Ботанічні замальовки

Навчальний малюнок - лабораторія мистецтва. У малюнку, як вчений у своїх дослідах, ми відкриваємо закони природи. Слово натура в перекладі з латинської означає природа.

Уважне спостереження за природою навчає нас іноді ліпше, ніж книжка. Неможливо навчитися малювати лише за книжками. Тільки спостереженнями з олівцем у руках можна опанувати художню грамоту, отримати насолоду від чарівного відтворення на папері об’ємного навколишнього світу - натури за допомогою олівця. Прагнення художника наблизитися в своїй творчості до світу, який він бачить, до природи проходить крізь усю історію образотворчого мистецтва. На цей складний шлях вивчення законів мистецтва стаємо віднині і ми.

Є люди, які вважають, що секрет успіху в малюванні залежить від якоїсь формули, вивчиш її - і ти художник. Та насправді, якщо ми хочемо навчитися малювати, ми маємо весь час спо

стерігати природу і життя навколо себе. Адже природа - головний учитель.

Спостережливість виховується під час малювання невеличких дрібниць, побачених у природі: листя, гілочок, квітів, трави, яка пробивається крізь каміння, сухих пеньків. Це так звані ботанічні замальовки. Вони вимагають від нас дуже уважного ставлення до деталей, ретельної проробки кожної з них.

Колись, у далекі часи, коли люди ще не винайшли фотоапарат, ботанічні замальовки давали єдину змогу розповісти, як виглядали рослини, скажімо, у Південній Америці. Адже засушена в гербарії квітка не давала повного уявлення про те, як вона виглядала в природі. Дослідники минулого мимоволі ставали художниками і створювали цілі альбоми із зображеннями екзотичних квітів і рослин. Робота художника перетворювалася на роботу дослідника.

Починаючи з XV ст. необхідність у створенні докладних визначників рослин змусила долучати до цієї роботи художників. Так з’явилися ботанічні ілюстратори.

Одним з перших найвідоміших ботанічних ілюстраторів і був Альбрехт Дюрер з Німеччини. Він досяг досконалості в зображенні рослин. Дюрер радив молодим художникам: «Докладно вивчайте природу. Керуйтеся природою, не відходьте від неї, не

думайте, що ви зможете створити щось краще самостійно. Це буде вашою помилкою, адже справжнє мистецтво сховане в природі, і той, хто може зобразити його, володіє ним».

Починаючи працювати над замальовкою, ми визначаємо джерело освітлення, з’ясовуємо найсвітліші місця і тіні, порівнюємо, наприклад, ширину листочка з його довжиною, один листочок з іншим, визначаємо, де на нашій натурі найсвітліше місце, звідки падає світло, як розташовуються тіні. Тільки в разі такого прискіпливого спостереження нам удасться зробити справжній «портрет» нашої натури.

1.    На що слід звернути увагу, роблячи ботанічні замальовки?

2.    Як ви розумієте слово натура в образотворчому мистецтві?

3.    Що ви помітили особливого, малюючи з натури?

На вулиці знайдіть модель для малювання та принесіть її в приміщення. Це

може бути гілочка, рослинка, квітка тощо. Спробуйте її зобразити. Збережіть свій малюнок, він знадобиться навесні для вправ з декоративно-ужиткового мистецтва.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гумка, олівці, гелева ручка, фарби, пензлі.

План роботи:

•    На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.

•    Порівняйте його пропорції загалом і пропорції різних частин зображення: довжину до висоти. Виправте помилки в побудові.

•    Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.

•    Виявіть найсвітліше та найтемніше місця зображення. Усі інші тональні відтінки потрібно порівнювати із цими «маячками».

•    Наприкінці роботи занадто світлі ділянки пригасіть, занадто темні трошки висвітліть, якщо побачите, що в ході роботи викривились пропорції, виправте.

АльбрехтАюрер (1471-1528) - німецький художник і графік. Двічі відвідав Італію, мистецтво якої значно вплинуло на його творчість. Автор теоретичного твору «Чотири книги про пропорції людини», створив численні гравюри на дереві, а також на міді (найвідоміші його роботи - гравюри на міді «Лицар, диявол і смерть», «Меланхолія», «Св. Ієронім»). Серед живописних робіт виділяється «Свято чоток»; композиція цієї картини відрізняється надзвичайною продуманістю і гармонійністю. Автор численних портретів.

Матеріали, які використовують у графіці

Пастель. Ця суха фарба, яку використовують у графіці, має вигляд кольорової крейди. Тому пастель дає змогу відобразити не лише тон, а й колір. Працювати пастеллю краще на тонованому папері.

Композиційний підготовчий начерк слід робити крейдою нейтрального кольору. Потім малюнок виконують від найтемніших до найсвітліших плям. Густу насичену лінію можна розтерти, досягаючи ефекту «прозорості». Для отримання різних відтінків накладають один колір на інший. Полиски та найсвітліші контрасти краще зробити поверх малюнка білою фарбою з гуаші.

Вугіль. Малюючи вуглем, можна досягти великого багатства тональних переходів: від глибоких оксамитових плям до легких сріблястих штрихів. Загострена навскіс вугільна паличка дає змогу зробити і тонку дзвінку лінію, і широкий мазок. Малюють вуглем на білому, тонованому папері, картоні, полотні. Вугіль легко збивається з поверхні ганчіркою, вибирається м’якушкою хліба, але розтирати його не можна - тоді не допоможе й гумка. Незважаючи на численні переваги, вугіль має один недолік: малюнок вуглем недовговічний. Роботи обов’язково треба закріплювати фіксажем (наприклад, лаком для волосся).

Соус. Матеріал сипкий, як вугіль і пастель, але на відміну від них він розчиняється водою. Соусом можна працювати прийомами, схожими на акварель. Цікавими є ефекти роботи, яка спочатку зроблена сухим соусом, а потім, за бажанням автора, деякі елементи малюнка розмиваються водою. Соусом можна малювати на попередньо змоченому папері, досягаючи ефектів роботи «по-мокрому», коли фарбник розходиться по поверхні, не лишаючи чітких контурів. Папір краще використовувати цупкий, який би під впливом води не розкисав.

Сучасні графічні матеріали.

Кольорові олівці, до яких ми звикли з раннього дитинства, є матеріалом у графічному мистецтві. У наш час художники використовують олівці для передачі об’єму і кольору, рисуючи натюрморти, пейзажі, портрети. Цікаво використовують олівці і в створенні ілюстрацій до дитячих книжок, де художник зображує картинки, подібні до дитячих малюнків.

Звичні для дітей фломастери для сучасного художника також є графічним матеріалом. Ними виконують начерки, ескізи, проекти. Фломастерні картинки дуже яскраві, насичені кольором, контрастні.

Це матеріал з підручника Образотворче Мистецтво 5 клас С.М. Железняк