Народна Освіта » Історія України » § 3. Слова розкривають таємниці

НАРОДНА ОСВІТА

§ 3. Слова розкривають таємниці

Хто досліджує писемні пам’ятки. Сучасні історики в повсякденній праці використовують писемні пам'ятки. Помітне Місце серед них займають рукбписи - праці, написані власноруч. Рукописну спадщину вивчають палеографи — фахівці з палеографи.

Слово «палеографія» грецького походження і складається з двох слів: «палео»> - «давній», «графо» - «пишу». Палеографія вивчає писемні пам’ятки давнини.

Палеографи досліджують, як змінювалося письмо, форма літер, матеріал, на якому писали, знаряддя письма, оздоблення текстів. Щоденна праця палеографів дозволяє відновити втрачені пам’ятки, розшифрувати написи на окремих предметах, зробити писемні джерела зрозумілими іі доступними в користуванні.

Як і на чому писали в давнину. Писемність на Землі виникла понад 5000 років тому.

Перше письмо, яке придумали люди, було малюнкове. За допомогою малюнка розповідали про важливі події: господарську діяльність, полювання, війни, хвороби тощо. Кожне слово або словосполучення позначалося окремим малюнком. Малюнки наносили на стіни печер, поверхню кісток, посуд, дерев'яні дощечки.

Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. З глини робили невеликі пластини і на мокрій поверхні спеціальними паличками видавлювали знаки. Потім такі таблички сушили на сонці або обпалювали на вогні, що робило їх міцними. Ні дощ, ні спека для таких табличок були не страшні. Але вони могли розбитися. І все ж крізь віки до нас дійшло чимало таких пам’яток. В окремих країнах навіть збереглися «глиняні» бібліотеки.

Для письма використовували і папірус. Папірус - це рослина. Вона не росте на території нашої країни, її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною у своєрідні аркуші.

Окремі народи користувалися дерев’яними дощечками. їхню поверхню змащували воском, а потім видряпували букви металевою паличкою. Щоправда, вберегти такі «аркуші» було ванско. їх легко нищили сонце та вогонь.

Поміркуймо

Чим пояснити той факт, що в багатьох народів були для письма свої знаки та матеріал?

Книжкова справа в Україні. На

території України в давнину традиційним матеріалом для письма були кора берези (береста) та пергамент.

Берестяні грамоти - писемні пам’ятки на корі берези.

Археологам в Україні вони трапляються рідко. Інша справа -пергаментні книги. Пергамент виготовляли з телячих шкур. Спочатку його завозили п Україну з грецьких міст. Понад 700 років тому пергамент навчилися робити і в нас. Тисячі рукописних книг на пергаменті зберегли бібліотеки Київської Русі. Одна з перших книгозбірень відкрилася в 1037 році в Софійському соборі міста Києва.

На Русі книги переписували в монастирях. Над цією справою працювали десятки ченців. Крім переписувачів та палітурників, тут трудилися перекладачі, художники, майстри, що виготовляли пергамент, ювеліри. Книги коштували дорого. За одну можна було купити великий міський будинок або 12 гектарів землі.

З XVI століття в українських землях з’явилися друковані книги, Друкарство започаткували в монастирях і церквах, у маєтках заможних людей. З появою паперу та механічного тиражування книги стали дешевшими й доступнішими для більшої кількості людей, ніж це було раніше. Тисячі книг минулих століть сьогодні зберігаються в бібліотеках, музеях та архівах.

Чому книги з пергаменту були дорогими? Чому в Україні не прижилася традиція письма на дерев’яних дощечках і березовій корі?

Живе слово історії. «Живим слоном історії» справедливо називають усні джерела, до яких ми відносимо міфи, перекази, легенди, казки, лісні. Дехто може стверджувати, що таке джерело не приверне уваги дослідників, але це не так. Усні джерела, які становлять основу народної творчості, дають багато інформації. Міфи можуть розповісти нам про уявлення давніх людей, фантастичних істот і божества. Народні перекази, легенди оповідають про життя людей, їхні героїчні походи. У піснях і думах є чимало цікавого про побут народу, господарську діяльність, свята, героїв тощо.

Писемні та усні джерела відіграють важливу роль у дослідженні історії. Найцінніше в них - інформація.

Поміркуймо

Чому писемні джерела називають інформаційними?

Цікаво знати

Найдавнішою вітчизняною рукописною книгою на пергаменті, АО наших днів, є Остромирове євангеліє, написане 056 1057 роках за князювання в Києві Ізяслава Ярославовича. Створив книгу диякон Григорій.

Архів - установа, яка збирає, впорядковує та зберігає документи, писемні пам’ятки.

Віск - речовина жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли. З воску виготовляють свічки.

-    Найдавнішими документами, писаними на бересті, є грамоти, знайдені на території міста Звенигорода на Львівщині. їм понад 800 років.

-    В усі часи були люди, які крали не лише майно, але й книги. Колись у бібліотеках Західної Європи найцінніші книги приковували до столів І полиць ланцюгами. Та одним з найцікавіших був засіб, який практикувався в Україні. На полях або на початку книги писалося міцне закляття, лайка до того, хто захотів би книжку вкрасти. Ось зразки таких записів: «Хто хотів би цю книжку віддалити з цього місця, той буде мати зі мною справу перед Божим судом», «Хай ця книга перебуває в цій церкві вічно, а хто її візьме, хай буде проклятий, хай буде засуджений на невгасимий вогонь і хай точить його невсипучий черв’як». На одному рукописі XVIII століття стояв навіть такий двовірш: «Хто би мав сю книгу вкрасти, тому сім літ свині пасти».

Запишіть до робочого зошита

1.    Понад 5000 років тому...

2.    Понад 700 років тому...

3.    У 1073 р. ...

* Писемні та усні джерела відіграють важливу роль у дослідженні історії. Вони допомагають нам дізнатися...

Домашнє завдання

*    Прочитайте § 3- Слова розкривають таємниці.

*    Дайте відповідь на запитання:

1.    Які матеріали для письма використовували люди в давнину?

2.    Як і хто створював в Україні перші книги?

*    Виконайте завдання:

1. Складіть розповідь «Книжкова справа в Україні» за таким планом: а) найдавніші писемні пам’ятки в Україні; б) пергамент - матеріал для письма; в) з історії української книги; г) установи, що зберігають книги. 2. Прочитайте фрагмент стародавнього літопису. Доведіть, що запропонований уривок взятий з літописної книги, а не з якої-небудь іншої.

*    У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий...

У рік 965. Рушив Святослав на хазар. Почувши пр<> не, хазари вийшли насупроти з князем своїм... І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хазар...

У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів...

У рік 967. Рушив Святослав на Дунай на болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і £ів, князюючи, тут, у городі Переяславі.

 

Це матеріал з підручника Вступ до історії України 5 клас В. Мисан

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 15-07-2014, 18:40, Переглядів: 2844