§ 18. Свідки Гетьманщини

Хто і як залишив спогад про козацьку добу?

Доба Гетьманщини — це не лише часи боротьби, повстань, ворожнечі й протиріч. Це роки здобутків українського народу. Величні свідки цього періоду: унікальні будівлі, літописи і книги, вироби майстрів, праці вчених, картини відомих і невідомих малярів, поетичні рядки, музичні твори. Усе це та багато іншого дозволяє зрозуміти нам, як жили українці, про що вони думали, яким бачили навколишній світ. Через їх#і здобутки ми спробуємо відтворити окремі картини життя козацької доби.

1. З давніх часів в Україні шанували освічених людей. Цю традицію не змогли знищити завойовники. У XVII—XVIII століттях український народ залишався письменним і постійно прагнув знань. Про це неодноразово у своїх спогадах писали чужинці, що відвідували Україну. Так, арабський мандрівник Павло Алеппський згадував: «Серед монастирських наставників є люди вчені, правники, промовці, знають логіку, філософію та працюють над глибокими питаннями у. Де ж та як здобували освіту українці?

На українських землях існувало чимало навчальних закладів. Це братські початкові школи при монастирях і церквах, колегіуми, Львівський університет, а також славнозвісна Києво-Могилянська академія. У початкових школах навчали читати, писати, рахувати, співати. Павло Алеппський свідчив, що від співу хлопчиків «хиталися гори й долини». Діти козацької старшини здобували знання в школах при канцеляріях. А той, хто мав особливі здібності, удосконалював їх і набував умінь у кобзарів, скрипалів, майстрів-ремісників.

За підручники слугували «Азбуки»

(«Букварі»), молитовники та інші релігійні книги. Для навчання письма використовували граматики, написані українськими та європейськими вченими.

Середню освіту здобували в колегіумах, а вищу в академії або в університеті, Єдиним вищим навчальним закладом на Правобережжі залишалася Киево-Могилянська академія. До академії приймали всіх бажаючих, хоча перевагу надавали дітям козацької старшини, духовенства, заможних козаків та міщан. Навчання тривало 12 років. Лекції читалися переважно латинською мовою, оскільки вона була мовою науки і навчання в усіх європейських університетах. Студентам викладали філософію, поетику, риторику, богослов’я, музику, латинську та грецьку мови. Викладачі академії готували для студентів підручники, прагнули виховати з них справжніх патріотів.

Поміркуймо

Які факти свідчать про те, то український народ залишався письменним і прагнув знань?

Києво-Могилянська академія стала справжнім науковим центром України. З її стін вийшло чимало вчених. Серед них філософ, поет, композитор Григорій Сковорода.

У 1734 році син полтавського козака із села Чорнухи Григорій Сковорода пішов до Києва за наукою. На іспиті він вразив екзаменаторів красою і силою свого голосу, знанням церковного співу. Ректор академії наказав узяти новоприбулого солістом хору академії і призначити йому безкоштовне харчування в монастирській кухні.

Після навчання Григорій Сковорода спробував себе у педагогічній діяльності. Однак потім вій залишив учительську справу і вирушив. у подорож Україною. Останні 25 років присвятив мандрівному життю. Писав вірші, співав пісень, проповідував свої погляди на життя, навчав сільських дітей. Перед смертю склав список своїх праць.

В останній день життя, за переказами, він залишався веселим і говірким. По обіді пішов У сад і викопав могилу. Повернувся до кімнати, вдягнув чисту білизну, поклав під голову торбу з власними пожитками і заснув навіки. На білокам’яній плиті, що встановлена на його могилі, можна прочитати напис*. « ригорій Сковорода. Український філософ. Народився 1722 року. Помер 29 жовтня 1794 року. Світ ловив мене, та не спіймав»# У шести словах весь зміст його життя.

Поміркуймо

Чому Г. Сковороду називають «мандрівним філософом»? До яких роздумів снонукаг іптерЧр колії і портрет Г. Сковороди?

З. Справою життя й честі залишити для нащадків спогад про Національно-визвольну війну українського народу під проводом Б. Хмельницького вважав для себе Самійло Велично. Він народився в 1670 році. Освіту здобував у Києво^Могилянській академії. Найголовнішою його справою став літопис «Сказання про війну козацьку з поляками...». Праця над літописом зайняла чимало часу. Самійло Величко ретельно збирав матеріали. Робота була настільки виснажливою, що Величко осліп і останні частини літопису з його слів дописували вже учні. До тексту літопису автор додав чимало документів, які свідчать про істинність подій і бажання Самійла Величка зберегти пам’ять про героїчну війну українського народу.

Поміркуймо

Чому найголовнішою справою життя Самійла Величка став літопис?

