§ 2. Як пов’язані історія і час

1.    Чому історію називають наукою про людей у часі.

2.    Як люди вимірюють час.

3.    Що таке календарі та як'г вони бувають.

Прочитайте приказки і прислів’я. Поясніть зміст будь-якого з них на ваш вибір.

•    Час — не кінь: не підженеш, та й не зупиниш.

•    Багато води збігло з того часу.

•    Усякому овочеві свій час.

1. Чому історію називають наукою про людей у часі

З’ясуйте, які слова в тексті, пов’язані із поняттям «час», для вас нові. Поясніть значення цих слів на прикладах із життя.

Пояснити, що таке час, складно. Однак усі ми живемо в ньому. Наше життя поділяється на вчора, сьогодні і завтра, на хвилини, години... роки. Ви, напевно, зауважували, що іноді час «тягнеться» — особливо, коли чекаєш на щось чи когось. А от коли маєш безліч важливих справ, то час «стрімко біжить», або «летить» . Таке сприйняття часу пов’язане з нашими думками, почуттями, ставленням до того, що відбувається навколо. Щодня ми є свідками або учасниками подій, і кожен з нас по-різному пам’ятатиме їх за тиждень, місяць, рік чи за десятиліття.

Історія як наука про минуле людини і людства тісно пов’язана з часом. Кожна з історичних подій має свою дату — рік, місяць і число. Аби зрозуміти минуле, люди вибудовують ланцюжок з дат подій,визначають їхню хронологічну послідовність, тобто установлють, що відбулося раніше, а що — пізніше, і який між цими подіями зв’язок.

Хронологічна послідовність — послідовність подій за часом (рік за роком, століття за століттям).

Наприклад, коли почалася війна і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні війни і після її завершення.

Для вивчення історії важлива і тривалість події, тобто з’ясування періоду часу, протягом якого вона відбувалася. Наприклад, як довго володарював той чи інший правитель, будувався замок тощо. І тому історикам важливо знайти відповіді на запитання «Коли?» та «Як довго?».

Історичний час рухається лише вперед: від минулого до майбутнього. Історія є безперервним процесом — перебігом подій і змін у житті людей у часовій послідовності. Недарма відомий французький історик Марк Блок писав, що історія є «наукою про людей у часі».

2. ЯК ЛЮДИ ВИМІРЮЮТЬ ЧАС

На основі тексту поясніть, що таке відлік часу в історії та якими проміжками користуються історики для вимірювання часу.

У пошуках відповіді на запитання, як виміряти час, люди зверталися до природи. Завдяки спостереженням за небосхилом, рухом зірок, Сонця і Місяця вони зуміли обчислити тривалість доби, тижня, місяця і року.

Розгляньте зображення й обговоріть, які проміжки часу ми вимірюємо годинником. Як у різні часи люди вимірювали час?

Роки історії людства об’єднувалися у століття, а століття — у тисячоліття. Отже, людям треба було якимось чином установити порядок літочислення.

Літочйслення — відлік історичного часу від певного історичного моменту.

Літочислення у різних народів було неоднаковим. Наприклад, мешканці Стародавнього Єгипту лічили роки за часом правління царів. Літочислення давніх греків відбувалося відповідно до років проведення Олімпійських ігор. Для давніх римлян відлік часу розпочався тоді, коли було засновано місто Рим. Мусульмани, послідовники ісламу, вважають початком своєї історії час, коли пророк Мухаммад, засновник нової релігії — ісламу, переселився з Мекки у Медину (міста на Аравійському півострові). Відлік історичного часу в країнах, де панівною релігією є християнство, ведеться від Різдва Христового. Така система літочислення використовується і в Україні.

Історики, вивчаючи досить тривалі історичні періоди, застосовують такі одиниці виміру, як роки, століття і тисячоліття. Позначають ці проміжки часу цифрами, що записуються у різному вигляді. Дні та роки в історії позначають арабськими цифрами, а століття і тисячоліття, зазвичай, записують римськими.

Розгляньте лінію часу.

Розгляньте арабські й римські цифри і прочитайте їх.

Щоб уявити рух часу в історії, використовують умовну лінію часу. Це пряма лінія, на якій нанесені часові проміжки: зліва — події минулого, і чим далі ліворуч, тим давніша подія.

Європейські історики домовилися ділити лінію часу на дві частини. Точкою відліку вважають Різдво Христове, після якого розпочинається нова — наша ера. І на цій умовній лінії часу відлік років до Різдва Христового відбувається у зворотному напрямку. Так, період часу між V століттям до нашої ери і V століттям нашої ери становить тисячу років.

