири, кімнати), дачної ділянки, подвір’я, саду тощо.

Для туристів існують спеціальні плани. На них показано розміщення готелів і кемпінгів, місць відпочинку, мережу автомобільних і залізничних доріг, великих населених пунктів, станцій технічного обслуговування автомобілів, річкової сітки й межі лісових масивів. Якщо туристичний маршрут ознайомлює з відомими історико-культурними пам’ятками, то інформація про них теж міститься на плані. Туристичні плани складають у різних масштабах. Якщо на туристичних планах масштаб не зазначений, то його можна визначити за відомими відста-

нями для даної місцевості, наприклад за відстанню між населеними пунктами.

Приклади використання географічних карт. Для забезпечення суднопластва використовують морські карти. Вони бувають навігаційні, допоміжні й довідкові. Основний тип морських карт — навігаційні, за ними обчислюють шлях і визначають місцеперебування корабля в морі (мал. 35).

На морських навігаційних картах позначають морські шляхи, показують рельєф морського дна, відмітки глибин, обрисів і характер берегів, течії, мілини.

Важливе наукове й господарське значення мають карти лісів, що відображають розміщення й різні характеристики лісу. їх необхідно оновлювати кожні 10-15 років. Нині для складання карт учені використовують комп’ютерні технології та дані дистанційного зондування Землі з космосу.

Історичні карти — унікальне інформаційне джерело та засіб дослідження. Старовинні карти містять факти, відомості про віддалені від нашого часу епохи. Сучасні історичні карти відображають явища та події, розміщення держав, торговельні шляхи та іншу інформацію.

Отже, картографічними матеріалами користуються люди в будь-яких сферах діяльності. Це: водії, які без них не зможуть вчасно доставити вантажі та пасажирів до місця призначення; будівельники; геологи не

зможуть визначити місця пошуку корисних копалин; військові не розроблять план бойових дій або навчань; синоптики не складуть точний прогноз погоди. Географічні карти необхідні політикам і економістам, пожежникам і льотчикам, зв’язківцям і вченим.

Подумайте, у яких ще сферах діяльності користуються картографічними матеріалами.

Сучасні географічні карти. Сучасні географічні карти складають й уточнюють за допомогою аерофотознімків і космічних знімків.

Завдяки широкому поширенню комп’ютерних технологій карти стали електронними. Зображення на них можна рухати, збільшувати або зменшувати, а головне — постійно оновлювати. Це необхідно для карт погоди й екологічних карт. Складання електронних карт — важливе завдання для картографів. Електронні карти містять зображення різних ділянок земної поверхні в різному масштабі, ілюстрації, текстову й звукову інформацію. За допомогою комп’ютера ними можна легко та швидко скористатися.

Контурні карти. Для різних видів діяльності людина використовує контурні карти різних ділянок Землі (світу, материків, держав, областей тощо). Учні активно використовують їх на уроках географії та історії. Деякі практичні роботи з географії передбачають нанесення різних географічних об’єктів на контурну карту. Контурні карти часто називають німими картами. На них проведені лише паралелі й меридіани, є контури (обриси) материків, океанів, морів, островів, нанесені річки й озера, але всі ці об’єкти подані без підписів. Для заповнення контурної карти необхідно відповідно до існуючих правил її оформлення знайти місцеперебування географічних об’єктів, уміти позначати й підписувати їх.

Географічні атласи. Сукупність різних карт, зібраних у певному порядку в одну книжку, називають географічним атласом. Складовими атласів, крім карт, можуть бути пояснювальні тексти, довідкові матеріали, пов’язані з темою (змістом) карт: графіки, таблиці, ілюстрації тощо. В атласах подають перелік уміщених у них карт, таблиці умовних позначень, покажчики географічних назв, за якими легко знайти зображення будь-якого об’єкта на зазначеній карті, що є в атласі.

За охопленням території виокремлюють атласи всієї планети, материків та океанів, країн, адміністративних районів, соціально-економічні й історичні. Найбільш повну й різноманітну характеристику території дають комплексні атласи, у яких відображено компоненти природи, економіки, населення та культури, їх взаємозв’язки й динаміку.

Шкільні краєзнавчі атласи призначені для вивчення рідного краю учнями загальноосвітніх навчальних закладів і краєзнавцями-аматорами. У краєзнавчих атласах міститься інформація про природу, господарство, культуру, населення, адміністративно-територіальний устрій області (краю, республіки та ін.). Зміст краєзнавчих атласів, як правило, доповнюється фотографіями, малюнками, таблицями, діаграмами та профілями.

 

Повторимо головне

 

Карти класифікують за такими основними ознаками: а) за охопленою територією; б) за масштабом; в) за змістом; г) за призначенням. Залежно від масштабу карти поділяють на великомасштабні (масштаб від 1:1000 до 1: 100 000), середньомасштабні (масштаб від 1:1 000 000) і дрібномасштабні (масштаб менше 1:1000 000). Сукупність різних карт, зібраних у певному порядку в одну книжку, називають географічним атласом.

 

Запитання та завдання

 

1. Чим відрізняється карта від плану?

2. За якими ознаками класифікують карти?

3. Як поділяють карти за масштабом? Установіть, до якої групи карт належать карти шкільного атласу.

4. Чим відрізняються тематичні карти від загальногеографічних?

5. Які умовні знаки використовують під час складання великомасштабних карт?

6. Розгляньте атлас, ознайомтеся з його змістом. З яких карт він складається? Які з них відносять до загальногеографічних, а які — до тематичних?

7. Дізнайтеся, якими атласами користуються члени вашої родини.

Виберіть будь-яку карту атласу й охарактеризуйте її за:

а) територією;

б) масштабом.

 

Це матеріал з підручника Географія 6 клас Т.Г. Гільберг, Л.Б. Паламарчук

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 12-11-2014, 21:05, посмотрело: 8285