Народна Освіта » Біологія » § 47. Екологічні групи рослин

НАРОДНА ОСВІТА

§ 47. Екологічні групи рослин

Пригадайте умови, необхідні для зростання рослин. Які організми називають автотрофними та гетеротрофними?

Раніше ви дізналися про будову та процеси життєдіяльності різних груп рослин. Тепер розглянемо вплив умов навколишнього середовища на них.

Які чинники впливають на рослини? З власного повсякденного досвіду ви знаєте, що певну рослину можна знайти лише у відповідному місці: у лісі, на луці, болоті тощо. Тип місцевості, де поширений даний вид рослин, називають місцезростанням.

Усі чинники навколишнього середовища, які впливають на організми, називають екологічними. Серед них розрізняють чинники неживої природи - освітленість, температуру, вологість, вітер, склад ґрунту та повітря, рельєф місцевості, сніговий покрив тощо.

Чинники живої природи зумовлені взаємодією живих організмів між собою (симбіоз, хижацтво, запилення, поїдання рослин тваринами). На сьогодні особливого значення набув такий чинник, як діяльність людини, його ще називають антропогенним. За час існування людини вигляд нашої планети докорінно змінився, і переважно не на користь навколишнього природного середовища.

Найбільше рослини залежать від світла, температури, води, поживних речовин ґрунту, повітря.

Як світло впливає на росліши? Дію світла на рослину можна характеризувати його інтенсивністю (наприклад, у затінку чи на відкритому місці), тривалістю (наприклад, довжиною дня і ночі) тощо. Надмірне світло затримує ріст рослин у висоту. Тому на сонячних місцях зростають більш низькорослі рослини, ніж у тінистих. Розгляньте малюнок 186 і зробіть висновки про вплив інтенсивності світла на формування стовбура і крони сосни.

На відкритих, добре освітлених ділянках зростають світлолюбні види. Це береза, сосна, ковила та інші. Натомість тіньолюбні рослини, такі як зелені мохи, плаун була-воподібний, квасениця звичайна, смерека, часто надають перевагу затіненим місцезростанням з підвищеною вологістю.

Багато рослин належать до тіньовитривалих. Це, наприклад, дуб звичайний, липа серцелиста, бузок звичайний. Вони можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку.

За вимогливістю до тривалості освітлення розрізняють рослини короткого і довгого дня. Рослини короткого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо світла частина доби становить понад 12 годин. До цієї групи належать ранні весняні рослини, а з культурних -кукурудза, соняшник, соя, рис, тобто рослини помірно теплої зони.

Рослини довгого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо довжина дня становить менш ніж 12 годин. Це переважно високогірні рослини, а з культурних - жито, овес, картопля, ячмінь, льон, тобто рослини помірно прохолодної зони.

Потреби рослин у світлі обов’язково враховують, вирощуючи овочі й декоративні рослини в оранжереях, теплицях, а також під час висаджування плодово-ягідних культур, у селекційній роботі.

Як температура вшшпас на рослішії? Основним джерелом тепла на нашій планеті є енергія променів Сонця. В оранжереях і теплицях температуру регулюють додатковим підігрівом.

Більшість рослин пристосовується до річних періодичних коливань температури. Пригадайте, в умовах помірної зони листяні дерева і чагарники на зиму скидають листки, що дає змогу переживати періоди низьких температур.

Організми, які живуть у помірних і прохолодних зонах, часто зазнають дії температури, нижчої ніж 0 °С. Наприклад, сосна сибірська, що зростає в тайзі, витримує температуру до —50 °С. Такі рослини називають морозостійкими.

Рослини, які зростають за постійної дії помірних низьких температур, називають холодолюбними. Це мешканці тундри, високогір’я тощо. Натомість теплолюбні рослини надають перевагу місцезростанням, де не відчувається тривала дія низьких температур. Це, наприклад, рослини тропічних лісів. Деякі рослини (кактуси, рослини пустель) виробили захисні механізми, які дозволяють витримувати нагрівання до +55 ... +65 °С. Бруньки в них укриті захисними лусками і смолистими речовинами.

