Народна Освіта » Історія України » § 21. З темряви - до світла

НАРОДНА ОСВІТА

§ 21. З темряви - до світла

Хто став гордістю українського народу в XIX столітті?

Освіта. У першій половині XIX століття освіта розвивалася повільно. Кількість початкових шкіл скоротилася. На середину 40-х років у таких губерніях, як Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Полтавська, один учень припадав на кожних 713 жителів. Не кращим було становище і на західноукраїнських землях. Більшість предметів викладалася польською, німецькою та латинською мовами. Від учнів вимагали, щоб вони заучували тексти і переказували їх, навіть не розуміючи написаного. За невиконання завдання учйів карали: шмагали різками або садили на певний час у карцер — холодну ізольовану кімнату.

Історія в ілюстраціях

З чого видно, що вихованок цієї школи навчають за встановленими правилами? З яких вони родин: бідних, заможних? Чому вони так одягнені?

Водночас в освіті цього періоду почали відбуватися зміни. Здебільшого це стосується середньої та вищої школи. На українських землях, що перебували у складі Російської імперії, у першій половині XIX століття відкрилося два університети - у Харкові (1805) та в Кисні (1834). У великих містах з’являються ліцеї, гімназії, професійні школи, які готували спеціалістів у певній галузі. До таких шкіл можна віднести школу бджільництва на Чернігівщині, садівничу школу в Одесі, землеробську у Харкові. Центром вищої освіти на західноукраїнських землях залишався один з найстаріших університетів Львівський (1661).

У другій половині XIX століття темпи розвитку освіти зросли. У 1869 році уряд Австро-Угорської імперії проголосив загальне обов’язкове початкове навчання на західноукраїнських землях. Однак рівень неписьменності залишався високим. На кожні

2 00 чоловік 70-80 були неписьменні.

Студенти, письменники прагнули зарадити такій сумній картині загальної неосвіченості. З їхньої ініціативи у другій половині XIX століття почали відкриватися недільні школи, де навчання здійснювалося лише у вихідні дні. У цих добровільних школах учні навчалися рідною мовою, пізнавали історію українського народу.

Поміркуймо в групах

І.Які факти, наведені в параграфі, свідчать про те, що шкільна освіта не сприяла розвитку дітей? 2. Які зміни відбулися в освіті упродовж

XIX століття? 3. Яку мету ставили перед собою організатори недільних шкіл? 4. Чому уряди Росії і Австро-Угорщини не були зацікавлені в тому, щоб усі верстви населення отримали належну освіту?

До витоків українства. У другій половині XIX століття активізували свою діяльність представники національно-культурного руху. До цього руху входили діячі, які прагнули відродити українську культуру, виступали з& поширення освіти, впровадження навчання українською мовою. До таких велетів української культури належав Володимир Антонбвич. Освіту здобув у Київському університеті. Закінчив два факультети - медичний та історико-філо-логічний. Викладав упродовж ЗО років у рідному університеті. Його учні стпли відомими дослідниками української історії і серед них - Михайло Гру шевський. Разом зі своїми учнями він зібрав унікальні матеріали з української історії. Особисто Антонбвич підготував до друку 9 томів таких документів. Він започаткував розвиток археології в Україні.

Поміркуймо

Чому Б. Антонович звертав увагу н« писемні джерела? Яке значення мають писемні джерела у вивченні історії?

Український Каменяр. Каменярами у XIX столітті називали людей, які вручну, за допомогою найпростіших знарядь, добували каміння. Українським Каменярем величали поета, письменника, вченого, громадського діяча Івана Франка.

Іван Франко народився 16 серпня 1856 року в селі Ііагуєвичі на Львівщині в селянській родині. Вищу освіту здобував у Львові та Відні. Студентом почав писати вірші та оповідання. Активно зайнявся просвітницькою діяльністю. День у день, так само як каменяр, руйнував він глухий мур байдужості й своїм полум’яним словом будив народ, аби той позбувся рабських пут. За коротке життя встиг захистити докторську дисертацію, написати близько 8400 праць (понад 100 з історії). Один із поетів тик оцінив

життєвий і творчий шлях Івана Франка: <* V важкі маси безправ'я і темряви він був для Західної України й університетом, і енциклопедією, і академією наук».

Поміркуй мо

Чому І. Франка звали Каменярем? Що спільного в праці професійного каменяра та і. Франка?

Незламна волинянка. В прізвищі цієї поетеси закарбована назва нашої держави. Це Леся Українка. Справжнє її ім’я та прізвище інші - Лариса Косач. Своє коротке життя провела в

боротьбі з виснажливою хворобою. В наполегливій щоденній праці забувала про страждання й біль. Коли біль стихав, вона відправлялася в мандри, спілкувалася з селянами, записувала з їхніх уст народні перекази, легенди, пісні. З часом вони увійшли до її творів. Вершиною творчості Лесі Українки стала драма «Лісова пісня». Письменниця залишила про себе пам’ять і тим, що зробила спробу підготувати підручник з історії для школярів. До останніх днів жила надією, як і багато представників української інтелігенції XIX початку XX століття, що майбутнє народу залежить від його освіти.

Поміркуймо

Що в життєвому й творчому шляху Лесі Українки може стати прикладом для сучасної людини?

Філолог із Слобожанщини. Слобожанщина (Слобідська Україна) - історична територія, що охоплює нинішню Харківську, Сумську, частину Донецької, Луганської областей, а також Воронезької, Курської і Білгородської областей Росії. Саме тут, на території сучасної Сумської області, в 1835 р. народився Олександр Опанасович Потебня. З раннього дитинства, з молоком матері, він увібрав любов до рідної мови. Навчався в Харківському університеті на історико-філологічному факультеті. З 1875 р. він вже професор цього університету. Олександр Опанасович читав студентам лекції, був учасником фольклорних експедицій - записував народні пісні, говірки, приказки, прислів’я, на

писав десятки праць з мовознавства. За його редакцією вийшли твори Г. Квітки-Основ’яненка та ГГ. Гулака-Артемовського. Він перекладав українською мовою твір грецького мислителя Гоме-ра- «Одіссею». Життя Олександра Потебні - приклад служіння українському народу, дослідження і збереження його найціннішого скарбу - мови.

Словник

Губернія - область, край. Україна у складі царської Росії була поділена на 9 губерній: Київська, Харківська, Чернігівська, Полтавська, Волинська, Подільська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

Запишіть до робочого зошита

-    Основними недоліками освіти XIX століття було ...

-    Праця В. Антоновича, І. Франка, Лесі Українки спрямована на ...

Домашнє завдання

*    Прочитайте § 21. Із темряви - до світла.

*    Дайте відповідь на запитання:

1.    Де і як можна було здобути освіту в Україні в XIX столітті?

2.    Що об’єднує творчий і життєвий шлях В. Антонбвича, І, Франка, Лесі Українки?

*    Виконайте завдання:

1. Розтлумачте, чому параграф дістав назву «Із темряви - до світла*. Що слід розуміти під «темрявою», а що — під «світлом»? 2. Поясніть вислів поета, що Іван Франко «у важкі часи безправ’я і темряви... був для Західної України й університетом, і енциклопедією, і академією наук». 3. Скільки років тому: в) відкрили університети в містах Харкові, Києві та Львові; б) оголошено загальнообов’язкове початкове навчання в Австро-Угорщині; в) народився Іван Франко?

 

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 16-07-2014, 00:03, посмотрело: 1645