Народна Освіта » Українська література » «Бондарівна» - аналіз твору, критика

НАРОДНА ОСВІТА

«Бондарівна» - аналіз твору, критика

Історія написання: в умовах панування польських завойовників на українських землях зазнають утисків усі прошарки населення, однак навіть у ситуаціях крайньої небезпеки українці виявляють себе людьми високих моральних принципів, не йдуть на компроміс із совістю навіть перед обличчям смерті. Така поведінка варта оспівування в баладах.

Рік створення: XVII ст.

Напрям: романтизм з елементами реалізму.

Рід: лірика+епос (ліро-епос).

Жанр: балада.

Тематичний різновид жанру: соціально-побутова балада.

Тема: доля українки в умовах соціальної нерівності за часів панування поляків на українських землях.

Ідея: возвеличення моральної стійкості й чеснот українців, які не йдуть на компроміс із совістю, навіть ризикуючи своїм життям; засудження свавілля й жорстокості польських завойовників.

Мотиви: «соціальна нерівність», «краще смерть, ніж життя з нелюбом», «краще смерть, ніж зрада Батьківщини», «героїзм жінки».

Образи: людей: Бондарівна — вродлива українка; пан Каньовський — польський пан; Бондар — батько Бондарівни, жовніри-, природи: гори; предметів і явищ: срібна рушниця, таляри, тесовая лава, домовина.

Місце подій: містечко Богуслав.

Композиція (сюжет): (експозиція) у місті Богуславі панує Каньовський, там живе й Бондарівна — (зав’язка) добрі люди попереджають Бондарівну про небезпеку — (розвиток дії) Бондарівна тікає через місточок, поміж горами — жовніри женуться за нею й ловлять-таки — пан Каньовський пропонує Бондарівні одружитися — Бондарівна воліє вмерти, ніж піти за нього — (кульмінація) пан Каньовський убиває Бондарівну зі срібної рушниці — пан Каньовський дає таляри (гроші) батькові на похорон (відкупляється), але не дозволяє ховати Бондарівну (цим показує свою владу) — (розв’язка) оплакування Бондарівни .

Система віршування: силабічна, водночас близька до силабо-тонічної.

Віршовий розмір: у силабічній — 14-складовий рядок із клаузулою після 8-го складу (________//______);у силабо-тонічній — 7-стопний хорей.

Строфа: двовірш (дистих).

Римування: паралельне (аа 66).

Художні засоби виразності: епітет, постійний епітет, метафора, риторичний оклик, анафора, повтор (тавтологія), гіпербола.

 

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури

 

Автор: admin от 9-08-2014, 14:00, Переглядів: 19200