4. Величними спорудами залишили про себе пам’ять будівничі тих часів. Вам, напевно, уже доводилося чути ці назви: Андріївська церква в Ки« ні, собор Святого Юра у Львові, Усиенськиіі собор Почаївської лаври, палаци в Батурині, Тульчині, Умані, Кисво-Могилннська академія. Чернігівський та Кременецький колегіуми, церкви у Великих Сорочинцях, Глухові, Ніжині, Переяславі. Цей перелік можна було б продовжувати.

Надзвичайною красою, довершеністю форм вражають будівлі козацької доби. Серед них споруди одного з найвідоміших українських будівничих Івана Григоровича-Барського. Здобув освіту в Києво-Могмлянськіп академії. Свою діяльність розпочав з будівництва міського водогону в Києві. Складовою частиною водогону став павільйон фонтан, що нині розміщений на Контрактовій uлейці* За проектами архітектора зведено чимало будівель на Подолі (район Кпс.ва), які до сьогодні залишаються окрасою міста.

Тисячі імен і справ залишила на пам'ять про себе ця унікальна доба, де поруч із сміливістю, завзяттям, хоробрістю цінувалися слово, розум, краса.

Поміркуймо

Розгляньте ЗООріГ/КеННЯ споруд козацької доби. Ик би ви оцінили роботу тогочасних архітекторів?

Словник

Філбсоф - мислитель, учений.

Філософія - наука про розвиток природи, суспільства, мислення.

Запишіть до робочого зошита

Григорій Сковорода - це ... Самійло Величко - це ...

Домашнє завдання

*    Прочитайте § 18. Свідки Гетьманщини.

*    Дайте відповідь на запитання:

J. Де та яку освіту можия було здобути _в Україні у XVII-XVIII ст.?

2. Які споруди залишилися в Україні з часів Гетьманщини?

* Виконайте завдання:

1. Підберіть заголовок до кожного розділу параграфа. 2. Складіть план розповіді до першого розділу параграфа (про освіту). 3. Розгляньте ілюстрації, на яких зображені будівлі козацьких часів. Чим вони відрізняються від сучасних будівель? Яке враження справляють? 4. ^и с у вашому краї (місті, селі, районі, області) пам’ятки часів Козаччини? Що ви про них знаєте?

Повторюємо найважливіше та готуємося до уроку узагальнення за розділом «Козацька Україна»

1.    Які події відбувалися у вказані роки:

1556 рік. 1616 рік, 1621 рік, 1648 рік, 1654 рік, 1709 рік, 1764 рік, 1775 рік?

2.    Коли відбулися події, що вказані нижче?

Поява першої Січі.

-    Зруйнування Запорізької Січі.

-    Похід Петра Сагайдачного на Кафу.

-    Ліквідація Гетьманщини.

-    Битва під Хотином.

-    Початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

-    Підписання «Березневих статей».

Андрусівське перемир’я.

-    Полтавська битва.

3.    Поясніть, іцо означають запропоновані слова та словосполучення:

уходники, козак, козацька рада, кошовий отаман, кіш, клейноди, чайка, доба героїчних походів, татари, турецько-татарські набіги, турецька неволя. Руїна.

4.    З якими історичними подіями пов’язані назви цих географічних об’єктів?

Кафа, Хотин, Жовті Водії, Пилявці, Су ботів, Чигирин, Переяслав.

5.    Що ви знаєте про цих діячів? Якими справами вони залишили по собі пам’ять?

Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Павло Полуботок, Данило Апостол, Петро Калнишевський, Григорій Сковорода, Самійло Величко, Кирило Розумовський.

6.    Дайте коротку відповідь на запропоновані запитання:

-    Чим життя козаків відрізнялося від життя інших верств населення?

-    Як виникла Запорізька Січ?

-    Якими були побут і звичаї козаків?

-    Чому козаки боролися проти турецько-татарських завойовників?

-    Чому війну 1648-1657 років називають народною?

-    З’ясуйте причини Національно-визвольної війни 1648-1657 років.

-    З якою метою Богдан Хмельницький шукав союзників?

-    Чому період української історії, що розпочався після смерті Богдана Хмельницького, дістав назву Руїна?

-    Які плани щодо майбутнього України виношував гетьман Іван Мазепа?

-    Як і хто зруйнував Запорізьку Січ?

-Де та яку освіту можна було здобути в Україні у XVII XVIII століттях?

-    Якими справами запам’ятався вам гетьман І. Мазегіа?

7. З’ясуйте:

1. Чиї це портрети? 2. ІЦо вам відомо про споруди? 3. Хто із зображених діячів міг перебувати біля цих споруд, брати участь у подіях, що відбувалися біля них?

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан