Мікроскопічні гриби: дріжджі і цвілеві гриби

 Ви дізнаєтеся про два найпоширеніших групах сапротрофов-них мікроскопічних грибів - це дріжджі і цвілеві гриби.

 Чи може гриб складатися з однієї клітини? Скільки існує видів цвілі? Як цвіль росте, розмножується?

Макроскопічні гриби, які видно без збільшувальних приладів, складають лише невелику частину (менше 20%) всіх відомих сьогодні грибів. Більшість грибів є мікроскопічними організмами. Мікроскопічні гриби можуть бути салротрофамі, паразитами і сімбістрофамі. Приклади сапротрофов-них мікроскопічних грибів, з якими людина найчастіше зустрічається, - це дріжджові і цвілеві ріби....

Дріжджі  - велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко розпадається на окремі клітини (рис. 228). Дріжджі часто називаються одноклітинними грибами. Клітка дріжджів має характерне для грибів будова - вона еукаріотична, покрита клітинної оболонкою і позбавлена ??хлоропластів. Від клітин шапинкових грибів дріжджі відрізняються, в першу чергу, переважанням одноядерних клітин і відсутністю в клітинній оболонці хітину. Розмножуються дріжджі брунькуванням: на дорослій клітині з'являється виріст, який росте, розвиваючись в нову клітку. Деякий час вона залишається з'єднаної з материнською, потім від неї відділяється.

При сприятливих умовах дріжджі ростуть і діляться дуже швидко. Але через відсутність розвиненого міцелію, дріжджі не можуть поглинати воду в одному місці і транспортувати її в інше. Тому вони живуть або в рідкому середовищі, або в умовах підвищеної вологості. При наявності кисню дріжджі дихають, розщеплюючи вуглеводи на вуглекислий газ і воду. За відсутності кисню дріжджі отримують енергію в процесі бродіння. розщеплюючи вуглеводи на вуглекислий газ і спирт.

Користь і шкода дріжджів. У природних умовах дріжджі живуть в витіканнях деревного соку і на поверхні багатих вуглеводами соковитих плодів. Здатність дріжджів до бродіння здавна використовується при випіканні хліба і у виробництві алкогольних напоїв. Так, в тесті дріжджі розщеплюють вуглеводи, виділяючи при цьому вуглекислий газ. Бульбашки вуглекислого газу розпушують тісто - воно стає легким, пористим і «піднімається». Дріжджі також штучно вирощують на мікробіологічних підприємствах для отримання органічних кислот і біологічно активних речовин, а також кормових добавок для тварин.

Відомі також дріжджі, здатні викликати грибні захворювання человека- мікТзи. Такі дріжджі часто вражають шкіру і нігті. Розвитку мікозів сприяє ослаблення імунітету і порушення правил гігієни.

Цвілеві гриби. На хлібі, тривалий час зберігається во в л ажн и х уел ов иях, нд егда п ояв ля -ется цвіль (рис. 229). Вона може бути чорною, білого або кольорового - синьо-зеленою, темно-сіро-зеленої, зо років істо-жовтою. Цю цвіль утворюють цвілеві гриби. Цвіль різних кольорів формують різні цвілеві гриби.

Чорну цвіль переважно викликає гриб риз Шуї. Його міцелій складається з довгих розгалужених гіф, сланких по субстрату, і пучків гіф, які піднімаються вгору і на кінчиках утворюють чорні головки - спорангії із спорами (рис. 280). Клітинні оболонки гіф пофарбовані в темно-жовтий колір, і, разом з чорними спорангіями, надають цвілі чорний колір.

Синьо-зелену цвіль формує інший пліснявий гриб - пеніцёлл (рис. 231). Гіфи його міцелію стеляться по субстрату. Від них вгору піднімаються інші гіфи, що утворюють на верхівці кисть з ланцюжків сферичних клітин - конёдій. Вони нагадують суперечки і є клітинами безстатевого розмноження.

Пеніцилін зіграв важливу роль в боротьбі з хвороботворними бактеріями - з нього в 40-х роках XX в. був отриманий препарат пеніцилін, який дозволив лікувати рание невиліковні захворювання. Пеніцилін став родоначальником цілого класу нових лікарських антибактеріальних препаратів - антибіотиків.

Субстрат - це місце прикріплення живого організму, яке може служити живильним середовищем.

