§ 1. Що таке історія
1. Що означає слово «історія».
2. Як історія перетворилася на науку.
3. Хто такі історики.
Чому присвячений вірш Данила Кулиняка? Як ви розумієте слова автора про минуле і його значення для кожного народу?
Минуле
Ріка себе рятує берегами,
А для народу пам’ять — оберіг.
Минуле — як заорані кургани,
Вони існують, хоч не видно їх.
На світі можна втратити багато... Найбільша втрата — пам’ять поколінь. Це для народу рівнозначно страті — Минуле невіддільне, наче тінь.
Які значення має слово «історія»? Складіть одне-два речення з цим словом.
Люди здавна цікавляться минулим. Адже у світі постійно щось змінюється, з’являється нове, а те, що минає, стає історією.
Напевно, ви пам’ятаєте перший день у школі, відпочинок з рідними на природі, день знайомства з друзями. У пам’яті поступово складається історія вашого життя. Батьки кожного з вас завжди пам’ятатимуть своє дитинство, де і як вони жили в минулому, щасливу мить народження їхніх дітей. Іще тривалішою є історія ваших бабусь і дідусів, народу, країни, де ви живете, та людства загалом.
Слово «історія» — багатозначне. Якщо зазирнемо у словники або Інтернет, знайдемо кілька його пояснень. Так, у Тлумачному словнику української мови їх вміщено сім. Історією називають події в минулому, оповідання чи розповідь про життя людини, пригоди та випадки, які траплялися з нею. Навіть документ про стан здоров’я — також історія! Що ж пов’язує всі значення цього слова? Історія — це оповідь про минуле, про те, що вже відбулося. Однак словом «історія» стали називати не тільки розповідь про минуле, а й саме минуле.
Людство не може жити без пам’яті про минуле. Адже пам’ять допомагає зрозуміти, звідки людина родом, чому має такі погляди на навколишній світ тощо. Першими збирачами оповідань про минуле були співці. Подорожуючи, вони описували та прославляли події минулого, свідками яких були, а також розповідали історії, про які дізналися від інших. В Україні такі розповіді супроводжувалися грою на народних інструментах: лірі, кобзі, бандурі. Оскільки писемності тоді не було, саме співці зберігали пам’ять про минуле народу. Щоб не втратити спогади про важливі події, згодом люди розпочали записувати відомості про них. Значна кількість таких записів дійшла до сьогодні.
2. ЯК ІСТОРІЯ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА НАУКУ
Що вивчає історія як наука?
Кількість письмових розповідей про минуле поступово нагромаджувалася, збільшувалася й упорядковувалася. Згодом з них виникла окрема галузь людських знань — історична наука.
Історія (з грецької — «розпитування») — наука, що вивчає минуле людства на основі усних, письмових свідчень (літописів, документів, спогадів та ін.) і матеріальних пам’яток (житла, одягу, знарядь праці тощо).
Сьогодні історія вивчає різні події та періоди минулого життя окремих сіл, міст, країн і всього людства. Вона досліджує життєвий шлях визначних людей. Окрім того, мають свою історію і різноманітні галузі життєдіяльності людини. Наприклад, існує історія іграшок і новорічних прикрас, історія одягу, техніки, меблів, книжок тощо. До того ж історія вивчає і розвиток самої науки. Так, є історія фізики, хімії, біології і т.д. Існує навіть історія самої історії! Адже те, як досліджували минуле в різні часи, ким були люди, котрі присвячували своє життя вивченню минулого, — це також надзвичайно важливо і цікаво.
Читаючи текст, виписуйте імена українських учених-істориків. З’ясуйте, що саме вони досліджували.
Людей, які обрали своєю професією вивчення минулого, називають істориками. «Батьком історії» європейці вважають давньогрецького вченого Геродота. Історик записав розповіді учасників війни, що відбувалася в його часи (понад 2000 років тому), і назвав ці записи «історіями».
Згодом уважні й допитливі люди різних країн почали записувати події рік за роком (літо за літом). Так виникли літописи — щорічні записи важливих подій. Європейські історики називають їх хроніками. Найвідомішого літописця, який мешкав у стародавньому Києві понад 900 років тому, звали Нестором. Він був монахом і автором найвидатнішого літопису —«Повість минулих літ ».
Порівняйте зображення. Яким побачили Нестора Літописця митці?
Спочатку історики здебільшого вивчали записи інших людей. Згодом вони почали досліджувати залишки старих будівель, давні знаряддя праці, посуд, прикраси, аналізували походження назв та імен. Науковці з’ясовують причини і наслідки подій, порівнюють розповіді про минуле різних людей, установлюють їхню достовірність.
Головне завдання діяльності істориків — дізнатися якомога більше про минуле та пояснити його, з’ясувати те, що було раніше невідомим. Так, Вікентій Хвойка та його послідовники зосередили свою діяльність на трипільцях, які мешкали на землях нашої країни кілька тисяч років тому. Борис Мозолевський та його колеги вивчали спосіб життя стародавніх скіфів — одного з народів, що проживав на території України. Михайло Грушевський уперше написав історію нашої країни від найдавніших часів до козацької доби. Його праця називалася «Історія України-Руси» і складалася з десяти томів.
Спираючись на текст, установіть таку відповідність: історик — результат його діяльності (знахідка).
У друкованих та електронних енциклопедіях ви знайдете перелік з кількох сотень імен сучасних українських істориків. Чимало з них досліджують не тільки різні періоди історії, а й різноманітні сторони життя в минулому нашої країни та інших держав.
Перевірте себе
1. Що означає слово «історія»? Поясніть на прикладах.
2. Що вивчає історична наука?
3. Кого з відомих істориків України ви можете назвати? Що ви про них знаєте?
4. Коли ви разом з друзями читаєте казку (оповідання), чи можна сказати, що ви вивчаєте історію? Поясніть.
5. Для чого історія потрібна кожній людині зокрема і людству в цілому?
1. Завершіть речення і запишіть їх у зошиті.
«Історія як предмет вивчає...»
«Істориками називають...»
«Я вважаю, що професія історика важлива тому, що...»
2. Запитайте у дорослих:
Яка подія, що відбулася в минулому, має для них особливе значення? Яку подію в житті країни вони вважають найвизначнішою? Запишіть назви і дати цих подій в зошиті.
Давні греки створили чимало міфів — оповідань та легенд про життя богів, героїв та людей. Так, неймовірно цікавими є розповіді про Кроноса (Хроноса) і Кліо.
Титан Кронос увесь час побоювався, що діти позбавлять його влади і життя — саме так він вчинив колись зі своїм батьком. Тому титан поглинав своїх новонароджених дітей. Давні греки вірили, що Кронос символізував Час, який поглинає теперішнє і перетворює його на минуле.
Сестра Кроноса — Мнемозіна — була богинею пам’яті. Вона мала дочок — муз, однією з яких була муза історії — Кліо. Її ім’я означає «та, що прославляє». Кліо стала покровителькою Історії. Вона завжди занотовувала події, що відбувалися навколо, тому її зображують із сувоєм або книгою, де описувалися події минулого із зазначенням учасників і дат.
Це матеріал з підручника Історія України 5 клас О.І. Пометун
Автор: admin от 31-01-2014, 10:14, Переглядів: 19548