Якоб і Вільгельм Ґрімм - Пані Метелиця, Бременські музиканти

ЯКОБ і ВІЛЬГЕЛЬМ ҐРІММ

(1785-1863)   (1786-1859)

Ми передаємо цю книжку всім доброзичливим рукам, віримо при цьому в благословенну силу, яка є в них.

Якоб і Вільгельм Ґрімм

Сторінки життя і творчості

Кожний у Німеччині знає про Якоба і Вільгель-ма Ґрімм, діти сприймають їх як своїх близьких і добрих знайомих. Те, що зробили митці для своєї країни, не дало засохнути живильному джерелу народної мудрості німецького народу й з'єднало його довкола збереження національних святинь. Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм народилися в невеличкому німецькому містечку Ганау й усе життя були нерозлучними. Вони часто згадували про своє дитинство, сповнене великої любові, радості й піклування про всіх членів їхньої великої родини. Проте в 1796 р. життя сім’ї різко змінилося: помер батько, а мати не змогла впоратися з усіма труднощами, що випали на її долю. Тому сестра матері Дороті взяла на себе опікування подальшою долею братів Якоба й Вільгельма, які разом із нею переїхали до міста Касселя. Там вони навчалися в гімназії, туди повернулися й по закінченні університету в Мар-бурзі, де вивчали право.

У Касселі брати працювали бібліотекарями в Гессенській федеральній бібліотеці. Тиша, спокій, наукова праця — це була найкраща стихія для них. Рано втративши батька, Якоб і Вільгельм змалку мали почуття великої відповідальності за матір і молодших братів і сестер, яким завжди допомагали.

На початку XIX ст. в результаті наполеонівських воєн¹ для Німеччини настав сумний час: країна потерпала від французької навали, окупація обмежувала права людей, а також їхнє право на власну мову й культуру. Брати вирішили працювати задля визволення своєї батьківщини й збереження її національних цінностей. З 1806 р. вони почали збирати казки й легенди, які здавна жили в пам'яті німецького народу, поширюючись в усній формі.

їхня діяльність мала виняткове значення для збереження усної народної творчості і розвитку німецької мови, період поневолення Німеччини брати Ґрімм рятували найдорожчий скарб нації — слово. Для них минуле було цінним передовсім тому, що воно дає зразки моралі, єдності та ідеалу народу, важливі за всіх часів.

У 1812 р. вийшло друком перше видання зібраних Якобом і Вільгельмом Ґрімм «Казок для дітей і родини».

¹ Наполеонівські війни — серія війн <1803-1815), проведених Францією під проводом Наполеона в різних країнах Європи.

1815 р. був опублікований другий том казок, зібраних братами Ґрімм.

Усього вони зібрали понад 200 казкових творів, залишивши нащадкам не тільки цю збірку, а й інші здобутки, зокрема *Німецьку граматику», «Словник німецької мови». Заслуга Якоба і Вільгельма Ґрімм полягає в тому, що вони збирали не тільки твори усної народної творчості, а й поставилися до цієї справи як справжні дослідники, напрочуд відповідальні у відтворенні народного слова. Величезна справа збирання й збереження фольклору, яку здійснювали брати Ґрімм, підтримала національний дух і культуру Німеччини, згуртувала німців довкола своїх надбань, показала приклад іншим народам, як дбайливо треба ставитися до власних витоків.

Казки братів Грімм. Історія створення

"...Як багато з того, що цвіло в давніші часи, уже немає нині, ба навіть самих спогадів про це вже майже не лишилося. Щоправда, живуть у народі пісні, легенди та перекази, нині видано кілька книжечок з цієї тематики, а тепер побачать світ і ці казки для дітей та родини... Що стосується способу збору казок тут, то спочатку згадаємо про правильність і правду, а саме з власного ми нічого не добавляли, жодної легенди, самі не прикрашували, навпаки, кожну своєрідність, яку ми помічали, старалися зберегти, щоб надати в цьому розумінні збірці різноманітності змісту".

