§ 12. Українські землі під владою Литви та Польщі

Які зміни відбулися на українських землях у часи литовського tna польського панування?

Литовсько-Руська держава. На території сучасної Північно-Західної Білорусі та Східної Литви в середині XIII століття виникло Велике князівство Литовське. (Відшукайте на карті). Князь Гедимін поставив за мету приєднати до князівства всі руські землі. За життя цей план він не зміг реалізувати.

Ідеї свого батька втілював його сия Ольгерд. Він успішно боровся проти монгольського панування. У 1362 році неподалік річки Сині Води литовські війська зустрілися з монголами. Розпочалася запекла битва. Ольгерд розташував сво* їх воїнів окремими загонами. Ординці не змогли розгромити об’єднані загоні*

українців, білорусів та литовців, які легко пересувалися полем битви і не дозволяли оточити себе. Ольгерд змусив монголів рятуватися втечею. Уперше вони зазнали поразки, унаслідок чого було звільнено частину руських земель. Київщина, Чернігово-Сіверщина, Переяславщина, Поділля та Волинь уяіишли до складу Великого князівства Литовського. Так виникла нова держава - Литовсько-Руська.

Нові володарі будували фортифікаційні укріплення (див. зображення Луцького замку), карбували в Києві власну монету, запозичували місцеві традиції, переймали культурні надбання руського народу. Представники литовської знаті одружувалися з членами українських княжих родин, приймали християнство, вживали давньоруську мову, судилися за руськими законами. За роки правління литовців зміцніла православна церква.

Українські землі в складі Польського королівства. Українські землі прагнули завоювати й поляки. Свій наступ вони розпочали в 1340 році. Спочатку до Польщі відійшли Галичина й частина Волині.

Польська колонізація відрізнялася від литовського панування. Поляки почали ліквідовувати місцеві органи влади. Вони нехтували місцевими законами і звичаями. Колишні князівства перетворилися на воєводства. Польська мова заполонила всі сфери життя.

1569 рік остаточно вирішив долю українських земель на найближчий час. Зміцніле Польське королівство укладає угоду з Литовсько-Руською державою. За місцем підписання (місто Люблін) угода дістала назву Люблінська унія. Так на карті Європи з'являється нова держава - Річ Посполита.

Українські лелілі в складі Речі Посполитої

Поміркуймо

Порівняйте литовське та польське панування на українських землях. Чим вони різнилися між собою?

Наступ на православну церкву. Починаючи з другої половини XIV століття в українських землях посилила вплив польська католицька церква. Українці були православними, а поляки -католиками. Хоча обидва народи вірили в Ісуса Христа, однак у релігійних обрядах і богослужінні було чимало відмінностей. Польські священики підпорядковувалися папі римському, богослужіння здійснювалося латинською мовою.

Католицька церква розпочала наступ на православ’я. Це проявилося в закритті православних храмів, забороні відправляти релігійні обряди, загарбанні католиками церковнихта монастирських земель, утисках православного духовенства. Поступово польський уряд узагалі заборонив будувати православні храми. Наступ католиків на православних призвів до покатоличення. Тисячі українців приймали нову віру, відзначали католицькі свята, вивчали польську мову, переходили на службу до польського короля.

Православні священики вирішили зробити крок до порозуміння з католицькою церквою. Для збереження православної церкви вони запропонували укласти угоду (унію) з католиками. У жовтні 1596 року в місті Берестя (нині м. Брест, Білорусь)

скликали православний собор, що затвердив об’єднання церков. Так в Україні з’явилася ще одна гілка християнства - греко-католики (уніати). Сподівання уніатів на те, що вони будуть урівнені в правах з католиками, не справдилися.

Поміркуймо

Скільки основних гілок (напрямків) християнства з’явилося в українських землях у кінці XV'f ст.? Яка причина такого явища?

Захисники православ’я. Захисниками православ’я в українських землях стали церковні братства. Вони виникли в XV столітті, але поширення набули лише через сто років. їх засновники - жителі міст, ремісники, дрібні торгівці. Спочатку братства захищали інтереси своїх членів - братчиків, надавали підтримку православним церквам та монастирям, опікувалися сиротами, каліками, старцями. Потім братства почали відкривати школи, шпиталі, будувати православні храми, друкарні. Особливо активно діяли братства у Львові, Луцьку, Києві, Кам’янці-Подільському. Серед провідних діячів цих товариств були - Петро Могила, Петро Конашеиич-Сагайдачний. Особливої уваги серед захисників православ’я заслуговує князь Костянтин-Василь Острозький. Він не шкодував сил і коштів на відродження православ’я та української культури. У 1576 році відкрив в Острозі перший вищий навчальний заклад на українських землях - академію. Запросив на Волинь друкаря Івана Федорова (Федоровича), який започаткував тут друкарство. У 1581 році в Острозі виходить друком перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. Острозька біблія, над якою працювали майже 10 років, стала найвідомішим твором того часу. У ній 1256 сторінок. При друкуванні не було зроблено жодної помилки. Сторінки прикрашені орнаментом.

