Народна Освіта » Світова література » Олександр Пушкін: Вступ до поеми Руслан і Людмила, Казка про рибалку та рибку, Казка про мертву царівну і сімох богатирів (критика, аналіз, історія створення)

НАРОДНА ОСВІТА

Олександр Пушкін: Вступ до поеми Руслан і Людмила, Казка про рибалку та рибку, Казка про мертву царівну і сімох богатирів (критика, аналіз, історія створення)

Олександр Пушкін

(1799-1837)

Пушкін свій не тільки для всіх народів, але н для всіх епох... Пушкін був людиною в самому високому сенсі цього слова, і його поезія — це насамперед людяність.

Максим Рильський

Сторінки життя і творчості

Ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна відоме не тільки в Росії, а й за її межами. Сучасники вважали його грандіозним явищем для всієї російської культури. Микола Гоголь назвав Олександра Пушкіна "великим національним поетом", у якому «російська природа, російська душа, російська мова, російський характер знайшли відображення в усій своїй чистоті й красі. У різні періоди життя його твори сприймаються неоднаково: дорослішаємо ми — стають складнішими й пушкінські твори. Для дітей усіх країн світу знайомство з О. Пушкіним розпочинається з його літературних казок, які зачаровують і надихають на прекрасне.

Олександр Пушкін народився 6 червня 1799 р. в м. Москві. Батько майбутнього поета, Сергій Львович, цікавився літературою і театром, з ним юний Олександр не раз відвідував драматичні вистави. Мати поета, Надія Йосипівна, досконало володіла французькою, англійською та німецькою мовами. У сім’ї було троє дітей: крім Олександра, сестра Ольга й молодший брат Лев. Сім’я Пушкіних мала чудову бібліотеку, у якій діти проводили багато часу. Літератори Москви нерідко відвідували гостинну й освічену родину. У вітальні Пушкіних уголос читали художні твори, улаштовували домашні спектаклі, виконували музичні номери.

Дядько О. Пушкіна, Василь Львович, писав вірші, він першим помітив у Олександра поетичний дар, який розвинувся дуже рано. На виховання й становлення юного Пушкіна вплинули два основні чинники, насамперед французька культура. У той час дворяни1 говорили й писали французькою мовою, яка стала мовою освіти й культури. Тому в сімействі Пушкіних дітей учили досконало

1 Дворянин — представник вищого класу в царській Росії.

володіти французькою, яка відкривала двері для майбутньої кар’єри. Освічені гувернери (домашні вчителі) дали хлопцеві прекрасне знання французької мови. Він так добре вивчив у дитинстві французьку, знання якої поглибив пізніше в Ліцеї, що його ліцейські товариші навіть дали йому прізвисько «Француз». Крім французької, Олександра навчали німецької, англійської, латинської мов, а також танцювати, їздити верхи, грати на музичних інструментах.

За спогадами сестри поета, уже змалку він виявив великі здібності до вивчення іноземних мов, які відкрили йому світ європейської літератури. У дитинстві хлопчик прочитав казки Ш. Перро і Ж. де Лафонтена, деякі твори Й. В. Ґете і навіть почав писати вірші — теж спочатку французькою! Батьки всіляко заохочували сина до літературних спроб.

На початку XIX ст. російська мова не була популярною в суспільстві, вона вважалася простонародною. Однак О. Пушкін, незважаючи на панування французької стихії, уже в дитинстві виявив великий інтерес до рідної культури. Його бабуся, Марія Олексіївна, прилучила хлопчика до народного життя, усної поетичної творчості, світу природи й російської мови.

В Олександра був слуга Микита Козлов, який був прекрасним розповідачем. Від нього хлопець почув чимало народних переказів і пісень. Була ще одна людина, важлива для становлення О. Пушкіна як поета, — це няня Орина Родіонівна Яковлєва. Вона знала безліч казок, прислів’їв, приказок, пісень, загадок і вміла чудово їх розповідати. Няня чутливо переживала всі події в житті свого вихованця, раділа його першим крокам у літературі, плакала, коли О. Пушкіна за його сміливе й вільне слово вислали до с. Михайлівського (родинного маєтку Пушкіних неподалік від м. Пскова), подалі від столиці. Разом з нею Олександр слухав зимові заметілі, осінні дощі, а ще — її казки... Перебуваючи в Михайлівському, він писав братові в 1824 р.: «...ввечері слухаю казки — і тим самим ліквідовую прогалини свого поганого виховання. Що за радість ці казки! Кожна є поемою!»