Передмова братів Ґрімм до збірки «Казки для дітей і родини», видання 1819 р. (Переклад Романа Магнієва )

Цікаво знати

Музей братів Ґрімм був заснований 1959 р. в м. Касселі, де вони багато працювали заради збереження німецького фольклору й розвитку німецької мови.

Пані Метелиця

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоча та була гидка й лінива. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка порізала пальці до крові.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило починок. Дівчина схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

Падчірка гірко заплакала й побігла до мачухи та розказала про все, а  мачуха почала і лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

—    Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, іцо й робити. І з

великого жалю й страху стрибнула в криницю й знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.

Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб.

А потім пішла собі далі. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

—    Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:

—    А чого ти боїшся, люба дитино? За лишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаран-ніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я

летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина в усьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова й щодня їла смажене й пряжене.

Пробула дівчина певний час та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, шо нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.

Нарешті вона сказала до старої:

—    Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

—    Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Вона взяла її за руку й провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

—    Це тобі за те, тцо ти в усьому старанна була, — сказала стара й віддала їй також і починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

Щойно вона ввійшла у двір, півень злетів на цямрину¹ і заспівав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша дівчина іде, — на ній золота беу ліку.

Дівчина ввійшла до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й иосадити.

¹ Цямрина — деревина з колодязного зрубу.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій, доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, уколола собі пальця, усунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.

Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.

Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

Першого дня вона дуже старалася, слухалася пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки і думки було про золото, яке стара їй подарує. Але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.

Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що п служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця й замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, уся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша ледащиця йде, — що брудна буде довіку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

(Переклад Сидора Сакидона)

Коментарі

Казка «Пані Метелиця» побутувала за часів братів Ґрімм у гірських районах Німеччини, але точно встановити, де вона виникла, важко.

Є принаймні кілька гірських вершин, де, як стверджували корінні мешканці, могла жити чарівна пані: гора Хозер Мейсснер (неподалік від Касселя), гора Херзельберг (біля Айзенаха). У німецькому фольклорі пані Метелиця відповідала за зимові снігопади, джерела з водою, а також була покровителькою доброчесних жінок і дівчат. Отже, у казці знайшли відображення давні уявлення німецького народу про походження різних природних явищ (сніг, вода). У німецькій мові її ім'я звучить як фрау Холле (Frau Holle). Фрау — слово, яке приєднують до імені або прізвища жінки в Німеччині, означає шанобливе ставлення, повагу.

Робота з текстом

1.    Виразно прочитайте казку «Ііані Метелиця» в особах.

2.    Знайдіть у казці зачин. Визначте роль зачину у творі.

3.    Розкажіть про події, які сталися в житті пасербиці.

4.    Охарактеризуйте її ставлення до праці.

5.    Як пані Метелиця віддячила пасербиці за її працьовитість і старанність?

6.    Як зустріли дівчину мачуха зі своєю донькою? Що вони із заздрощів надумали зробити?

7.    Який заробіток одержала ледащиця від пані Метелиці? Чому?

8.    Які риси характеру демонструють обидві героїні в різних випробуваннях?

9.    Який художній прийом допомагає показати різне ставлення дівчат до праці?

10.    Порівняйте становище пасербиці та рідної доньки вдови на початку і в кінці казки. У якої з героїнь це становище змінилося на краще, у якої — погіршилося? Чому так сталося?

11.    Які моральні цінності утверджуються в казці «Пані Метелиця»?

12.    Знайдіть кінцівку в казковому творі. Яку оцінку висловлено в ній?

Казка «Пані Метелиця» має цікаву будову. У ній поєднано елементи соціально-побутової та чарівної казки. З одного боку, тут ідеться про родинні стосунки, про ті звичайні справи, якими займалися в давнішу люди: пекли хліб, вирощували врожай, пряли пряжу тощо. А з Іншого боку, тут розповідається про різні дива, які трапилися з пасербицею та улюбленою донькою вдови.

