Народна Освіта » Українська література » Григорій Квітка-Основ'яненко «Маруся» - аналіз твору, критика

НАРОДНА ОСВІТА

Григорій Квітка-Основ'яненко «Маруся» - аналіз твору, критика

Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко

(1778-1843)

Справжнє ім’я: Григорій Федорович Квітка

«Маруся»

Історія написання: із листа Г. Квітки-Основ’яненка П.О. Плетньову: «По случаю, был у меня спор с писателем на малороссийском наречии. Я его просил написать что-то серьезное, трогательное. Он мне доказывал, что язык неудобен и вовсе не способен. Знав его удобство, я написал Марусю и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться».

У передмові до повісті Г. Квітка написав: «Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне».

Рік створення: 1834.

Повість «Маруся» є першим прозовим твором нової української літератури.

Напрям: сентименталізм із елементами просвітницького реалізму.

Рід: епос.

Жанр: повість.

Тематичний різновид жанру: соціально-побутова повість із філософським (притчевим) елементом.

Тема: «кохання, доля, смерть»; «кохання простих людей в умовах соціальної нерівності»; «краса кохання»; «Божа справедливість»; «віра».

Ідея: оспівування ідеального кохання простих людей, яке через свою велич і красу може існувати лише біля свого джерела — Божої любові; викриття соціальної нерівності як суспільного зла, що веде до трагедій.

Образи: людей: Наум Дрот — батько; Настя Дротиха — мати; Маруся — донька; Василь — коханий Марусі, сирота; Олена — подруга Марусі; природи: ліс, буря; предметів і явищ: церква, весілля, сватання, заробітки, кладовище.

Композиція (сюжет): (пролог-вступ) роздуми про швидкоплинність життя й смерть як логічне завершення життя для старої людини та постановка питання про те, наскільки справедливим є Божий промисел, коли з життя йде молода людина — утвердження думки про покірність людини Божій волі як запоруку милості Божої й отримання вічного спокою й щастя на тому світі — (експозиція) опис сімейного життя Наума та Насті, народження в них довгоочікуваної доньки Марусі — (зав’язка) зустріч на весіллі в друзів і кохання з першого погляду Марусі й Василя — (розвиток дії) Маруся з подругою йдуть у місто — Василь проводжає їх — зізнання Василя й Марусі в коханні — таємні зустрічі закоханих — Василь випадково знайомиться з батьком Марусі й стає майже рідним сином для Дротів — сватання Василя й відмова йому через те, що він сирота, якого можуть віддати в солдатчину — прощання закоханих на кладовищі, перед тим, як Василь іде на заробітки — недобрі передчуття Марусі — очікування Марусею Василя — Маруся потрапляє під холодну зливу — (кульмінація) хвороба й смерть Марусі — (розв’язка) поховання Марусі й повернення Василя із заробітків саме в день похорону — (епілог) розповідь про долю Наума Дрота й Василя після смерті Марусі — відповідь на питання, яке поставлене в пролозі (молодих Бог забирає як подарунок за їх покірність і праведність, утвердження думки про те, що Василь і Маруся зустрінуться на тому світі).

Художні засоби виразності: наявність значної кількості епітетів, порівнянь; широке використання слів зі зменшено-пестливими суфіксами й фразеологізмів.

 

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури

 

Автор: admin от 14-08-2014, 21:24, Переглядів: 45460