Цікаво знати, що температура суттєво впливає на розселення рослин по земній поверхні. Ви знаєте, що Земля має низку кліматичних зон у напрямку від полюсів до екватора. Територія України розташована здебільшого в помірно теплій зоні із жарким літом і холодною зимою Рослинний покрив від хвойних і мішаних лісів у північно-західних областях переходить до злакових степів на півдні

Як вода впливає на рослини? Вода є важливим екологічним чинником. З водою у рослину надходять мінеральні елементи живлення, переміщуються по ній та виводяться продукти життєдіяльності.

За участі води відбуваються фотосинтез, дихання, випаровування, ріст.

Є рослини, які повністю або частково ростуть у воді і поза водним середовищем існувати не здатні (мал. 187, А).

Серед наземних рослин (мал. 187, Б) є такі, що ростуть в умовах підвищеної вологості ґрунту і повітря: на болотах, по берегах річок, у

вологих ділянках, під покривом лісу. До таких вологолюбних рослин належать чистотіл, розрив-трава, багато видів папоротей. їхні корені слабо розвинені, поверхневі, а листки інтенсивно втрачають воду. Тому після вирубування лісу і зниження вологості повітря вони зникають.

Деякі рослини пристосовані до зростання в умовах постійної або сезонної нестачі вологи. Це рослини пустель, посушливих степів, піщаних дюн.

Пристосування рослин до таких умов різні. В одних корені глибоко проникають у ґрунт (наприклад, у чорного саксаулу - до ЗО м), в інших вони дуже розгалужені (як-от у полину сизого чи кактусів).

Від перегріву ці рослини захищає інтенсивне випаровування води. З культурних рослин посухостійкими є кавуни, соняшник, люцерна, кукурудза. Інші рослини мають пристосування, які зменшують випаровування води під час дії засухи: опушення листків у шавлії, скручування листків у ковили - при цьому продихи опиняються всередині трубки.

Особливу групу рослин посушливих районів становлять сукуленти - рослини із соковитими стеблами або листками, у яких вони запасають воду (кактуси, молочаї, очитки, агави; мал. 188).

Є рослини, які зростають у місцях достатнього зволоження, але спроможні витримувати періодично незначну нестачу вологи. Це більшість польових і овочевих культур, хлібні злаки, олійні, кормові, технічні, більшість лучних трав.

Узагальнимо знання

Тип місцевості, де поширений певний вид рослин, називають місцезростанням.

Чинники довкілля, які впливають на організми та їхні угруповання, називають екологічними. їх поділяють на чинники неживої (температура, вологість, освітленість тощо) та живої (різноманітні типи зв’язків між організмами) природи. Як окрему групу екологічних чинників розглядають діяльність людини, що впливає на навколишнє природне середовище.

Рослини виробили різноманітні механізми, які дали їм змогу пристосуватися до найрізноманітніших місцезростань.

Поповніть свій біологічний словник: місцезростання, екологічні чинники.

Перевірте здобуті знання

Виберіть одну правильну відповідь

1.    Назвіть чинники неживої природи: а) вирубування лісів; б) вплив паразитів;

в) вплив хижаків; г) температура повітря.

2.    Назвіть характеристики рослин, які відносять до сукулентів: а) запасають поживні речовини в підземних частинах; б) запасають поживні речовини в надземних частинах; в) запасають воду в листках або стеблі; г) здатні розмножуватися спорами.

Дайте відповідь на запитання

1.    Що таке місцезростання?

2.    Які є групи рослин за потребою світла?

4.    Яке значення має тепло для живих організмів?

5.    Яке значення має вода для життя рослин?

Наведіть приклади рослин, які пристосовані до різних умов середовища: морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, холодолюбні, вологолюбні, посухостійкі.

Поміркуйте. Для чого людині потрібно знати про вплив екологічних чинників на організми?

 

Це матеріал з підручника Біологія 6 клас Л.І. Остапченко, П.Г. Балан, Н.Ю. Матяш

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 27-09-2014, 20:35, Переглядів: 18415