§ 25. Чому парки і сади є культурним надбанням України

1.    Як створювалися парки і сади.

2.    Чому «Софіївку» в Умані називають шедевром паркового будівництва.

3.    Хто уславив заповідник «Качанівка» на Чернігівщині.

Як створювалися парки і сади

Що таке парк? На основі тексту перелічіть правила створення парків і садів.

Перші парки виникли разом із першими містами. Цікаво, що у багатьох європейських мовах, зокрема англійській, польській, українській, французькій, чеській, слово «парк» звучить однаково.

Парк — територія з природною чи спеціально посадженою рослинністю, алеями, водоймами, скульптурами та різними спорудами; призначена для прогулянок та відпочинку.

Парки країн Давнього Сходу, описи яких є у давніх джерелах, розташовувалися поблизу храмів і будинків знаті для відпочинку та розваг. Кожен з таких парків закладали відповідно до детального плану, в якому вказувалося, де садити рослини і як — у ґрунт чи у спеціальні вази тощо. Зазвичай у парк завозили рідкісні рослини, екзотичних птахів і тварин. Також планували, як використати природні та штучні пагорби й тераси²². Обов’язковою спорудою у давньому парку був басейн.

У парках Давньої Греції відбувались і спортивні змагання, і бесіди науковців. Найстаріший міський парк України — парк імені Івана Франка — знаходиться у м. Львові. Він був закладений на місці старовинного саду ще в XVI столітті. Гордість парку — найстаріша каштанова алея в Україні, що була висаджена на початку XX століття. Закладені давніми творцями правила створення парків використовуються й дотепер.

Окрім парків, люди навчилися створювати сади. їх висаджували на території монастирів, біля замків та палаців правителів. Нам добре відома й українська традиція — обов’язково мати садок біля хати.

В історії архітектури поняття парк і сад близькі за значенням, тому такі пам’ятки часто називають садово-парковими.

Роздивіться фото та підписи до них і назвіть основні складові садово-паркових пам’яток.

Окрім архітектурних садово-паркових пам’яток, люди намагаються зберігати і пам’ятки, створені самою природою: гори, водоспади, вулкани тощо. Такі місця називають «природними парками». В Україні, як і в інших державах, існують Національні природні парки, що охороняються державою від згубного впливу людської діяльності та забруднення. їхня кількість постійно зростає.

Чому «Софіївку» в Умані називають шедевром паркового будівництва

Спираючись на текст та ілюстрації, назвіть елементи паркового будівництва, використані творцями «Софіївки».

Парк «Софіївка» — одна з найвидатніших пам’яток культури України, яка розташована в козацькому краї — місті Умань, що на Черкащині.

Заснування парку пов’язане з історією кохання. Польський шляхтич Станіслав Потоцький створив цей парк і назвав його на честь коханої дружини Софії, яка була за походженням грекинею.

Парк було закладено наприкінці XVIII століття. Упродовж кількох років тривали невпинні роботи: копали ставки, прокладали алеї, переносили кам’яні брили, зводили архітектурні споруди. У результаті парк став дивовижним поєднанням садово-паркового мистецтва та інженерної думки, яку реалізував німецький винахідник Людвиг Метцель.

Це втілилось у пишній рослинності, численних терасах, фонтанах, водоспадах і підземних річках, створених людиною. Штучні гроти¹ залишалися неушкодженими навіть під час землетрусів. В усі часи гостей парку дивувала підземна річка, водами якої можна пройти на човні. Одне з водоймищ парку завдяки своїм розмірам і неймовірним берегам, що буяють рослинністю, отримало назву «Море, що зачаровує».

Творці парку зробили все, аби він нагадував Грецію — батьківщину Софії Потоцької. Тому в парку можна побачити неймовірну кількість скульптур давньогрецьких богів і поетів. Храми, гроти, альтанки і фонтани також носять імена давньогрецьких богів і муз.

«Софіївка» уславилася і своєю рослинністю, оскільки упродовж всієї історії парку тут було висаджено і культивовано понад 2000 видів дерев і кущів з різних країн.

Знайдіть у тексті рядки, які можуть стати підписом до кожного фото на наступній сторінці.

^: Грот — неглибока печера з широким входом.

Хто уславив заповідник Качанівка на Чернігівщині

Висловіть свою точку зору: що більше уславило Качанівку — палац і парк чи справи її господарів?

Наприкінці XVIII століття у селі Качанівка, що на Чернігівщині, було збудовано палац для графа Петра Румянцева. Поруч з ним невдовзі розбили великий парк із мармуровими скульптурами, альтанками, підвісними місточками, затишними алеями та сонячними галявинами.

Опишіть парк, використовуючи такі слова: фасад, алеї, скульптури, пейзаж тощо.

Відколи на початку XIX століття власниками Качанівки стала родина поміщиків Тарновських, садиба перетворилася на улюблене місце відпочинку багатьох видатних митців України та Росії.

Відвідував Качанівку і Тарас Шевченко. Він листувався з господарем маєтку, а якось переслав йому свою картину «Катерина».

Усі Тарновські, власники Качанівки, були непересічними особистостями, проте найбільше уславився Василь Тарновський (молодший).

Високоосвічена і напрочуд різнобічна людина, він захищав права селян і цікавився історією українського законодавства.