Поетичними засобами втілено уявлення народу про зв’язок людини з природою і всім довколишнім світом. Звернімо увагу на те, що різні

предмети — хліб у печі, яблуня — звертаються до дівчат людськими голосами, а ті їм відповідають, причому кожна по-своєму. Пасербиця мовчки робить потрібну справу, а донька вдови грубо відповідає та йде далі, нічого не роблячи. У казці можна знайти чимало повторів (у ситуаціях і в мові персонажів). Знайдіть їх. Також учинки героїв супроводжуються народними оцінками. Віднайдіть їх у тексті.

Як і кожна народна казка, Шані Метелиця* зорієнтована на усну традицію, тобто її розповідали, передавали з уст в уста. Ефект живої розповіді досягається за допомогою спеціальних мовних засобів (слів і побудови речень). Наприклад: «І справді...», << Нарешті дійшла до невеличкої хатини...», «Ох, обтруси мене...». Знайдіть подібні приклади.

Пригадайте 1-2 казки інших народів, у яких ідеться про мачуху, її доньку та пасербицю. Порівняйте їх із казкою ♦Пані Метелиця*. Установіть збіги й розбіжності в казках.

Бременські музиканти

Казка називається "Бременські музиканти"

(нім. «Die Bremer Stadtmusikanten»), проте герої так ніколи й не дійшли до Бремена й не стали міськими музикантами. Бремен здавна був культурним центром регіону — утіленням мрії про краще життя, тому тварини, яких образили їхні господарі, туди прагнули дістатися. У цій казці в образах тварин утверджується мрія народу про пошук кращої долі, про об’єднання на підставі спільної мети й захисту інтересів бідних і знедолених.

Робота з текстом

1.    Назвіть основних персонажів казки «Бременські музиканти*.

2.    Чим подібні їхні долі?

3.    Чому всі тварини охоче пристали на пропозицію осла?

4.    Як друзі налякали розбійників першого і другого разу?

5.    Які моральні якості втілено в образах тварин?

6.    Дайте визначення поняття алегорія. Чи є цей засіб у творі? Доведіть свою думку.

7.    Що висміюється в казці?

8.    Поділіть казку на окремі частини, дайте їм назву.

У казках, зібраних братами Ґрімм, завжди перемагають борці за добро й справедливість. А що перемагає в казці «Бременські музиканти*? Які якості допомагають героям здобути перемогу? Зверніть увагу на те, як тварини розмовляють у казці. Що вони розповідають про свою долю? Хто з героїв підбадьорює інших? Як вони реагують на це? Знайдіть у тексті повтори (ситуацій, мовних прийомів) і традиційні казкові звороти, що використовуються в інших казках.

"Бременські музиканти" знайшли втілення в мультиплікації — "Бременські музиканти" (СРСР, 1969), "Слідами бременських музикантів" та "Нові бременські" (Росія, 2000). Вони значно відрізняються від тексту народної казки, яку відтворили брати Ґрімм. Більше тоїх), в анімації з’явилися нові герої: трубадур і принцеса. Проте мораль творів різних видів мистецтва подібна: дружба завжди виведе людину зі скрутного становища, у дружбі — людська сила.

Німецькі казки перекладали Євген Попович і Сидір Са-кидон, проте вони здійснили не всі переклади казок, зібраних братами Ґрімм. І в наш час українські перекладачі звертаються до перекладів казкових творів зі збірки «Казки для дітей і родини», зокрема Роман Матісв, Орися Кульчицька та ін.

Перевірте себе

1.    Розкажіть про історію створення збірки «Казки для дітей і родини* братів Ґрімм.

2.    Як працювали Якоб і Вільгельм у процесі укладання збірки? Яким було їхнє ставлення до слова?

3.    Розкрийте роль братів Ґрімм у збереженні усної народної творчості.

4.    Визначте основну думку прочитаної вами казки братів Ґрімм.

5.    Які цінності утверджуються в казці, яку ви прочитали?

6.    До якого різновиду казки належить твір, що ви прочитали? Доведіть це прикладами з тексту.

Це матеріал із підручника Світова література за 5 клас О.М. Ніколенко