§ 12. Предки українців
1. Кого ми називаємо давніми мешканцями України.
2. Як жили східні слов’яни.
3. Як досліджують життя давніх мешканців України.
1. КОГО МИ НАЗИВАЄМО ДАВНІМИ МЕШКАНЦЯМИ УКРАЇНИ
Життя яких давніх мешканців України описується в тексті? Звідки вчені отримують знання про історію давніх племен і народів?
У різні часи на території України проживали різні народи. Історикам складно визначити, які саме групи людей оселилися на цих землях першими. Як і в історії інших країн, в історії України велику роль відіграли племена і народи, що приходили з інших земель. Деякі залишалися тут на довгі століття або й назавжди, інші — мігрували далі. Кожен з цих народів вів свій спосіб життя, мав власні звичаї і культуру. Дізнатися про життя народів у дописемні часи нам допомагають речові джерела, які вивчають археологи.
Міграція — переміщення людей на інші території зі зміною місця проживання на тривалий час.
Важливе місце серед давніх мешканців українських земель належить трипільцям. Залишки їхнього поселення поблизу с. Трипілля на Київщині віднайшов археолог Вікентій Хвойка. Саме від місця першої знахідки і походить назва цього народу, який вчені вважають першим осілим населенням на території давньої України. Основними заняттями трипільців було землеробство і домаш-не скотарство. І хоча вони не залишили нам писемних пам’яток, трипільці відомі в усьому світі насамперед своїми глиняними виробами, розписаними білою, жовтою, червоною та чорною фарбами. Наразі немає свідчень того, чи використовували майстри гончарний круг1, проте трипільский глиняний посуд і досі вражає витонченістю форм та різноманітністю орнаменту. Тож недаремно трипільців називають «племенами мальованої кераміки».
Досліджуючи залишки поселень давніх землеробів, археологи з’ясували, що вони складалися зазвичай з кількох десятків жител і господарських споруд, які розміщувалися рядами або по колу. В одному поселенні проживало кілька сотень людей. За житло трипільцям слугували одно- і навіть двоповерхові приміщення, розділені на кімнати. У знайдених археологами рештках помешкань можна роздивитися піч-лежанку, стільці, глиняні жіночі фігурки. Учені вважають ці фігурки символом сім’ї, родючості.
Опишіть пам’ятки трипільської культури. Що вони розповідають про спосіб життя людей?
1Гончарний круг — спеціальний пристрій для підтримки глини під час виготовлення посуду вручну.
Цікаву сторінку в історію давньої України вписали кімерійці і скіфи — кочові скотарі, які були вправними вершниками і лучниками. Ці народи залишили по собі чимало курганів, де були поховані їхні царі. В одному з таких насипів на Дніпропетровщині знайшли золоту скіфську пектораль — одну з найвідоміших археологічних знахідок сучасної України.
Роздивіться зображення золотої царської прикраси, знайденої Борисом Мозолевським під час дослідження кургану Товста могила поблизу м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл. Як ви вважаєте, чому цей витвір мистецтва IV століття до н.е. вважається одним із найцінніших експонатів Музею історичних коштовностей України?
Пектораль (з латинської мови — «що торкається грудей») — нагрудна прикраса.
Тісні відносини склалися у скіфів з причорноморськими греками, які заснували свої міста на узбережжі Чорного моря. Греки сподівалися, що на нових землях їм поталанить у ремеслах і торгівлі. Напевно тому одне із заснованих ними міст назвали Ольвія, що з грецької означає «щаслива». Скіфи і греки активно торгували, тому на грецьких територіях археологи знаходять скіфські речі, а на скіфських — грецькі. Частина міст, заснованих греками понад 2000 років тому, існує і донині: Феодосія; Херсонес — на території сучасного м. Севастополь; Пантікапей — на території м. Керч.
Ці та інші народи, що мешкали у давнину на українських землях, залишили свій слід у матеріальних і писемних свідченнях. Вони зробили вагомий внесок у нашу спільну історію та культуру.
У місцевостях з непрохідними лісами, на крутих берегах річок, куди дістатися складно, у минулому жили представники давніх слов’ян.
Слов’яни — це група європейських народів, об’єднаних спільним походженням та близькістю мови. Частина з них з початку І тисячоліття н. е. розселилася на території сучасної України.
До сьогодні археологи знаходять укріплені поселення — городища, де могли проживати до кількох сотень людей. Жили слов’яни у напівземлянках або хатах, стіни яких будували з лози та глини. У такому приміщенні обов’язково була піч. Наявністю печей слов’янські помешкання відрізнялися від будівель племен-сусідів, наприклад германців, посеред жител яких було відкрите вогнище.