У сімейства Пушкіних було ще одне родове гніздо — Болдіно (неподалік від м. Нижнього Новгорода). Тут, восени 1833 р., він написав «Казку про рибалку та рибку» і «Казку про мертву царівну і сімох богатирів», а 1834 р. — «Казку про золотого півника».

В основу літературних казок О. Пушкіна покладено не тільки російські народні казки, а й західноєвропейський фольклор.

Читаючи твори поета, ми можемо впізнати чимало казкових подій і образів, які прийшли з різних куточків Європи. Він зумів їх творчо переосмислити й надати їм суто російського колориту.

Захоплення О. Пушкіна фольклором вплинуло не тільки на створення літературних казок, а и на інші твори митця, наприклад, на поему «Руслан і Людмила» (1820), у якій діють казкові герої, відбуваються чарівні події, до неї поет навіть спеціально дописав казковий зачин — вступ.

Митець відіграв важливу роль у становленні російської літературної мови. З часів О. Пушкіна Росія стяла говорити й писати по-іншому, уже не було такої розбіжності між народною й книжною мовами.

Казки О. Пушкіна — це органічне поєднання краси й мудрості фольклору з величезним талантом поета. Як і в усній народній творчості, у його казках панує атмосфера чарівності (золота рибка розмовляє з рибалкою і виконує його бажання, мертва царівна воскресає). Тут діють хоробрі й благородні герої, які долають зло і допомагають тим, хто на це заслуговує. Природа сприяє таким героям, вона вступає з ними в розмову, спрямовує їхній шлях. У казкових творах поета триває боротьба добра і зла, темряви і світла. За законами усної народної творчості добро і світло завжди перемагають. Геній Пушкіна додав до традицій фольклору дещо неповторне — те, що и досі ми розгадуємо... 1 кожний знайде в казках митця щось своє, близьке своєму серцю...

Велику увагу до творчості О. Пушкіна виявляв Т. Шевченко, який високо поціновував художню майстерність російського поета, захоплювався його вмінням володіти словом, розкривати внутрішній світ людини. Українською мовою О. Пушкіна почали перекладати ще за його життя. Твори російського митця перекладали Левко Боровиков-

ський, Михайло Старицький, Іван Франко, Микола Вороний, Микола Зеров, Максим Рильський, Микола Бажан, Микола Терещенко, Наталя Забіла та ін.

Вступ до поеми «Руслан і Людмила»

Історія створення

Олександр Пушкін розпочав поему «Руслан і Людмила* 1817 р., коли навчався ще в Ліцеї, а завершив 1820 р. в Петербурзі. Того ж року поема з'явилася в російських журналах, одразу зробивши ім'я «втора знаменитим. Він послав твір видатному письменнику того часу — Василю Жуковському, якого вважав своїм учителем. Після виходу поеми В. Жуковський щиро зрадів успіхам юного поета й подарував йому свій портрет із написом: «Переможцю-уч-неві від переможеного вчителя». До другого видання поеми (вийшло друком 1828 р.) митець спеціально написав вступ, навіяний розповідями няні, Орини Родіонівни, у Михайлівському.

 

Край лукомор’я1 дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:
Щодня, щоночі кіт учений
На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч — спів заводить,
Ліворуч — казку повіда.

Дива там: лісовик2 там бродить,
В гіллі русалка3 спить бліда;
На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть;

У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом;

Идёт направо — песнь заводит,
Налево — сказку говорит.

Там чудеса; там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;

 

1Лукомор'є (рос. лукаморьв) — морська зотока; шігин морського (або річкового) берега.

2Лісовик (рос. леший) — образ в усній народній творчості, постає в подобі дуже старого кошлатого діда; уособлює небезпеку, що підстсрігас людину в лісі; збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм.

