Соціологія економіки як наукова дисципліна

Об'єктом соціології економіки висту­пає економіка як соціальне явище, а також її виникнення, розвиток та місце в житті су­спільства.

Існує багато точок перетину між об'єктами дослідження економічної соціології та економічної теорії. Порівняємо два підходи до вивчення економіки. Основними категоріями в еко­номічній теорії виступають прибуток, рентабельність, додана вартість, окупність витрат, рента, кредит тощо. Метою еконо­мічної теорії є забезпечення ефективного ведення господар­ства, тобто досягнення максимально можливого результату при виробництві та реалізації продукції при мінімальних вит­ратах ресурсів. Тут вивчаються відносини, які упредметнені у потоках матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів, у готовій продукції та послугах. При цьому людина в еконо­мічних відносинах теж є одним з видів ресурсів. Наприклад, у Радянському Союзі при будівництві таких гігантів, як Дніпрогес і Біломорканал, широко використовувався рабський труд в'язнів, оскільки його собівартість була дуже низькою, а вартість людського життя правлячим режимом не бралася до уваги.

Соціологія економіки є насамперед соціологічною наукою і, на відміну від економічної теорії, орієнтується безпосередньо на людську поведінку і соціальні зв'язки як такі. Соціологія економіки вивчає соціальне у сфері економіки, тобто людей, які беруть участь в економічному житті, об'єднуючись в гру­пи, організації з відповідними соціальними інститутами. Ме­тою економічної соціології є сама людина, її потреби, інтереси, спосіб життя. Економічні явища і процеси досліджуються як результат соціальної діяльності людей, а розвиток економі­ки — як соціальний процес. Серед основних категорій соціоло­гії економіки можна назвати: економічну поведінку різних со­ціальних класів і груп, господарську мотивацію, працю, моделі зайнятості, економічну культуру тощо.

Визначення межі, що розділяє економічну соціологію та економічну теорію, дозволяє більш чітко визначити' предмет соціології економіки. М.Вебер так сформулював зміст цього предмета: економічна соціологія вивчає економічну дію як фор­му соціальної дії. При цьому економічна дія розглядається як здійснення ненасильницькими методами контролю над об­меженими ресурсами з метою задоволення своїх потреб. Со­ціальна дія є підставою і разом з тим внутрішнім елементом економічної дії. Вона внутріишьомотивована, а суб'єкт, який виконує таку дію, очікує від інших людей відповідної реакції. Соціологи підкреслюють, що прагнення до отримання якнай­швидшого і максимального прибутку чи іншої користі є не єдиним можливим мотивом, яким керуються суб'єкти госпо­дарської діяльності у процесі прийняття рішень. Принципо­вими джерелами господарської мотивації поряд з економічни­ми інтересами є соціальні цінності і норми, традиції і звичаї, поширені в існуючий культурі суспільства в цілому чи в тих соціальних групах, до яких належить даний суб'єкт господа­рювання.

Американський соціолог Н. Смелзер розширює межі еко­номічної соціології, вважаючи, що ця дисципліна вивчає взаємозв'язок між економічними і неекономічними аспектами соціального життя. За Смелзером визначена галузь соціологіч­ного знання вивчає:

а)   як різні види економічної діяльності структуровані на різні соціальні ролі та соціальні організації (спільноти);

б)  які цінності використовуються для їх обґрунтування та узаконення;

в)   за допомогою яких ролей і санкцій здійснюється їх регу­лювання;

г)   яким чином всі ці соціальні зміни взаємодіють одна з одною.

Таким чином, соціологія економіки досліджує особливості економічної поведінки та її мотивацію, своєрідність економіч­ної поведінки різних соціальних класів і груп, вплив соціаль­них відносин і різних форм організації трудової діяльності, соціальних норм і цінностей на ефективність суспільної пра­ці, підвищення якості продукції. Виходячи з такої точки зору, економіку можна трактувати як таку підсистема суспільства, яка інтегрально пов'язана з суспільством та його культурою, з особливостями державної політики, правових відносин, мо­ралі, релігії, соціальної структури.

Отже, соціологія економіки є галуззю соціологічного знання, що вивчає соціально-економічні відносини, які виникають в еко­номічній сфері, інтегрально пов'язаній з суспільством в цілому.

Основними завданнями соціології економіки є: визначення того, якою мірою економіка задовольняє соціальні потреби лю­дей; який вплив мають економічні чинники на соціально-економічну поведінку людей і функціонування соціальних інсти­тутів; як впливають соціальні якості людей на розвиток еконо­мічної сфери суспільства і трудову поведінку.

