§1. Людина в довкіллі

Ми можемо перебувати вдома, у школі, на вулиці або далеко від рідного міста, в іншій країні. Та де б ми не були, з нами невід’ємно поряд Сонце, Місяць, зорі, повітря, вода, земля, рослини, тварини, люди, створені людиною об’єкти. Це наше середовище життя — довкілля.

Довкілля — це середовище життя, до якого входять жива і нежива природа, об’єкти, створені людиною.

У довкіллі постійно відбуваються певні зміни. їх називають явищами природи. Сонячне світло нагріває ґрунт, із поверхні водойми випаровується вода, падає дощ або сніг, дихають тварини і рослини. Люди здавна спостерігають і вивчають явища природи, використовують знання про них.

Де б ми не знаходилися, нас оточують об’єкти, створені людиною, -т- будівлі, машини, предмети побуту, сади, парки, водосховища. Незаймані куточки природи трапляються дедалі рідше. Землю людина перетворила на своє середовище життя.

Щоб створити необхідні для себе речі, людина довго й наполегливо вивчала властивості природних тіл, вчилася пристосовувати їх для своїх потреб. У давнину таких речей було небагато: кам’яні молотки, зубила, сокири, наконечники стріл.

Із часом (кілька тисячоліть тому) людина навчилася виплавляти метали і виготовляти їх сплави: золото, срібло, мідь, бронзу, а близько трьох тисяч років тому —. залізо. Із металів можна було виготовити багато різних речей, а з їх допомогою — перетворювати природу: вирубувати ліси, розпушувати землю й засівати поля.

Життя ставало легшим і облаштованішим. Будівлі захищали людей від негоди й небезпеки. Різноманітні знаряддя допомагали їм полювати на диких звірів, обробляти землю, виготовляти одяг. З’явився вільний час для задоволення потреб душі. Люди прикрашали житло й одяг, складали пісні та казки, створювали музичні інструменти.

У ті далекі часи людина була здібним учнем природи. Вона спостерігала за хижими тваринами і переймала способи їх полювання. За «підказками» природи виготовляла знаряддя праці. Співаючи й танцюючи, копіювала звуки і рухи живої природи, з якою була дуже тісно пов’язана.

З часом кількість людей збільшувалася. Зростали і їх потреби. На великих площах замість лісів і степів з’являлися поля. Зникали дикі тварини. Тепер майже вся земна поверхня змінена внаслідок діяльності людства. Людина змінила середовище свого життя, своє довкілля (мал. 1).

Людина винайшла машини, збудувала заводи і фабрики, у сільському господарстві почала використовувати штучні хімічні речовини. Це дало змогу виробляти більше різноманітної продукції. Водночас господарська діяльність призводить до забруднення довкілля, погіршення середовища життя людини, оскільки забруднені вода, повітря, ґрунт згубно впливають на здоров’я.

Людське суспільство вже не може існувати й розвиватися, не використовуючи природу, яка також стала дедалі більше залежати від людини.

У своїх діях людина мусить поєднувати потреби суспільства з необхідністю охороняти середовище життя. Для цього його необхідно вивчати і враховувати взаємозв’язки з ним.

Розгляньте малюнок Лесика, на якому він зобразив людину в довкіллі (жал. 2). Лесик вважає, що для задоволення своїх потреб люди змінюють довкілля, впливаючи на живу і неживу природу. Водночас довкілля є середовищем життя, яке впливає на людину. Усі живі істоти пов’язані з довкіллям обміном речовин, енергії, інформації.

Зміни, що відбуваються в довкіллі з об’єктами живої і неживої природи, називаються явищами природи. Довкілля —- це середовище життя, з яким жива істота пов’язана обміном речовин, енергії, інформації.

1. Що таке довкілля? 2. Наведи приклади об’єктів неживої природи. 3. Назви об’єкти живої природи. 4. Розглянь мал. 2. А як ти уявляєш місце людини в довкіллі? Чи можеш змінити або доповнити малюнок?

? 1. Порівняй об’єкти живої і неживої природи. Чим вони схожі? Чим відрізняються? 2. Спробуй вказати, до яких негативних явищ може призвести діяльність людини. 3. Чи може людина жити у природі, не змінюючи її? Як людина повинна поводитися у природі?

Намалюй малюнок чи схему: а) моє довкілля під час перебування в класі; б) моє довкілля влітку.

1. Від чого люди могли б відмовитися, щоб менше змінювати природу? 2. Як пояснювати явища природи, властивості об’єктів довкілля? Можливо, розмова Лесика з Улянкою, яку ви прочитаєте далі, допоможе вам відповісти на запитання.

