§ 21. Чому храми та ікони є пам’ятками історії України

1.    Що таке пам’ятки історії.

2.    Як і навіщо створювали храми та ікони.

3.    Чому Софійський собор є частиною світової культурної спадщини.

4.    Чому Києво-Печерська лавра є видатною історичною пам’яткою України.

1. ЩО ТАКЕ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ

Читаючи текст, з’ясуйте, що таке історичні пам’ятки та чому вони так називаються.

Історія завжди навколо нас: у назвах міст, у музеях і на старовинних вулицях, у родинному фотоальбомі і на святі міста чи села. Не тільки вчені-історики, а й людство загалом намагається зберегти історію, усі її пам’ятки.

Пам’ятки історії — це споруди, предмети і твори мистецтва, які пов’язані з історичними подіями в житті окремих людей, народу, суспільства та держави.

Нині в Україні налічують близько 130 тисяч історичних пам’яток, що охороняються державою, зокрема й ті, що мають загальнолюдське значення. Збереження історичних пам’яток є нашим спільним обов’язком, аби наступні покоління також могли «доторкнутися» до минулого.

Про що можна дізнатися з меморіальних дошок, фото яких розміщено на наступній сторінці? Чому, на вашу думку, на таких дошках є словосполучення «Охороняється державою»?

2. ЯК І НАВІЩО СТВОРЮВАЛИ ХРАМИ ТА ІКОНИ

Читаючи текст, поясніть поняття «храм». З’ясуйте особливості побудови християнських храмів.

Серед пам’яток історії та культури важливе місце належить храмам. Із давніх-давен для поклоніння богам та спільної молитви в усіх країнах будували спеціальні споруди. У різних релігіях вони називаються по-різному: православні християни називають свій храм церквою, християни-католики — костелом, частина протестантів — кірхою, іудеї — синагогою, мусульмани — мечеттю. Споруджують храми і доми молитви у різний спосіб. Найкращі архітектори і майстри вважають за честь брати участь у будівництві храму.

У Х-ХІ століттях із поширенням християнства в Європі, і в Україні зокрема, почалося велике церковне будівництво. Собори та церкви стали справжньою окрасою міст, головними та найвищими спорудами будь-якого населеного пункту. З храмом було пов’язано усе життя наших предків — від народження до завершення земного шляху. Собори ставали свідками багатьох важливих історичних подій. Тут освячували сходження на престол правителів, приймали чужоземних послів і підписували угоди. Храмові дзвони скликали людей на збори, свята, на боротьбу проти загарбників.

Розгляньте зображення різних релігійних споруд найпоширеніших віровчень в Україні. Підтвердьте на прикладах вислів: «Споруджують храми і доми молитви у різний спосіб».

У християнській релігії важливе значення мали ікони, які розміщувалися у храмах і в оселях мешканців міст і сіл. Вони супроводжували людей під час походів, подорожей і свят.

У літописах збереглися розповіді про створення ікон. Основою ікони була «жива душа» дерева — ретельно відібранної дошки для малювання. Аби створити потрібні для ікони кольори, художники збирали різнокольорові камінці, глину, черепашник, усілякі рослини та ягоди. Усе відібране розтирали до стану борошна, замішували на свіжих яєчних жовтках і додавали у суміш мед. Готове зображення покривали спеціальним олійним лаком. Напевно тому старовинні ікони так довго зберігають свою красу і силу.

Що спільного і що відмінного в зображеннях ікон?

3. чому СОФІЙСЬКИЙ СОБОР Є ЧАСТИНОЮ СВІТОВОЇ культурної СПАДЩИНИ

На основі тексту та ілюстрацій визначте, за допомогою яких засобів давні митці підкреслили велич Софійського собору.

Софійський собор — одна із найголовніших християнських святинь. Вважається, що князь Ярослав Мудрий заклав його у першій половині XI ст. Присвячуючи собор Софії — Премудрості Божій, Ярослав започаткував тут майстерню для переписування та перекладу книг і зібрав першу на Русі бібліотеку, в якій налічувалося понад 900 томів рукописних книг. У соборі працювала також школа для хлопчиків і дівчаток.

Софійський собор — це й пам’ять про перемогу руських військ над кочівниками-печенігами. Тому й храм такий величний. Його увінчують 13 куполів (бань), що символізують земне життя Ісуса Христа та його дванадцяти апостолів.

Опишіть Софійський собор. Як він змінився з часом?

Майстерність художників, які створювали мозаїки, дивовижна. Митці використовували для мозаїки майже 100 відтінків різнокольорового скла та камінців. їх втискували у сиру штукатурку під різним кутом, і коли на скельця падало світло, зображення «оживало».

В усіх давніх приміщеннях собору збереглися фрески. Вони розповідають нам не лише біблійну, а й звичайну, земну історію. Це чи не єдині живописні свідчення життя людини Давньої Русі, що дійшли до наших днів.

4. ЧОМУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА Є ВИДАТНОЮ ІСТОРИЧНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ УКРАЇНИ

Складіть план розповіді про Києво-Печерську лавру. Розкажіть про неї за планом, вживаючи історичні поняття.

Києво-Печерська лавра¹⁷ — один з перших на Русі монастирів. Назва «Печерський» виникла від печер на пагорбах Дніпра, де жили перші ченці. Літописи свідчать, що Києво-Печерська лавра заснована в XI столітті монахом Антонієм, до якого згодом долучився його учень Феодосій.

.Михайло Грушевський про Києво-Печерську лавру

У старих печерах, викопаних у глині, що залишилися ще з кам’яної доби, стали оселятися люди, що шукали тут спокою і самітності для чистого християнського життя. Потім оселивсь Антоній. Коло нього стали збиратися люди, що бажали бути ченцями, і поставили собі церкву між тими печерами. Так постав Печерський монастир.

З «Історії України-Руси»

Кількість послідовників перших монахів постійно зростала, з’являлися нові печери, що з’єднувалися підземними лабіринтами. У печерах були вулиці та церкви, келії монахів, спільна трапезна¹⁸. Згодом на поверхні були побудовані Успенська та інші церкви.

Опишіть Києво-Печерську лавру та поясніть, чим вона дивувала людей у минулому та продовжує вражати сьогодні.

Діяльність лаврських монахів була досить різнобічною.

З XII століття Києво-Печерська лавра стала центром іконопису, а з XVII століття — друкарства.

Час найбільшого піднесення Лаврської друкарні пов’язаний

з Петром Могилою. У роки його діяльності книги видавали не тільки слов’янською, а й польською мовами та латиною. Тому друкарня стала відомою в багатьох європейських країнах. У першій половині XVII століття Петро Могила відкрив Лаврську школу, яку згодом об’єднав із Братською, — таким чином виник перший вищий навчальний заклад на українських землях.

Монахи Києво-Печерської лаври не лише молилися та дбали про книги й ікони, а також господарювали, адже монастиреві в різні

часи належали міста і містечка, села і хутори, паперові фабрики, цеглові, скляні, кінні заводи.

Монахи утримували лікарні і школи. Під час війн монастир започатковував благодійні фонди і притулок для дітей загиблих.

Сьогодні Софійський собор та Києво-Печерську лавру внесено до переліку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО¹⁹.

Перевірте себе

1.    Що називають історичними пам’ятками?

2.    Як називаються храми у різних релігіях?

3.    Що означають поняття ікона, фреска, мозаїка?

4.    Коли були споруджені Софійський собор та Києво-Печерська лавра?

5.    Як ви розумієте вислів: «Із храмом було пов’язано усе життя наших предків»?

6.    Чому в різних народів виникло прислів ’я: «Усі дороги ведуть до храму» ?

7.    Як ви думаєте, чому Софійський собор і Києво-Печерську лавру вважають видатними пам’ятками історії не лише України, а й усього світу?

1 Дізнайтеся, які храми є у вашому місті чи селі або у найближчих населених пунктах. Кому чи чому вони присвячені та коли були збудовані?

2. Здійсність уявну екскурсію Софійським собором та Києво-Печерською лаврою, скориставшись офіційними сайтами цих пам’яток http://nzsk.org.ua/ukr/general/intro.html та lavra.ua. Напишіть листа уявному однолітку за кордоном із запрошенням відвідати ці історичні пам’ятки та поясніть, чому це варто зробити.

Історична мозаїка

У VI столітті у столиці Візантійської імперії — Константинополі, звели величний собор Святої Софії — Премудрості Божої. Архітектори мали вирішити складне завдання: і ззовні, і зсередини храм мав дивувати відвідувачів своєю величчю. Майстри спорудили храм, що вражає своїми розмірами, міццю та легкістю водночас. Особливістю церкви, яку назвали «матір’ю усіх церков» є незвичний купол та внутрішнє оздоблення. Щоб надати споруді легкості та додаткового світла, архітектори «прорізали» купол 40 видовженими вікнами. Коли сонячне світло проникало крізь них, здавалося, що небесні сили сходять до людей і допомагають їм. Храм був декорований різнокольоровим мармуром і мозаїкою, золотим церковним начинням і коштовним камінням.

Майже тисячу років поспіль собор Святої Софії був найбільшою християнською спорудою та відігравав велику роль у поширенні православ’я. Візантійська імперія мала значний вплив на культуру Київської Русі. Запозичивши християнство з Візантії, київські князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий взяли за архітектурний приклад і головний храм східного християнства. Тому головний собор Києва також присвячено Премудрості Божій.

Коли у XV столітті Константинополь захопили турецькі війська, Собор святої Софії перетворили на мечеть Айя-Софія.

У 30-х роках XX століття тут відкрили музей.

1.    Мечеть Айя-Софія у м. Стамбулі (Туреччина) — колишній Собор святої Софії в м, Константинополі (Візантія)

2.    Внутрішній вигляд храму

Це матеріал з підручника Історія України 5 клас О.І. Пометун