§ 18. Дослідження космосу

Небесні тіла й космічні явища вивчає наука астрономія. Пізнаючи Всесвіт, людина прагне довідатися про будову світу та своє місце в ньому. Нині вчені досліджують небесні тіла і явища за допомогою різноманітних телескопів (мал. 76) у спеціально обладнаних спорудах — обсерваторіях (мал. 77).

Люди давно мріяли піднятися в небо, навіть сузір’я називали іменами мешканців Землі. Таке прагнення відображено в численних науково-фантастичних творах. Ви, напевне, читали книжку Жуля Верна «Із Землі на Місяць» та інші подібні твори.

Можливість космічних польотів обґрунтував видатний учений Костянтин Ціолковський (1857—1935). Він запропонував схеми космічних кораблів, пояснив доцільність створення в навколоземному просторі проміжних станцій для польотів на інші тіла Сонячної системи. Багато важливих ідей у галузі космонавтики висловив уродженець Полтавщини Юрій Кондратюк (1897—1941).

Ви вже знаєте, що Земля притягує до себе всі тіла. І якщо, наприклад, випустити з гармати снаряд, то він упаде на землю. Але якщо снарядові надати швидкості близько 8 км/с, то він не впаде на земну поверхню, а обертатиметься навколо Землі, тобто перетвориться на її штучний супутник. Таку швидкість називають першою космічною швидкістю. Рухаючись із другою космічною швидкістю (близько 11 км/с), тіло долає силу тяжіння Землі і стає супутником Сонця — штучною планетою.

Уперше в історії людства штучний супутник Землі було запущено в СРСР 4 жовтня 1957 р. З цієї знаменної дати розпочалося освоєння космосу. Станція «Луна-2» 14 вересня 1959 р. уперше досягла поверхні Місяця. Ці польоти були здійснені за допомогою ракет, сконструйованих під керівництвом Сергія Корольова (1906—1966), який народився і навчався в Україні.

Згодом штучні супутники Землі та космічні станції запускали такі країни, як США, Франція, Японія, Китай, Індія, Німеччина.

У наш час кількість запущених космічних апаратів сягла кількох тисяч. Вони різні за конструкцією та призначенням — стежать за погодою, фотографують ділянки земної поверхні, слугують для телевізійного і телефонного зв’язку, використовуються для вивчення природних ресурсів Землі.

Уперше корабель із людиною на борту піднявся в космос

12 квітня 1961 р. Першим Землю з космосу побачив Юрій Гагарін (1934—1968). Ось як він описав побачене: «Чітко розрізнялись гірські хребти, великі озера. Найкрасивішим видовищем був горизонт — пофарбована всіма кольорами веселки смуга, яка відокремлює Землю від чорного неба. Була помітна опуклість, кулястість Землі. Здавалось, вона вся огорнута ореолом ніжно-блакитного кольору, який із блакитного, синього і фіолетового переходить у синювато-чорний...».

Перший вихід у відкритий космічний простір здійснив у 1965 р. пілот-космонавт Олексій Леонов. А 16 липня 1969 р. американські астронавти на космічному кораблі «Аполлон-11» уперше висадилися на поверхню Місяця.

Згодом були запущені автоматичні міжпланетні станції до інших планет Сонячної системи: Венери, Марса, Юпітера тощо. Запущена 2 березня 1972 р. до планети Юпітер американська автоматична станція «Піонер-10» пролетіла поряд із планетою, передала на Землю інформацію і покинула межі Сонячної системи.

У космосі вже побували астронавти багатьох країн (мал. 79). Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк.

У листопаді—грудні 1997 р. було реалізовано спільний українсько-американський проект. На навколоземну орбіту піднявся американський космічний корабель багаторазового використання «Колумбія». Серед астронавтів, які виконували космічну програму, був і наш співвітчизник Л. Каденюк.

Наша планета — перлина в космічному просторі. Астронавти розповідають, що коли спостерігати її з космосу, то блакитне небо і білі хмари Землі створюють незрівнянну красу.

В освоєнні космічного простору значна роль належить українським ученим.

Штучні супутники Землі — це тіла, що обертаються навколо Землі завдяки тому, що вони досягли першої космічної швидкості — близько 8 км/с.

Земля з космосу здається блакитною кулею.

1. Яких учених, котрі зробили значний внесок у дослідження космосу, ти знаєш? 2. Назви відомі тобі досягнення в освоєнні кос™ мосу. 3. Який внесок українських учених в освоєння космосу? 4. Які космічні чинники впливають на життя на Землі?

? 1. Що таке штучний супутник Землі? За яких умов він може перетворитися на супутник Сонця? 2. Якими пристроями користуються при освоєнні космосу? Розкажи про них,

1. Для чого проводять безпосередні (за участю людини) дослідження космосу? 2. Що ви знаєте про людей, які побували в космічному просторі? 3. Що б ви хотіли досліджувати в космосі?

Для допитливих

Про сім’ю Сонця

Улянка прочитала назву параграфа «Дослідження космосу» і сказала:

—    Тепер ти багато знаєш про космічне довкілля Землі. Розкажи мені про сім’ю Сонця.

—    Я не все знаю про Сонце і його оточення. Мабуть, усього не знає ніхто. Мені відомо ось що,

Меркурій — найближча до Сонця планета. Вона трохи більша за наш Місяць.

Венера — дуже яскраве небесне світило. Її поверхню важко вивчати, бо вона захована за густими білими хмарами.

Земля — поки що єдина відома планета, на якій є вода і життя. Земля розташована на такій відстані від Сонця, що її нагрівання сонячним випромінюванням сприяє життєдіяльності організмів, а вода на Землі існує у твердому, рідкому і газоподібному стані. Маса нашої планети така, що здатна утримувати навколо себе повітря. Земля має достатні розміри, щоб на ній жили різноманітні організми.

Марс інколи називають червоною планетою. Мабуть, його поверхня складається з породи червоного кольору.

Між орбітами Марса і Юпітера є багато астероїдів — кам’янистих тіл, що обертаються навколо Сонця.

Юпітер і Сатурн не мають твердої поверхні. Навколо Сатурна е величезні кільця з каміння і льоду. Крім того, у нього багато супутників.

Уран і Нептун складаються з газів. Вони знаходяться так далеко від Сонця, що на них темно і холодно.

А планета Плутон була відкрита останньою. її виявили лише 1930 року.

Змоделюй (можна на комп’ютері) «сім’ю» Сонця. Це допоможе тобі зрозуміти будову Сонячної системи.

Вивчай досягнення науковців в освоєнні космосу. Можливо, ти продовжиш їх справу.

Це матеріал із підручника Природознавство 5 клас В.Р. Ільченко