Етапи становлення соціології економіки

        Історія розвитку західної економічної думки здійснюється шляхом поступового розширення соціального фону, на якому розглядається розвиток економіки. При ць­ому можна виділити чотири етапи розвитку економічної соціології:

Перший етап (середина XIX — початокXX ст.) — пов'язаний із розробкою теоретичних основ економічної соціології, здійсненою у працях таких представників економічної теорії як А. Сміт, Д. Рикардо, Дж. Мілль, К.Маркс, Й. Шумпетер, Д. М. Кейнс та ін. Соціологічну інтерпретацію економічна теорія здобула у працях Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, Т. Веблена та інших представників західної соціології XIX ст.

         Е. Дюркгейм розвивав ідею створення економічної соціології як галузі суспільствознавства. Вчений вважав, що суспільний поділ праці є головною інтеграційною силою суспільства. М. Вебер розглядав економічну соціологію як науку, що інтегрує економіку, історію та соціологію. Він зробив значний вклад у розвиток теоретичного аналізу впливу соціокультурних чинників на мотивацію праці та економічну поведінку.

Другий етап (20-50-ті роки. XX ст.) характеризується бурхливим розвитком емпіричних соціологічних досліджень у галузі індустріальної соціології, соціології організацій, теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності. Накопичення фактологічної бази сприяло формуванню економічної соціології.

Третій етап (50-70-ті роки XX ст.) пов'язаний з інституціоналізацією економічної соціології як самостійної галузі со­ціологічної науки. В цей період з'являються роботи Т. Парсонса «Економіка та суспільство», Н.Смелзера «Соціологія економіч­ного життя», в яких здійснено спробу з'ясувати предмет дослід­ження нової самостійної науки. Економіка розглядається як одна з соціальних підсистем суспільства, що взаємодіє з його іншими соціальними підсистемами і сприяє адаптації людини до зовніш­нього середовища.

Четвертий етап (з кінця 70-х років XX ст. і до сьогодні) — це етап нової економічної соціології. Вона розвивається як на­уковий рух, спрямований на вивчення «стикових» економіко-соціальних проблем, притаманних капіталістичним країнам, а також на порівняльні дослідження між країнами.                   У цей пе­ріод аналізуються проблеми світової екології, розвитку техно­логій, організації економічних зв'язків, демографії.

          Розвиток економічної соціології в Україні та Росії має свої особливості. Серед українсь­ких та російських вчених кінця XIX — по­чатку XX ст., які зробили значний вклад у розвиток економічної соціології, можна назвати імена М. Ковалевського, М. Туган-Барановського, Б. Кістяківського, С. Булгакова, О. Богданова, які здебільшого розглядали прак­тичні проблеми економіки в єдності з системою певних со­ціальних цінностей. Наприклад, Б.Кістяківський виступав проти монополізуючої ролі виробничо-економічної діяльності у соціальному житті і називав основним недоліком марксизму прагнення всі зміни вивести з єдиної причини — класової бо­ротьби. М. Туган-Барановський створив теорію циклів та криз (яка була покладена в основу сучасної теорії економічної кон'юнктури), а також широковідому в світі теорію розподілу.

Розвиток еконо­мічної соціології в Україні та Росії

У 30-50-х роках XX ст., у період затвердження авторитар­но-адміністративної системи управління народним господарс­твом, спостерігається спад в розвитку економічної соціології. Відродження соціології відбувається у 1960-70-х роках. У цей час соціологи активно займаються дослідженням проблем праці, розвивається промислова соціологія, навіть з'являється професія «заводський соціолог».

Новий підйом у розвитку економічної соціології в Україні починається в 90-х роках XX ст. Саме тоді соціологія економі­ки в Україні та Росії проходить інституціалізацію як самостій­на наукова дисципліна і стає повноправною галуззю соціології. Активно проводяться дослідження, з'являється відділ еконо­мічної соціології в HAH України, як навчальна дисципліна со­ціологія економіки викладається в багатьох вищих навчальних закладах, публікуються підручники. Головними об'єктами до­слідження стають підприємці, бізнесмени, менеджери. Розгля­даються проблеми соціальної регуляції економічної поведінки України в ринкових умовах, типологізації і характеристики суб'єктів ринкових відносин, вивчаються моделі трудової кар'єри та особливості підприємницької діяльності.

Н.М. Семке