НАРОДНА ОСВІТА

6. Фразеологія

Фразеологія (від гр. phrasis — вислів і logos — поняття, учення,) — це 1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови; 2) фразеологічний склад мови; сукупність усіх фразеологізмів.

Об'єктом вивчення фразеології як науки є фразеологізм, або фразеологічна одиниця (ФО), — надслівна, значеннєво цілісна, відносно стійка, відтворювана за традицією й переважно експресивна мовна одиниця, яка виконує характеризу-вально-називну функцію.

Значення фразеологічних одиниць

Значення ФО найчастіше не дорівнює сумі значень слів-компонентів, що її формують. У результаті цілісного образно-експресивного переосмислення слів-компонентів виникає нове значення:

Слово

думати, гадати, міркувати, мислити, мізкувати, розмислювати, метикувати

ФО

мати на думці, мати думку, узяти на думку, не сходити з думки, думу думати, прясти думки, повертати розумом, розкинути мізками, ламати голову, сушити голову

Порівняйте

Унаслідок семантичної єдності слів-компонентів фразеологізми виступають одним членом речення: Він ніг під собою не чув. (ніг під собою не чув — присудок).

Вузький і широкий погляди на фразеологічні одиниці

 

Цей матеріал взято з книги Довідник ЗНО з української мови та літератури

 

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 23-07-2014, 15:36, Переглядів: 2203