3 Рукілка — образ в усній народній творчості, богиня водоймища; у давніх народних переказах утілено уявлення про тс, що молоді вродливі дівчата живуть на самому дні річок, мають довге волосся й риб’ячий хвіст, заворожують і кличуть людей у воду, де вони можуть загинути.

В примарах там ліси й долини;
Там на світанні хвиля лине
На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових
Із хвиль виходять смарагдових,
Та ще й дозорець їх морський;
Там королевич мимоходом
Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом
Через ліси, через моря
Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,
Л бурий вовк їй вірно служить;
3 Ягою ступа там бреде,

Вперед сама собою йде;

Там цар Кащей

над злотом чахне1;
Там руський дух...

там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Край моря бачив дуб зелений;
Під ним сидів, і кіт учений
Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: добрі люди,
Нехай для вас ця казка буде...

(Переклад Миколи Терещенка)

Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,

И тридцать витязей прекрасных
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
Там королевич мимоходом
Пленяет грозного царя;

Там в облаках перед народом
Через леса, через моря
Колдун несёт богатыря;

В темнице там царевна тужит,
А бурый волк ей верно служит;
Там ступа с Бабою Ягой
Идёт, бредёт сама собой;

Там царь Кащей

над златом чахнет;
Там русской дух...

там Русью пахнет!
И там я был, и мёд я пил;

У моря видел дуб зелёный;
Под ним сидел, и кот учёный
Свои мне сказки говорил.

Одну я помню: сказку эту
Поведаю теперь я свету...

 

Коментарі

Хто такий кіт учений і чому саме цей образ подано на початку вступу до поеми »Руслан і Людмила»? Кіт с традиційним образом у казкових творах різних країн. У давнину люди вважали, що кіт с добрим духом дому й охоронцем дітей. Крім того, оскільки кіт наділений властивістю бачити не тільки вдень, а й уночі, йому приписували здатність відати те, чого не знали люди. Тобто це був кіт віщуп, іншими словами, — »кіт учений», «ученість» якого вимірювалася не знаннями, а мудрістю, У народних переказах кіт також наділявся властивістю говорити — кіт-баюн (давньорус. баяти, тобто розповідати). Отже, кіт у пушкін-ському творі втілює вічну мудрість людства, у тому числі давнього фольклору (він співає пісні, розповідає казки). У вступі цей образ створює атмосферу домашності й водночас казковості, таємничості.

Дуб зелений — це втілення вічності життя, його постійного коловороту, оновлення, цілісності. Дуб був священним деревом у різних народів, у тому числі слов’янських. Обожнення дуба в глибоку давнину пов’язано з його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини, з якої люди робили житло та Інші речі. Дуб також утілює єдність людини та природи.

Робота з текстом

1.    Назвіть казкових персонажів, яких поет згадує у вступі до поеми «Руслан і Людмила».

2.    Назвіть чарівні предмети, які згадуються у творі, пригадайте, у яких народних казках вони використовуються, визначте властивості цих предметів.

3.    Чи можливе в будь-якому фольклорному творі поєднання героїв і чарівних предметів із різних казок? Чому це стало можливим у творі О. Пушкіна?

4.    Як ви зрозуміли вирази руський дух. Руссю пахне? Розкрийте їх значення у творі.

Порівняйте російський оригінал та український переклад твору й дайте відповіді на запитання.

1. Чи всі персонажі, що є в оригіналі, присутні в перекладі М. Те рещенка?

2. Чи вдалося перекладачеві зберегти їхні описи й оціпки? Доес-діть це.

3. Відзначте місця, де є розбіжності оригіналу й перекладу. Як ви думаєте, чому не всі складники оригіналу можна абсолютно точно перекласти іншою мовою?

Олександр Пушкін у вірші двічі використовує слово «золото* в значенні коштовного металу, цінності. У першому випадку — це золотий ланцюг на дубі, по ньому ходить кіт учений, розповідаючи свої казки й співаючи пісні. В іншому місці ми читаємо про золото царя Кащся, над яким той чахне. Уявіть собі золотий ланцюг на зеленому дубі, кота біля нього... Лвтор створив для читача чудову картину, а золотий колір тільки увиразнює цю красу, відкриту для всіх. А тепер спробуйте уявити Кашея та його золото. Автор вже не підказує нам подробиць, акцентує увагу тільки на одному слові — чахне, що означає загибель Кащея.