Для допитливих

Про закони природи і картину світу

Лесик перегортав сторінки підручника і здавався дуже заклопотаним.

—    Над чим ти замислився? — поцікавилася Улянка.

—    Я хочу за допомогою найменшої кількості законів навчитися пояснювати якомога більше явищ.

—    А які бувають закони?

' — Одні закони природи можна використати, щоб пояснити одне або кілька взаємопов’язаних явищ. Наприклад, чому ми бачимо навколишні тіла. Загальні ж закони природи можна використовувати для пояснення великої кількості різноманітних явищ. Наприклад, є загальний закон природи, згідно з яким жодна частинка речовини під час різних перетворень не може зникнути безслідно чи виникнути з нічого. Хмари не зникають: із них випадає дощ або сніг. Сніг не зникає навесні, він перетворюється на воду. Хмари виникають із пари. Опале листя не зникає, а перетворюється на перегній.

—    Чи багато таких законів? — знову запитала Улянка.

—    Небагато. Ми їх об’єднаємо в три закономірності. Закономірність збереження пояснює незнищуваність і нестворюваність речовини, енергії, тобто вічність світу. Закономірність спрямованості природних процесів, що відбуваються самі по собі, пояснює різноманітні зміни у природі — явища. Наприклад, чому річка тече до моря, чому виникає вітер, іде дощ, світить сонце.

Закономірність повторюваності дає змогу передбачити і пояснити явища, що повторюються: чому пори року завжди послідовно змінюють одна одну? Чому відповідно до пір року змінюється стан довкілля (мал. 3)1 Чому сонце сходить і заходить?

Улянка розглянула мал. З, а потім сказала:

—    На цих фотографіях зображено зиму, весну, літо, осінь.

Зміна пір року є проявом закономірності повторюваності процесів у природі. Дихання, роботу серця, зміну дня і ночі я теж можу пояснити за допомогою закономірності повторюваності процесів.

—    Так, — ствердно кивнув головою Лесик. — А я хочу за допомогою трьох закономірностей природи зобразити картину світу.

—    Що таке «картина світу»? Поясни, — попросила Улянка.

—    Це питання складне. Давай запитаємо дідуся, — сказав Лесик.

—    Дідуню, ви бачили коли-небудь картину світу?

—    Бачив у старовинних книгах. І не одну, а декілька (мал. 4). Наприклад, стародавні індійці вважали, що земля тримається на трьох слонах, які, своєю чергою, стоять на черепасі. Згідно з іншим уявленням, земля розміщена на стовпах, оточених «нижніми водами». Над землею — тверде небо, на якому тримається небесне море — «верхні води». До твердого неба

прикріплені світила. У небі є «віконця», крізь які, коли вони відкриті, йде дощ.

—    Це — неправильні картини світу, — сказала Улянка. — Тепер усі знають, що Земля — куля. Вона рухається в космосі, обертаючись навколо Сонця.

—    Так. Але 3 000 років тому люди цього не знали. Уявлення людей про світ змінювалися. З часом із картини світу «сповзла» черепаха, «розбіглися» слони. Земний диск перетворився на земну кулю. У сучасній картині світу панує порядок.

—    Як він панує? — запитала Улянка.

—    Завдяки дії законів природи, — сказав дідусь. — Явища природи, властивості об’єктів, зв’язки між ними пояснюються за допомогою законів природи. Так складається думка, що у світі все підлягає законам. Лесик буде пояснювати зміни, зв’язки в навколишньому світі за допомогою загальних закономірностей природи. Результатом цієї роботи стане модель світу — його природничо-наукова картина.

—    А чому вона природничо-наукова?

—    Бо всі знання про світ пояснюються і пов’язуються за допомогою закономірностей природи.

—    Лесику, а нас ти покажеш на картині світу?

—    Обов’язково. Ми будемо у її центрі.

Лесик показав Улянці змодельовану ним природничо-наукову картину світу (жал. 5) і сказав:

— Надалі під час вивчення кожної теми я буду доповнювати цю модель. Я використовуватиму комп’ютер, адже з його допомогою працювати зручніше і швидше.

1. Хто наведе більше прикладів явищ, процесів, що пояснюються:

а) закономірністю збереження; б) закономірністю спрямованості процесів; в) закономірністю повторюваності явищ. 2. Що таке природничо-наукова картина світу? Оберіть відповідь і обґрунтуйте свій вибір: а) знання про навколишній світ; б) знання про довкілля; в) знання про явища й об’єкти навколишнього світу, об'єднані на основі загальних закономірностей природи.

Намагайся пов’язувати нові знання в систему. Так їх легше запам’ятовувати і використовувати на практиці.

Це матеріал із підручника Природознавство 5 клас В.Р. Ільченко