На основі тексту та ілюстрацій порівняйте житло трипільців і давніх слов’ян.
Усім необхідним для життя слов’яни забезпечували себе самі. Вони займалися землеробством і скотарством, використовували залізні знаряддя праці, знали чимало ремесел. Завдяки цьому слов’яни мали змогу торгувати. З Візантії, наприклад, привозили сережки і браслети, золоті монети і шовкові тканини. А на ринки та базари сусідніх країн слов’яни везли на продаж мед, віск, хліб і рибу, ремісничі вироби.
Візантія — держава в І тисячолітті від P. X., більша частина якої була розташована на півострові Мала Азія; її народ мав тісні взаємовідносини зі слов’янами.
У давнину слов’яни, як чимало інших народів, були язичниками — тобто вклонялися багатьом богам, які уособлювали сили природи та різні сторони життя людини (наприклад, бог Перун — грім з блискавками, богиня Мбкоиі — воду й родючість).
Схожим із сусідніми народами був і суспільний устрій населення давньої України.
Прочитайте текст і поясніть, на які особливості життя слов’ян вказує автор.
Михайло Грушевський про слов’ян
Для громадських справ сходилися старші з родів чи сімей на нараду, звалось це «віче»; там порядкували і рішали, що треба.... Всякі справи рішала громада. Війська не було. А як треба, то дужі збиралися зі списом чи мечем, на коні чи піші, і йшли воювати.
З «Історії України-Руси»
Слов’янські племена розселилися на значній частині Європи. Вони стали предками багатьох народів: українців, білорусів і росіян, чехів і поляків, сербів і хорватів та багатьох інших. Згодом ці народи створили власні держави, серед яких була і Київська Русь.
3. як досліджують ЖИТТЯ ДАВНІХ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ
Аби зробити висновки про життя різних племен і народів, які проживали на території України у давнину, вчені здійснюють хронологічні, картографічні й археологічні дослідження, аналізують різноманітні пам’ятки. Уявіть і ви себе такими дослідниками!
Ознайомтеся із хронологічними даними лінії часу. Які народи і племена жили на території України?
Роздивіться карту І з'ясуйте, на якій території прожинали трипільські племена, кіммерійці, скіфи, греки. Запишіть отриману з карти інформацію у свій зошит.
Прочитайте документ і визначте, про які особливості життя скіфських племен ви дізналися.
Давньогрецький історик Геродот про скіфів
Скіфи-хлібороби... сіють хліб не для власного вжитку на їжу, а на продаж. На схід від цих скіфів-хліборобів живуть уже скі-фи-кочівники, які нічого не сіють і не орють; вся ця країна по- | збавлена дерев, за винятком Полісся... Є так звані царські володіння, де живуть найкращі і найчисленніші скіфи, які вважають інших скіфів своїми рабами.
Уявіть, що ви археологи і знайшли під час розкопок давніх поселень такі речі. Що ви можете розповісти прожиття давніх слов’ян?
1. Які народи проживали на території України в давні часи?
2. Хто такі слов’яни і де вони засновували свої поселення?
3. На основі яких джерел учені-історики досліджують життя давніх мешканців України? Наведіть приклади з матеріалу уроку.
4. Встановіть, що було спільного і відмінного у народів, які проживали на території України в давнину.
5. Пригадайте українські назви місяців і поясніть, як вони пов ’язані зі способом життя слов ’ян.
6. Чому речові пам’ятки — свідчення життя давніх мешканців на території нашої країни — є частиною національних скарбів України?
1. На основі тексту і малюнків напишіть оповідання (5-6 речень) «Давні мешканці України».
» 2. Запишіть у хронологічній послідовності назви народів, що проживали на території України в давнину.
З Дізнайтеся з Інтернету або інших джерел, які держави утворили слов’яни.
Сарматпи, чия назва перекладається як «оперезані мечем», — одне з кочових племен, яке проживало на Півдні України у причорноморських степах. Давні джерела, які зберегли імена сарматських цариць, розповідають про рішучий і войовничий характер жінок цього племені. Вони були вправними вершницями, добре володіли зброєю, нарівні з чоловіками очолювали військо. Недарма давня легенда стверджує, що сармати — це нащадки скіфів і амазонок — легендарних жі-нок-воїнів. А історичні джерела повідомляють, що коли сармати, захищені металевими обла-дунками, «з’являються кінними загонами, жоден інший стрій їм не може чинити опір». Озброєна кіннота сарматів йшла на супротивника з довгими тяжкими списами та мечами, пристосованими для удару з коня.
Автор: admin от 31-01-2014, 10:30, Переглядів: 18050