Порівняйте ілюстрації Ю. Валковича та О. Куркіна до вірша О. Пушкіна. Знайдіть спільне й відмінне в них. Як художники підкреслили, що вони ілюструють саме літературну, а не народну казку?

Казка про рибалку та рибку

Історія створення

Олександр Пушкін написав «Казку про рибалку та рибку* в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка «Жадібна баба». Однак разом з тим поштовхом для написання «Казки про рибалку та рибку* стало також знайомство поета зі збіркою «Казки для дітей і родини* братів Я. і В. Ґрімм, де було вміщено казку «Про рибалку та його дружину» (нім. «Vom Fischer und seiner Frau*). У німецькій казці з’являється риба-камбала, яка насправді є зачарованою

королівною. Вона виконує всі бажання, які передає бідний рибалка від своєї дружини (нова хата, кам’яний палац, жінка стає королевою, потім імператрицею і Римським Папою — це найвища посада в католицькій церкві). Проте останнє бажання (жінка захотіла стати Богом) риба-камбала не виконала й повернула рибалку та його дружину до їхнього первісного стану, коли вони були бідними. Отже, історія про надмірну жадібність є поширеною темою народних казок різних народів світу.

Робота з текстом

1.    Скільки разів ходив старий рибалка до моря?

2.    Скільки бажань виконала золота рибка?

3.    Як ви думаєте, з якими відчуттями звертався старий до рибки (сором, провина, повага, переляк та ін.)?

4.    Чому старий нічого не попросив для себе в золотої рибки?

5.    Кому ви співчували, читаючи казку? Чому? У який момент казки це відчуття було найсильнішим?

6.    Про які риси характеру людей ідеться в казці?

7.    Кому співчуває автор твору й кого засуджує? Як ви про це здогадалися? Знайдіть відповідні цитати.

8.    Як змінюється образ старої баби?

9.    Чому в кінці казки вона залишилася з розколотими ночвами?


1. Порівняйте, як звертаються repot казки один до одного: старий до рибки, рибка до рибалки, стара баба до свого чоловіка.

2. Визначте подібність і відмінність «Казки про рибалку та рибку* з народною казкою.

3. Які бажання старої баби збігаються в збірці братів Я. і В. Ґрімм і в казці О. Пушкіна? А в чому вони відрізняються?

Знайдіть і виразно прочитайте описи моря в «Казці про рибалку та рибку*. Зверніть увагу на постійні зміни кольору та стану моря від синього й спокійного до чорного й буремного. Як ви думаєте, чому змінюється морс? ГЦо підкреслюють ці зміни?

Творче завдання

Поясніть зміст прислів’я Ile у свої сани не сідаіі. Поміркуйте, кого з героїв казки воно стосується. Доберіть інші прислів’я до вчинків персонажів і подій казки.

Казка про мертву царівну і сімох богатирів

Історія створення

«Казка про мертву царівну і сімох богатирів» написана 0. Пушкіним у Болдіно 1833 р. В її основу було покладено розповідь Орини Родіонівни. Ось що записав поет, коли слухав казки няні: «Царівна заблукала в лісі. Знаходить пустий дім — прибирає його. 12 братів приїздять: “Ах, кажуть, тут хтось був: якщо чоловік, будь нам батьком або братом; якщо жінка, будь нам матір’ю або сестрою...” Ці брати ворогують із 12 іншими богатирями, їдучи, вони наставляють царівну... Мачуха приходить у ліс, переодягнувшись жебрачкою, але собаки її не пускають. Вона все-таки зустрічається з царівною і дарує їй сорочку. Дівчина одягає її й помирає. Брати ховають її в гробниці, золоті ланцюги натягнуто поміж двома соснами. Царевич закохався в царівну, рятує її від смерті...»

Крім розповідей няні, О. Пушкін знав про виклад цієї казки в збірці братів Я. і В. Ґрімм під назвою «Білосніжка».