Важливо пам’ятати, що перше століття від Різдва Христового починається у першому році й закінчується в 100-му. Таким чином, якщо цифри року закінчуються на два нулі, то перша або дві перші цифри вказують номер століття, наприклад: 500 рік —

V століття, 1800 рік — XVIII століття. Якщо ж замість нулів з’являється хоча б одна цифра, тоді цю дату відносять до наступного століття, наприклад: 501 рік — VI століття, 1860 рік — XIX століття.

3. ЩО ТАКЕ КАЛЕНДАРІ ТА ЯКІ ВОНИ БУВАЮТЬ

Прочитайте текст і, працюючи в парах¹, розкажіть одне одному, як і для чого люди складали календарі.

Календар — слово, що прийшло зі Стародавнього Риму і спочатку означало «боргова книга». У цій книзі вели записи про борги. Кожної календи — першого дня місяця — у ній робили відмітки про повернення боргу. Згодом це слово почали використовувати для лічби проміжків часу з поділом на місяці, тижні, дні.

Календар — послідовний список днів усього року з поділом на місяці та тижні.

Чимало народів створили власні календарі, які завжди були тісно пов’язані зі спостереженнями за зоряним небом. Навіть назва періоду «місяць» походить від назви супутника нашої планети — Місяця. Точність календарів — це свідчення того, що люди зналися на математиці, розумілися на природі.

Захоплива історія календарів з різними назвами місяців і днів пов’язана з культурними традиціями кожного народу. Так, українські назви місяців походять від природних явищ, а у багатьох європейських мовах вони пов’язані з числами. Вересень — September — у давніх римлян (у яких рік розпочинався в березні) був сьомим місяцем, тому і походить від числа сім — septim. October (жовтень) — від числа вісім, December (грудень) — від числа десять. Похідним словом є і декада — тобто десять днів, чи десятиліття.

Поділ місяця на чотири тижні по сім днів пов’язують із рухом Місяця по небосхилу. Число 7 є священним для багатьох народів. Так, ми знаємо сім кольорів веселки, сім нот музичної грамоти тощо. Назви днів тижня у багатьох народів пов’язані з назвами небесних тіл, які можна побачити неозброєним оком. Наприклад, неділя — Sunday — день Сонця, понеділок — Monday — день Місяця.

Українські назви днів тижня достатньо зрозумілі. Так, «понеділок» означає перший день «по неділі», середа — середина тижня, четвер — четвертий день тижня і т.д. Лише слово «субота» має давньоєврейське походження та означає «спокій, відпочинок».

Розгляньте зображення календарів. Чим вони відрізняються і що у них спільного?

Посівний календар

Перевірте себе

1.    Що таке послідовність і тривалість історичних подій?

2.    Намалюйте велику лінію часу, щоб працювати з нею на наступних заняттях. Позначте на ній римськими цифрами: 5 століття, 11 століття, 17 століття, 21 століття.

3.    Запишіть у зошит, у якому столітті були 1300 p., 1650 p., 2005 p.

4.    Чому календарі бувають різні?

5.    Завершіть речення: «Історію називають наукою про людей у часі тому, що...»

6.    Чи міг гетьман Богдан Хмельницький, який жив у XVII столітті, знати творчість Тараса Шевченка, котрий жив у XIX столітті? Чому?

1.    Запишіть римськими цифрами число і місяць вашого дня народження.

2.    Побудуйте лінію часу вашого життя.

3.    Запишіть у зошит, у якому столітті були 1600 р., 1799 р., 1901 р.

4.    Знайдіть календарі в себе вдома або відвідайте бібліотеку, книгарню. Роздивиться їх та з’ясуйте, чому календарі присвячені, якщо вони тематичні. Позначте в домашньому календарі дату сьогоднішнього уроку.

Історична мозаїка,

Задовго до винайдення сучасного годинника у Стародавньому Китаї для відліку часу використовували свічки. Спочатку люди зауважили: вогонь, що рівномірно горить, спалює за однаковий проміжок часу приблизно таку саму кількість воску чи олії. Тому на мотузці, яку попередньо змочували в олії, на однаковій відстані один від одного зав’язували вузлики. Потім таку мотузку підпалювали, і щоразу, коли полум’я доходило до наступного вузлика, минав визначений проміжок часу.

Пізніше схожий спосіб виміру часу почали застосовувати до свічок з позначками. Щоразу, коли свічка догорала до певної позначки, люди розуміли, скільки часу минуло.

Сьогодні також можна придбати свічки з позначками.

Це матеріал з підручника Історія України 5 клас О.І. Пометун