Народна Освіта » Українська література » «Повість минулих літ» - аналіз твору, критика

НАРОДНА ОСВІТА

«Повість минулих літ» - аналіз твору, критика

Історія написання: за однією з легенд, Нестора, який вирішив піти в ченці до Києво-Печерського монастиря, відправили послушником розбирати й упорядковувати рукописи; вивчивши папери й побачивши хаос, який там був, Нестор починає упорядкування існуючих хронік і навіть дописує свої відомості про події, очевидцем яких був сам автор; у результаті він докорінно переробляє скупі відомості про виникнення Русі та її місце в історії, широко подає географічні, етнографічні та культурно-історичні відомості про Руську землю. Його працю продовжить Сильвестр. Загалом літопис писатиметься й дописуватиметься понад 200 років.

Мова: давньоукраїнська (мова Київської Русі).

Рік створення: 1113.

Рід: епос.

Жанр: літопис (хроніка).

Тематичний різновид: історична оповідь.

Загальні мотиви: історія й становлення Київської Русі; захоплення безстрашністю князів і героїчним минулим Руської землі; глибокий сум через княжі чвари та міжусобиці; наскрізний мотив — заклик до безкорисливого служіння Вітчизні, до єдності як запоруки держави; уславлення Русі; засудження міжусобиць; осуд язичництва, утвердження християнського світогляду.

Оповідання про заснування Києва

Тема: заснування Києва; доля Кия.

Ідея: утвердження правдивого погляду на історію заснування Києва й на те, ким був Кий; возвеличення полян як мудрих людей.

Мотиви: «історична правда»; «життя великої людини»; «уславлення засновників».

Образи: людей: брати Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь; поляни; цар Царго-родський; природи: Дніпро; три гори, названі Боричів, Щекавиця, Хоривиця; ліс, бір; Дунай; предметів і явищ: заснування; місто Київ; перевіз; Царгород; містечко Києвець; смерть.

Композиція (зміст): згадка про полян, які живуть окремими родами — розповідь про братів і сестру, які поселилися на горах і про заснування міста, яке назвали на честь старшого брата Кия — аргументи проти того, що Кий був перевізником через Дніпро — розповідь про похід Кия в Царгород і про подарунки йому — розповідь про зупинку Кия на Дунаї й заснування містечка Києвець — смерть Кия по поверненню — смерть братів і сестри.

Оповідання про напад хозар

Тема: напад хозар на полян з метою вимагання данини й наслідки цього.

Ідея: утвердження думки про місію полян як людей, що будуть правити як хозарами, так і іншими народами; возвеличення мудрості полян шляхом проведення аналогії з біблійною історією Мойсея.

Мотиви: «історична правда»; «життя великої людини»; «уславлення засновників».

Образи: людей: поляни; хозари; старійшини хозарські; фараон, цар єгипетський; Мойсей; природи: ліс і гори над Дніпром; предметів і явищ: утиски; данина; меч — двобічно гострий; шабля — однобічно гостра; погибель; володарювання.

Символічні образи: меч (символ сили, влади на всі боки); шабля (символ меншої влади); Мойсей (символ того, як збуваються пророцтва; символ сили, влади, перемоги, виконання Божої волі).

Композиція (зміст): після смерті братів Кия, Щека й Хорива і сестри полян утискають довколишні племена — хозари вимагають данини — поляни дають від «диму» по мечу — старійшини хозарські вбачають у такій данині символічний знак: двобічна зброя (меч) переважить однобічну (шаблю), тобто русичі будуть правити іншими, а не хозари ними — підтвердження передбачення хозарських мудреців посиланням на біблійну історію про те, як у Мойсееві єгипетські мудреці свого часу впізнали того, хто «принизить колись Єгипет» — пророцтво збулося: руські князі правлять хозарами й по сьогодні.

Оповідання про помсту Ольги древлянам

Тема: помста княгині Ольги за смерть свого чоловіка Ігоря.

Ідея: утвердження думки про безсумнівну справедливість кари володаря попри те, що причною для помсти є його власні несправедливі дії; утвердження думки про необхідність «сильної князівської руки»; возвеличення мудрості й прозірливості великої княгині Ольги.

Мотиви: «історична правда»; «життя великої людини»; «помста»; «сильна влада князя».

Образи: людей: древляни; київський князь Ігор — жадібний, несправедливий, убитий древлянами за це; Мал — древлянський князь; посланці древлян; княгиня Ольга — дружина Ігоря, мудра й підступна правителька; син Святослав; природи: ліс, річка, голуб; предметів і явищ: данина; смерть; могила; лодія; рів; баня; пожежа; погибель; володарювання.

Символічні образи: спис (символ воїна, володаря); голуб (символ сили, влади, помсти).

Час подій: 6453 (945) — 6454 (946).

Місце подій: Іскоростень, Київ, Вишгород.

Композиція (зміст): Ігор бере данину в древлян — йому здається мало, він бере ще — обурені древляни убивають його й ховають — вирішують оженити свого князя Мала на княгині Ользі, а з її дитиною Святославом зробити все, що завгодно — відправляють посланців — Ольга просить їх прийти завтра, сказавши зранку тим, хто їх кликатиме: «Не їдемо на конях, ні пішки не підемо, але понесіть нас у лодії» — уночі Ольжині воїни виривають велику яму, куди вранці вкидають цілу лодію, у якій живцем закопують посланців — Ольга відправляє посланців до древлян і просить, щоб ті прислали їй найкращих мужів — мужів, які приїхали, Ольга спалює в бані — Ольга йде до древлян, просить їх підготувати меди, щоб справити тризну по чоловіку — напоєних древлян наказує вирізати — древлянські й полянські воїни сходяться на бій — малий Святослав метає списа — поляни перемагають, перелякані древляни ховаються в домівках — Ольга обіцяє їм мир, але просить наостанок маленьку данину «по три голуби й по три горобці» від диму — раді древляни їй дають цю данину — воїни Ольги підпалюють птахів, а ті летять до своїх гнізд — Іскоростень згорів, а хто вцілів, узяті в полон — Ольга накладе ще більшу данину й править довго й у злагоді зі своїм сином Святославом.

Художні засоби виразності: епітет, інверсія; короткі афористичні речення; репліки дійових осіб; ритмізована мови; алітерація.

 

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури

 

Автор: admin от 9-08-2014, 14:11, Переглядів: 64062