Коментарі

У російських народних казках ім’я Єлисей було дуже поширеним, за ним закріпилося традиційне значення — привабливий, шляхетний, мужній. У російському фольклорі його наділяли надзвичайною силою й навіть чарами, які допомагали йому здобувати перемогу. У казці

О. Пушкіна Єлисей також має не тільки велику фізичну силу, а й наділений чарівними властивостями (може розмовляти із самою природою — сонцем, місяцем, вітром). Це образ лицаря, який є провідним геросм в європейській усній народній творчості (захисник і рятівник).

Робота з текстом

1.    Поділіть казку на окремі частини, назвіть їх.

2.    Визначте традиційний казковий зачин і кінцівку у творі.

3.    Назвіть персонажів казки. Хто з них належить до добрих сил, а хто — до злих?

4.    Знайдіть у творі антитези.

5.    За які моральні якості сім богатирів полюбили царівну?

6.    До яких природних сил звертався королевич Єлисей? Якими словами? Як звернення героя до природи характеризує його?

7.    Знайдіть у творі повтори (окремі слова, звороти, звернення).

8.    Від чого загинула зла мачуха?

9.    Які прислів’я і приказки трапляються в казці? Розкрийте їх зміст.

10.   Які ідеали утверджуються в казці?

11.   Знайдіть у творі місця, де відкрито виявляється позиція автора.

12.   Як автор ставиться до своїх героїв?

1.    Порівняйте зовнішність цариці й царівни, а також їхні моральні риси, які підкреслює автор. Зачитайте відповідні цитати.

2.    Якщо ви читали казку «Білосніжка* зі збірки братів Я. і В. Ґрімм, то порівняйте зміст цієї казки і «Казки про мертву царівну і сімох богатирів* О. Пушкіна. Заповніть таблицю.

«Білосніжна» братів Я. і В. Ґрімм

«Казка про мертву царівну і сімох богатирів» 0. Пушкіна

1, Сім гномів

1. Сім богатирів

2. Мачуха тричі намагалася вбити пасербицю

2.

3. Королевич випадково знаходить Білосніжну

3.

4, Мачуху покарали

4.

Олександр Пушкін був великим майстром зображення внутрішнього стану людини. Глибокі й тонкі спостереження за змінами, що відбувалися в характерах його героїв, відрізняє літературні казки письменника від народних, де персонажі змальовано не так розлого. Зверніть увагу на те, як на початку «Казки про мертву царівну і сімох богатирів* зображено царицю. При деяких її не дуже привабливих рисах автор усе ж таки відзначає її розум і красу. Але згодом негативні оцінки поглиблюються. Коли цариця чує від люстерка, що царівна краща за неї, вона різко змінюється. Розкрити ці зміни авторові допомагають дієслова й прикметники. Отже, знайдіть ці слова (словосполучення, речення), які відображають різні внутрішні стани цариці.

•    Назвіть почуття, які переживає цариця. У який момент в авторській характеристиці цариці з'являється слово злість (рос. .злость)'!

•    А тепер знайдіть авторські характеристики почуттів і переживань інших героїв: царя, який турбується за свою дочку; богатирів, які сумують за померлою царівною; королевича Єлисея, котрий шукає наречену; самого автора, який співпереживає разом зі своїми персонажами.

Роздивіться ілюстрації О. Куркіна до «Казки про мертву царівну і сімох богатирів. Розкажіть про ті епізоди, які зображені на них (3-4 речення).

Перевірте себе

1.    Що нового ви дізналися про О. Пушкіна?

2.    Назвіть місця, пов’язані з життям і творчістю поета.

3.    Розкрийте роль сімейного виховання, іноземних мов і рідної мови в розвитку особистості митця.

4.    Який різновид народних казок використовував О. Пушкін у своїй творчості? Доведіть свою думку.

5.    Визначте в пушкінському творі, який ви прочитали, специфічні ознаки народної та літературної казки.

6.    Як поет досягає створення національного колориту у своїх казках?

 

Це матеріал із підручника Світова література за 5 клас О.М. Ніколенко

 

Автор: admin от 18-01-2014, 10:39, Переглядів: 14812