Українська мова » Страница 12 » Народна Освіта





7.2.5 Дієслово

Автор: admin от 2-08-2014, 17:02, переглянуло: 3491

Дієслово — це самостійна частина мови, яка відповідає на питання що робити? що зробити? й називає дію чи стан, виражає це значення в категоріях виду, способу, часу, особи, стану (у минулому часі й умовному способі ще й категорією роду).

Категорія: Українська мова

 


7.2.4 Займенник

Автор: admin от 2-08-2014, 16:38, переглянуло: 1411

Займенник — це самостійна частина мови, яка узагальнено вказує на предмет (хто? що?), ознаку (який? чий?), кількість (скільки?), не називаючи їх. Така особливість цих слів відбилася в їх назві — «займенник», тобто замість імен, ознак, кількостей предметів.

Категорія: Українська мова

 


7.2.3 Числівник

Автор: admin от 31-07-2014, 14:08, переглянуло: 3849

Числівник — це повнозначна частина мови, яка відповідає на питання скільки? котрий? і позначає точну (визначену) або приблизну (неозначену) кількість предметів, дій і порядок предметів або дій при лічбі, виражаючи це значення в словозмінних категоріях відмінка й частково роду та числа.

Категорія: Українська мова

 


7.2.2 Прикметник

Автор: admin от 31-07-2014, 13:38, переглянуло: 3002

Прикметник — це повнозначна самостійна частина мови, яка відповідає на питання який? чий? котрий? і позначає статичну ознаку предмета безпосередньо (білий) або через його відношення до інших предметів (міський — стосується міста, батьків — належить батькові), виражаючи її в словозмінних категоріях роду, числа й відмінка, залежних від іменника.

Категорія: Українська мова

 


7.2.1. Іменник

Автор: admin от 23-07-2014, 17:16, переглянуло: 6603

Іменник — повнозначна самостійна частина мови, яка відповідає на питання хто? що? й має граматичне значення предметності, виражаючи його в незалежних граматичних категоріях роду, числа й відмінка.

Граматичні значення іменників Іменники мають граматичні значення роду, числа, відмінка.

Категорія: Українська мова

 


7.1 Морфологія. Загальні підстави виділення частин мови

Автор: admin от 23-07-2014, 15:50, переглянуло: 3914

Морфологія (від гр. morphe — форма, частина, logos — слово, учення) — це: 1) розділ мовознавства, що вивчає форми слова (словозміну й формотворення); 2) будова мови відповідно до розподілу слів за частинами мови. Усі слова з морфологічного погляду на підставі певних ознак відносяться до якоїсь частини мови.

Категорія: Українська мова

 


б.З. Системні відношення у фразеології

Автор: admin от 23-07-2014, 15:41, переглянуло: 1652

Як і лексичні одиниці (слова), ФО утворюють цілісну систему, у якій між окремими ФО виникають певні зв’язки за значенням або за формою.

Категорія: Українська мова

 


6.2. Класифікації фразеологічних одиниць

Автор: admin от 23-07-2014, 15:39, переглянуло: 1643

У результаті різноаспектного вивчення з’являється можливість класифікувати ФО в різні групи відповідно до низки принципів.

За семантичним принципом (характером смислової злитості слів-компонен-тів у складі) ФО поділяються на:

•    фразеологічні зрощення — непохідні й немотивовані із сучасного погляду сполуки, значення яких не випливає зі значень слів, що до них увіходять: бити байдики («нічого не робити»);

Категорія: Українська мова

 


6.1. Типи фразеологічних одиниць

Автор: admin от 23-07-2014, 15:37, переглянуло: 1913

Ідіома - функціонально еквівалентний слову усталений вислів словосполучного типу, що цілісно виражає значення, яке не виводиться із суми значень слів-компонентів. Не може бути перекладений іншою мовою, оскільки має національну специфіку

Категорія: Українська мова

 


6. Фразеологія

Автор: admin от 23-07-2014, 15:36, переглянуло: 1617

Фразеологія (від гр. phrasis — вислів і logos — поняття, учення,) — це 1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови; 2) фразеологічний склад мови; сукупність усіх фразеологізмів.

Категорія: Українська мова