Близький родич пеницилла - це збудник темно-сірої цвілі - аспергёлл (рис. 282). Деякі види Аспергилл можуть розвиватися не тільки як сапротрофи, але і бути небезпечними паразитами тварин і людини Конидии Аспергилл, що потрапляють з повітрям в бронхи і легені, здатні проростати в міцелій, викликаючи хвороба, що нагадує важкі форми бронхіту і запалення легенів. Вона не лікується звичайними антибіотиками. У людей з ослабленим імунітетом ас перги л л може викликати швидкий набряк легенів і навіть послужити причиною смерті.
Поширення і значення цвілевих грибів. У природі чорні і кольорові цвілі живуть переважно в грунті. Вони харчуються підлозі раз л Сжівшісь органічними речовинами. Але побачити цвіль в природних умовах зазвичай не вдається: її розвиток стримують інші грунтові організми, хоча міцелій, суперечки і конидии цвілевих грибів присутні практично всюди.
Масово цвілеві гриби розвиваються тоді, коли конкуренція з боку інших організмів ослаблена вологість повітря і субстрату підвищена, температура сприятлива і доступні органічні речовини.

Рис. 232. Збудник темно-сірої цвілі - пліснявий гриб аспергилл (а - міцелій з прямостоящими гифами, які утворюють конідії; б - конідії на верхівці гіфи)

Такі умови часто, сам того не підозрюючи, створює людина. Поміщені в поліетиленові пакети продукти, банки з повидлом, джемом, томатною пастою, вологий побутове сміття, сирі стіни внутрішніх приміщень, дерев'яні конструкції в парниках і теплицях, погано провітрювані льохи і підвали - це поширені місця розвитку цвілі (рис. 288). Такі цвілеві гриби шкодять здоров'ю людини.

Гриби, що розвиваються на продуктах харчування, виділяють грибні токсини. Тому продукти, на яких з'явилася цвіль, потрібно викидати, дотримуючись при цьому певні заходи безпеки: по можливості менше «турбувати» цвіль, щоб уникнути попзданія в організм спор і конідій. Цвіль, що розвивається на матеріалах і конструкціях, викликає їх біологічне руйнування, а також є джерелом надходження в повітря клітин збудників мікозів.

Найбільш відомими сферами практичного застосування цвілевих грибів є виробництво антибіотиків, виготовлення гострих «грибних» сирів типу РокфТр і Камамбар.

Висновки

1. Дріжджі і збудники цвілі - це мікроскопічні, переважно сапротрофних гриби.

2. Мікроскопічні сапротрофних гриби мають більш широке поширення, ніж гриби макроскопічні. За будовою тіла вони також більш різноманітні.

3. У природі мікроскопічні гриби є необхідним компонентом; у виробничій діяльності людини вони мають промислове застосування; в побутових умовах можуть бути шкідливі, а для здоров'я людини-навіть небезпечні.

Терміни і поняття

Брунькування, мікози, конидии, антибіотики.

Контрольні запитання

1. Які особливості харчування і отримання енергії характерні для дріжджів?

2. Як чол Овеков і спол ьзует дріжджі?

3. Які умови сприяють появі та розвитку цвілі?

4. Чому продукти, на яких з'явилася цвіль, потрібно викидати, а не просто зрізати з них уражені грибами ділянки?

5. Які мікроскопічні гриби, що викликають захворювання тварин і людини, ви знаєте?

Для допитливих

Симбіози між дріжджами і бактеріями: чайний, рисовий і молочний гриби

З часів правління імператорів династії Хань (250 р до н.е.) в Китаї широкі верстви населення вживали напій з цінними лікувальними і профілактичними властивостями. Його отримували з чаю за допомогою субстанції під назвою «чайний гриб». «Чайний гриб» - це симбиотический комплекс, утворений оцтовокислої бактерією і особливими дріжджами. Дріжджі в підсолоджену відварі чаю сбраживают цукор в спирт, а бактерії п ревращают спирт в органічні кислоти і виділяють и з кл еток тонкі е ні -точка чистої целюлози.

Подібні симбіози дріжджі утворюють також в «молочному» і «рисовому грибах». Бактеріальними симбионтами в них виступають молочнокислі бактерії.

Це матеріал з підручника Біологія 6 клас І.Ю. Костіков, С.О. Волгін, В.В. Додь