2.4. Наголос. Типи наголосів

виділення одного зі складів слова (наголошений склад). У складному слові може бути більше, ніж один, наголосів — основний, який називається головним, і другорядні, які називаються побічними

6/сінь

ма/т е/ма/т и/ка о/ди/над/цять зем/ле/чер/ пал/ка трид/ця/т й/се/мй/т й/ся/чний

виділення у висловленні важливого за значенням слова, яке на письмі може позначатися додатковими засобами (великими літерами, знаком оклику, взяттям у дужки тощо)

Хочу ще раз відмежуватись од Івана, аби й мене не звинуватили в його нетолерантності (слово яке!) до людей, особливо до тих, що й зараз посідають значні посади (В. Дрозд).

виділення звичайно останнього слова фрази (частини висловлення чи висловлення в цілому), завдяки чому вона набуває внутрішньої цілісності й завершеності

Треба навчитися вчитися щодня.

виділення слова за рахунок надання йому емоційного забарвлення, іцо виявляється в подовженій вимові голосних або приголосних звуків, розірваному вимовлянні слів, а на письмі звичайно подається у вигляді написання слів чи букв на позначення відповідних звуків через дефіс

Марія хлипала:

— Ма-мо! Де ма-ма?.. Де з мама? (У. Самчук).

динамічний (або силовий)

вільний

рухомий

наголошений склад вимовляється з більшою силою голосу та триваліше, порівняно з ненаголошеними

наголошеними в різних словах можуть бути різні склади, на відміну, наприклад, від мов, які мають сталий наголошений склад (чеська — перший, польська — передостанній, французька — останній)

наголошеними можуть бути різні склади у формах того самого слова

ка/зка, пря/но/щі, молоко, легенько

пар/та, пар/тнер, мо/ло/чар/ство

директор — директори

лексичних

граматичних

замок (механізм) / замок (будівля) терен (рослина) / терен (територія) атлас (мапа) / атлас (тканина)

стіни (мн„ Н. в.) / стіни (одн., Р. в.)

зсипати (недок. вид) / зсипати (док. вид)

синів (іменник, мн., Р.в.) / сйнів (прикметник, Н.в.)