Світова література — духовна скарбниця людства

Єдність — у різноманітті.

Девіз    Євросоюзу

В евеличке містечко Веймар у Німеччині відоме тим, що наприкінці XVIII ст. воно стало визначним центром культури. Тут жили видатні митці. Сюди в 1780-х роках приїхали письменники Йбганн Вбльфганг Ґете і Фрідріх Шйллер, котрі переймалися долею всього людства й думали про те, як зробити світ духовно досконалішим. Вони товаришували, палко обговорювали питання розвитку мистецтва, читали один одному свої твори. Ця дружба стала прикладом великого творчого пошуку для всіх наступних поколінь.

Й. В. Ґете і Ф. Шиллер уважали, що людей різних країн можуть духовно об’єднати мистецтво, любов до Бога, прекрасного й до моральних заповідей. «Станьмо дружною сім’єю. Жити правдою й добром!* — писав Ф. Шиллер у вірші «До радості», який звучить нині на музику Людвіга ван Бетховена як гімн Євросоюзу.

Саме тут, у Всймарі, у 1829 р. виникло поняття світова література. Цей термін обґрунтував Й. В. Ґете, який уважав, що між різними літературами народів світу існує певна єдність, вони мають розбіжності й разом з тим деякі спільні закони свого розвитку, можуть впливати одна на одну. Художню літературу треба пізнавати в тісних зв’язках із розвитком суспільства, історії, філософії¹, культури. У світовій літературі органічно поєднуються різні національні літератури. Вони, як річки, упадшоть у безмежне море людської духовності, проте не губляться там, а створюють потужні течії, даруючи людям неповторні перлини мистецтва слота. У світовій літературі, як у скарбниці, зберігаються нетлінні цінності — моральні уявлення, вірування людей, їхні традиції та звичаї, особливості життя й історії.

¹ Філософія — науки про пізнання буття людини та світу, яка вивчає найбільш сутнігні їх характеристики і відносини, створнн: узагальнену картину світобудови й місця людини в ньому, її ставлення до спіту, природи та інших категорій буття.

Світова література — сукупність різних національних літератур, які мають спільні законн розвитку, етапи, тенденції віл давнини до сучасності. Національні літератури протягом віків зберігають свою самобутність, але разом із тим взаємодіють між собою й взаємозбагачуються в процесі творчого впливу, у зв’язках із фольклором, мистецтвом, філософією.

Національна література — надбання мистецтва слова певного народу, нації (українська, англійська, німецька, японська, китайська літератури та ін.).

Цікаво знати

Крім Й. В. Ґете та Ф. Шиллера, у Веймарі жили видатні композитори: Ф. Ліст, Й. С. Ьах, Й. Штраус, Р. Вагнер. Будинок, у якому Й. В. Ґете жив у м. Веймарі з 1792 до 1832 р., зберігся й до сьогодні. Сюди приїжджають туристи з усього світу.

Перевірте себе

1.    Де виникло поняття світова література? Хто обґрунтував цей термін?

2.    Розкрийте значення термінів національна література і світова література. Як вони співвідносяться між собою?

3.    Чому світову літературу називають духовною скарбницею людства'! Які скирби вона зберігас?

Це матеріал із підручника Світова література за 5 клас О.М. Ніколенко