Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині. Після закінчення школи працював у районній газеті. Свою першу книгу Дрозд опублікував у двадцятирічному віці — це була збірка новел та оповідань «Люблю сині зорі». Вищу освіту він здобув заочно на факультеті журналістики Київського університету.

«В. Дрозд талановитий і своєрідний сучасний український письменник*.

Народився він 25 серпня 1939 р. в с. Петрушин на Чернігівщині в сім’ї колгоспників. Душевною травмою на все життя стала рання смерть матері. «Сама мати була і добра, і віруюча, і працювала тяжко весь свій вік, не знаючи продиху, — згадував про неї письменник. — Мати навчала: Бог карає злих і любить добрих*.

Історія написання: письменник у 1900-х рр. перебував у в’язниці за участь у Революційній українській партії.

Рік створення: 1909.

Напрям: модернізм.

Течія: експресіонізм.

Я дуже люблю читати казки. Але історія про Лиса, який потрапив до діжки і фарбою, мені подобається найбільше. Усі казки розповідають про боротьбу добра і зла. А в цьому творі добро перемагає хитрість і чванькуватість головного героя — зарозумілого Лиса Микити. Цікаво спостерігати за героями, якими виступають лісові тварини: вони вміють говорити, сперечатися, приймати рішення. А ще вони можуть помилятися, як і сталося це з хитрим Микитою. Лис був пильним, ніколи не потрапляв у пастки, але через деякий час став зарозумілим і необережним. Через це і потрапив якось у халепу. Його мало не розірвали злі собаки, але і тут йому вдалося залишитись неушкодженим. Тільки «допомогла» йому в цьому діжка з фарбою синього кольору. Будь-хто не виліз би й загинув, але не Микита.

Цю істopію poзкaзaв нaм дячoк Н-ськoї цеpкви. Він пеpепoвів те, щo poзкaзaв йoму дід. В oднoму хутopі жив чoлoвік — пив, гуляв, a тo paптoм пpoпaдaв.

Цвіткa дpібнaя

Мoлилa неньку,

Весну paненьку

Валентин Володимирович Чемерис народився 8 липня 1936 р. в с. Заїчинці на Полтавщині. Мала батьківщина письменника — це унікальне, як він вважає, місце. Село розташоване на півострові, який із трьох сторін омиває річка Хорол. Змалку Валентин любив ходити в плавні, спостерігати за птаством, слухати його співи. Саме мальовничі куточки природи навчили його відчувати й цінувати красу світу. І коли письменник згадує про дитинство, то перед уявним зором завжди постають пейзажі рідної Полтавщини.

Історія написання: письменник боляче й глибоко переживає свою розлуку з батьківщиною, однак ще більше йому болить доля його землі.

Рік створення: 1971-74.

Збірка: «Палімпсести» (написи на пергаменті, з якого змито раніший текст).

Історія написання: в основу новели покладено реальний факт про те, як Штефан Дідух (у творі Іван), односелець В. Стефаника, емігруючи до Канади, поставив на своїй ділянці кам’яний хрест (який до нині стоїть у Русові). У листі до онука Штефана Дідуха М. Гавінчука письменник зазначає, що в оповіданні «Камінний хрест» є дослівні думки Дідуха.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївцях Лубенського району на Полтавищні в селянській сім’ї. Його дитинство припало на непрості роки війни. Навчався в середній школі в селі Тарандинцях, після закінчення якої 1952 року вступив на факультет журналісти­ки Київського університету.