Благодійник і патріот, Василь Тарновський (молодший) захоплювався козацькою добою і став завзятим колекціонером українських старожитностей. Він зібрав унікальні козацькі предмети: шаблю Богдана Хмельницького, особисті речі і портрети гетьманів і старшин. Самого господаря Качанівки друзі жартома називали «гетьманом». Його колекція стала основою Музею українських старожитностей у Чернігові, який розпочав діяльність 1907 року. І хоча тоді ще не було держави під назвою Україна, проте вже існував її музей.

Тарновський-молодший зібрав понад 700 малюнків та рукописів Тараса Шевченка. Він упорядковував могилу Кобзаря, був автором ескізу хреста на Чернечій горі в м. Каневі, що на Чернігівщині. Окрім того, пожертвував чимало на спорудження пам’ятника Богдану Хмельницькому в м. Києві, Івану Котляревському в м. Полтаві. Продовжуючи справу батька, Василь Тарновський (молодший) утримував Качанівську школу, де і сам викладав. Найталановитіші учні завдяки підтримці господарів Качанівки мали змогу вчитися й далі -— в гімназії та університеті. А на зимові свята, за традицією, для сільських дітей влаштовували різдвяну Ялинку з колядками.

Наприкінці життя Василь Тарновський (молодший), на жаль, змушений був продати Качанівку.

Пристрастю господаря був качанівський парк, який він перетворив на один з найкращих у Європі.

Сьогодні «Качанівка» — Національний історико-культурний заповідник. Він є одним з найбільших пейзажних садів в Україні та Європі.

Перевірте себе

1.    Що таке парк?

2.    Де з’явилися перші парки і сади?

3.    Чим «Софіївка» нагадує Давню Грецію?

4.    Чому друзі називали Василя Тарновського (молодшого) «гетьманом»?

5.    Як ставилися до сільських дітей у Качанівці?

6.    Що нового ви дізналися про сади і парки із матеріалів параграфа?

7.    Поясніть, чому Національний парк «Софіївка» вважають перлиною паркового мистецтва України.

8.    Поміркуйте, за які справи Василя Тарновського (молодшого) називали патріотом, а за які — меценатом.

1 Поняття парк стало складовою багатьох слів, наприклад, зоопарк, гідропарк. Запишіть кілька слів, частиною яких є слово «парк», та поясніть їхнє значення.

2. Спираючись на ілюстрації, опишіть один день із життя гостя Качанівки.

3. Дізнайтеся у шкільній бібліотеці про парки і сади вашого рідного краю або іншого населеного пункту. Складіть невелике оповідання (4-5 речень) про один із них.

Історична мозаїка

Найвідомішим у світі є парк Версальського палацу в передмісті Парижу, столиці Франції. Як і палац, Версальський парк — унікальний. Архітектор Андре Ленотр своїм витвором мав на меті підкреслити велич і грандіозну славу французького короля Людовіка XIV. Людей у цьому парку збиралося безліч. Протягом усього дня тут звучала музика, а ввечері її змінювали театральні танцювальні вистави. Придворні короля влаштовували тут зустрічі, обговорювали новини, укладали різноманітні угоди.

Справжня гордість парку — його квіткові клумби. Композиції з квітів постійно оновлювалися. Існувало правило — король не мав бачити жодної зів’ялої квітки, тому в садівника завжди були напоготові до двох мільйонів горщиків з квітами.

У парку влаштовано 1400 фонтанів. Аби вони могли працювати, інженери осушували болота, змінювали русло річок, викачували воду з річки Сена, на якій стоїть місто Париж. Але, незважаючи на всі зусилля, води бракувало, тому фонтани вмикали лише тоді, коли парком гуляв король та його свита.

Із кінця XVII століття Версальський палац і парк — взірець будівництва заміських палаців для усіх європейських королів. І хоча Версальський парк неодноразово копіювали, цілком його повторити не вдалося нікому. З 1979 року Версальський палац і парк занесені до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Готуємося до практичного заняття

1.    Пройдіться вулицями свого міста чи села, запишіть назви однієї-двох пам’яток, які вам відомі. З допомогою бібліотекаря чи інших дорослих зберіть інформацію про ці пам’ятки, яку можна буде представити на уроці. За можливості зробіть фотографії чи замальовки.

2.    Підготуйте карту рідного краю, міста чи села (на вибір).

3.    Якщо у вас є доступ до Інтернету, з’ясуйте перелік культурних пам’яток національного значення вашого краю. Для цього відвідайте інтернет-сторін-ку Міністерства культури України http://mincult.kmu.gov.ua . У меню, що розміщене ліворуч, оберіть «Державний реєстр нерухомих пам’яток України». З переліку виберіть свою область (регіон). У файлі для перегляду, що відкриється, розміщена таблиця з інформацією про історико-культурні і археологічні пам’ятки національного значення України.

ПЕРЕЛІК

пам’яток культурної спадщини національного значення Полтавської області, занесених до Державного реестру нерухомих пам’яток України

З Переліку пам’яток культурної спадщини національного значення Полтавської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

4.    Подібну інформацію про нерухомі пам’ятки України місцевого значення можна також знайти в Державному реєстрі на інтернет-сторінці http:// mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/294599.

5.    Оберіть для себе пам’ятку чи невелику групу пам’яток із переліку Державного реєстру. Зберіть інформацію про обрану пам’ятку та підготуйтеся для її використання на уроці. Цю роботу можна за домовленістю виконати з однокласниками у малих групах.

6.    За можливості організуйте екскурсію до обраної вами пам’ятки з батьками чи іншими дорослими та зробіть фотографії чи замальовки.

Це матеріал з підручника Історія України 5 клас О.І. Пометун