Йоганн Вольфганг Гете - біографія, життєвий і творчий шлях

Йоганн Вольфганг Гете

(1749-1832)

Я вдячний, що із року в рік Росту я в лад природі...

Йоганн Вольфганг Ґете

Сторінки життя і творчості

Йоганн Вольфганг Ґете завади відчував зв’язок не тільки з рідною Німеччиною, а й з Усесвітом.

Він народився 28 серпня 1749 р. в заможній родині юриста Йоганна Каспара. Батько приділяв велику уваїу вихованню дітей. Під керівництвом домашніх учителів майбутній поет опанував грецьку, латинську, французьку, англійську та італійську мови. Змалку навчився грати на клавесині й віолончелі, малювати, фехтувати, їздити верхи, танцювати, добре орієнтувався у всесвітній історії та історії мистецтва.

У 16 років Ґете вступив на юридичний факультет Лейпцизького університету. Здобув юридичну освіту в Страсбурзькому університеті. Ці заклади й тепер є всесвітньо відомими. Однак головним покликанням Ґете була література. З ранніх літ він вивчав фольклор і захоплювався пізнанням природи. Він уважав, що мистецтво має наблизитися до природи, а людина повинна вчитися в природи мудрості й гармонії.

1775 р. Ґете приїхав у м. Веймар на запрошення герцога Карла Августа Веймарського. Герцогу було 18 років, Ґете — 26. Митець став радником і товаришем юного герцога, але водночас виконував й важливі громадські доручення — був міністром шляхів і військовим міністром. Ґете намагався своєю державною діяльністю вдосконалювати життя людей, поліпшувати устрій маленького герцогства. Він писав: «Треба поливати власний сад, якщо ми не можемо дати дощу всій землі*. У Веймарі Ґете створив багато поетичних шедеврів, у тому числі й «Нічну пісню подорожнього». У цьому місті він познайомився з іншим видатним німецьким поетом — Фрідріхом Шиллером, їхня дружба тривала понад десять років. У Веймарі Ґете заснував Національний театр, що працює до сьогодні.

Ґете був не тільки визначним митцем, а й науковцем. Він серйозно цікавився різними науковими галузями — геологією, біологією, мінералогією. Крім того, його інтереси сягали й філософії. Він намагався дати пояснення вічним питанням людського буття: що таке природа, як пов’язані людина та довколишній світ, у чому полягає сенс життя особистості тощо. Усі ці проблеми знайшли відображення в його безсмертних творах — віршах, п’єсах, романах. Він уважав, що мистецтво має відкрити людині й людству смисл життя, спонукати до пошуку прекрасного в собі й у світі.

Природа стала провідною темою у творчості Ґете. У статті <*Природа» він із захопленням писав: «Природа! Ми нею оточені й охоплені — непереможно, нам не вийти з неї... Тільки через любов наближуються до неї. Вона добра — я славлю її в усіх її творіннях!*

Теми — коло подій, життєвих явищ, змальованих у творі (тобто те, про що йдеться в художньому творі); тема або низка тем розкриваються у творі в органічному зв’язку з проблемою, яка з них постає й потребує осмислення.

Ідея художнього твору — його провідна думка, емоційна спрямованість (тобто те, що утверджується, проголошується митцем).

Це матеріал із підручника Світова література за 5 клас О.М. Ніколенко