Біогеоценоз і фітоценоз

Найбільш повно вчення про біогеоценоз розвив В.М. Сукачов. Він дав таке його визначення: “Биогеоценоз — это совокупность на известном протяжении земной поверхности однородных природных явлений (атмосферы, горной породы, растительности, животного мира и мира микроорганизмов, почвы и гидрологических условий), имеющая свою особую специфику взаимодействия этих слагающих ее компонентов и определенный тип обмена веществом и энергией их между собой и другими явлениями природы и представляющая собой внутреннее противоречивое единство, находящееся в постоянном движении, развитии”.

Біогеоценоз є складною системою, до якої входить ряд підсистем та її компонентів. На думку В.М. Сукачова, біогеоценоз складається з косного компонента,а точніше групи компонентів — екотопу та біоценозу. Останній, як уже відзначалося, включає в себе фітоценоз, мікробоценоз, зооценоз, мікоценоз, альгоценоз, ліхеноценоз зі своїми взаємозв’язками кожного з цих компонентів з іншими (рис. 1 ).

Під екотопом розуміють сукупність природних факторів: кліматичних (кліматоп) і грунтових (едафотоп).які характеризують певну однорідну ділянку землі. Взаємодія і взаємообумовленість елементів кожного середовища і компонентів біоценозу становить зміст біогеоценотичних відносин. Вся біосферна оболонка земної кулі складається з величезної кількості біогеоценозів.

Сама біогеоценологія, як наука, є результатом поглибленого і всебічного вивчення і розкриття закономірностей розвитку біо- ценоза, зокрема його складової частини — фітоценозу і взаємодіючого з ним навколишнього природного середовища.

Пізнавання цих закономірностей природних і культурних

біогеоценозів з їх багатофакторними еколого-ценотичними взаємозв'язками і взаємовідносинами дозволяє правильно оцінити і організувати практичне втілення технології вирощування сільськогосподарських культур, створювати неоценози, вводити в культуру нові перспективні види рослин.

На відміну від екосистеми,біогеоценоз має свою визначеність, і визначається він саме фітоценозом. Отже, фітоценоз є нібито обмежуючим фактором біогеоценозу, тобто фітоценоз окреслює межі біогеоценозу. Фітоценози боліт визначають природу біогеоценозу болота, лучні фітоценози — лук, лісові — лісу, гідрофільні — водного біогеоценозу тощо. Разом з тим, біогеоценоз,звичайно є об’єднанням певної сукупності екологічно близьких фітоценозів або рослинних угруповань.

Так, в межах острова Круглик (Канівський природний заповідник) виділено значні сукупності фітоценозів псамофільної трав’янистої та деревно-чагарникової рослинності, лучної, прибережно-водної, водної і навіть незначний локалітет болотної рослинності. Відповідно до цих типів рослинності і описано ряд біогеоценозів з можливим виділенням в межах певного типу рослинності і декількох біогеоценозів у зв’язку з досить різно-манітним складом фітоценозів та грунтово-гідрологічних умов.