Костянтин-Василь Острозький залишився в пам’яті нащадків, перш за все, як патріот рідної землі.

Поміркуймо

Уявіть» що в Україні в. зазначений період не виникли братства, а князь К.-В. Острозький не захотів опікуватися освітою, церквою. До чого це могло б призвести?

Словник

Цікаво знати

В умовах наступу католицизму українські патріоти не припиняли боротьби за збереження національної культури. У 1556 році в монастирі Різдва Пречистої Богородиці в містечку Пересопниця. що на Волині, архімандрит Григорій і писар Михайло Василевич узялися за подвижницьку справу - перекласти Святе Письмо зрозумілою народові мовою. Архімандрит Григорій керував роботою і водночас був перекладачем. Чернець Михайло, що переписував Євангеліє, зарекомендував себе як талановитий майстер слова й художник. Переписування тривало п’ять років і завершилося в 1561 році. Книга містить 482 пергаментні аркуші (964 сторінки), по-мистецьки оздоблена заставками й зображеннями чотирьох євангелістів та оправлена в дубові дошки.

Запишіть до робочого зошита

Домашнє завдання

*    Прочитайте § 12. Українські землі під владою Литви та Польщі.

*    Дайте відповідь на запитання:

1. Які зміни відбулися в українських землях у часи литовського та польського панування? 2. Як братства захищали православну церкву та українську культуру?

*    Виконайте завдання:

1. Відшукайте на карті українські території» що відійшли до Польщі та Литви. 2. Поясніть поняття: колонізація українських земель, по* католичення, уніати, братства, православ’я, Литовсько-Руська держава, Річ Посполита. 3. Розгляньте уважно ілюстрації і з’ясуйте, до яких фрагментів параграфа вони підібрані.

Повторюємо найважливіше та готуємося до уроку узагальнення за розділом «Княжа Русь-У країна»

ї. Які події відбувалися в зазначені роки:

кінець V - перша половина VI століття; 882 рік; 907 рік; 988 рік; 1068 рік; 1111 рік; 1191 рік; 12-10 рік; 1253 рік; 1362 рік; 1569 рік?

2.    Коли відбулися події, перелічені нижче?

-    Об’єднання Волинського і Галицького князівств.

Перемога київських князів над половцями.

-    Запроваджено християнство в Київській державі.

-    Початок правління князя Олега.

-    Похід Олега на Константинополь.

-    Початок монгольської навали на українські землі. Узяття монголами Києва.

-    Коронування Данила Галицького.

-    Об’єднання Польського королівства з Великим князівством Литовським і створення Речі Посполитої.

3.    Поясніть, що означають запропоновані слова та словосполучення:

князівство, русичі, данина, християнство, міжусобиці, монгольська навала, унія, уніати, братство, покатоличення, половці, фрески.

4.    Про що ці твори? Що вам відомо про їхніх авторів?

-    Пересопницьке євангеліє.

-    «Галицько-Волинський літопис».

-    «Повість минулих літ*.

-    «Руська правда*.

-    «Повчання дітям *.

5.    Хто і з якої нагоди міг сказати ці слова?

-    «Хай буде се мати городам руським*.

-    «Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться,.. ».

-    «О, лихіша лиха честь татарська!».

-    «Не погубляй город. Ми згоджуємося на данину, як ти ото хочеш».

6.    Що ви знаєте про цих людей? Якими справами вони запам’ятались?

Кий, Олег, Володимир, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Алімпій, Іларіон, Костянтин-Василь Острозький.

7.    Дайте коротку відповідь на запропоновані запитання:

-    Чому київські князі час від часу здійснювали походи на Візантію?

-    Чому Київська держава за Володимира стала відомою в Європі? -Що дало Русі прийняття християнства?

-    Чому занепала Київська держава?

-    Чому князя Ярослава називали Мудрим?

-    Чому русичі зазнали поразки в боротьбі з монголами?

-    Які зміни відбулися в Галицько-Волинському князівстві за правління Данила Галицького?

-    Чому пам’ятки архітектури та писемності часів Київської Русі називаємо символами нашої держави?

-    Як харчувалися русичі? Яка іжа в них переважала?

-    Чому литовське панування на українських землях не лягло важким тягаром на плечі народу?

-    Як братства захищали православну церкву й українську культуру в роки польського панування?

8.    ІЦо ви знаєте про ці державні утворення?

-    Київська держава.

-    Галицько-Волинське князівство.

-    Річ Посполита.

-    Литовсько-Руська держава.

-    Польське королівство.

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан