НАРОДНА ОСВІТА



Екологічні фактори та їхня класифікація. Закономірності дії екологічних факторів на організми та їхні угруповання

Автор: admin от 14-04-2013, 13:13, переглянуло: 19747

Умовно розрізняють екологію особин, популяційну екологію та біотехнологію (мал. 24.1). Перша з них вивчає дію різноманітних екологічних факторів на окремих особин, а також на їхні угруповання. Популяцій, екологія досліджує популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії. Біогеоценологія - наука про багатовидові угруповання яси вих організмів - окремі екосистеми та біосферу в цілому.

Категорія: Біологія

 


Післязародковий розвиток і ріст організмів. Поняття про життєвий цикл

Автор: admin от 14-04-2013, 13:02, переглянуло: 24491

Післязародковий (постембріональний) розвиток тварин і людини - це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, Що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, на­буває здатності до розмноження (зріє), старіє та вмирає. У деяких тварин (мал. 23.1) та більшості багатоклітинних однорічних рослин заги­бель настає майже одразу після роз­множення. У них є два періоди постембріо­нального розвитку: передрепродуктивний (організми ще статево недозрілі) та репро дуктивний (коли набувають здатності до статевого розмноження).

Категорія: Біологія

 


Особливості ембріонального розвитку людини. Ембріотехнології

Автор: admin от 13-04-2013, 18:47, переглянуло: 25023

В ембріогенезі людини виділяють три послідовні періоди: початковий, зародковий і плодовий. Початковий період триває перший тиждень ембріо­нального розвитку. Перший мітотичний поділ зиготи закінчується приблизно через ЗО годин після запліднення. Через три доби формується купка з 12-16 щільно прилеглих один до одного бластомерів - морула. Для людини, як і для інших плацентарних ссавців, характерне повне рівномір­не дроблення. Бластомери забезпечують обмін речовин між зародком і ма­теринським організмом, беруть участь у вростанні зародка в стінку матки та формуванні плаценти, слугують для забезпечення гістогенезу та органо­генезу. Починаючи з четвертої доби після запліднення виникає бластоциста.

Категорія: Біологія

 


Формування органів у зародка. Явище взаємодії частин зародка

Автор: admin от 11-04-2013, 18:33, переглянуло: 19857

Нервова трубка починає утворюватися після закладання мезодерми. З ектодерми формується нервом пластинка: її бічні краї загинаються та з’єднуються в нервову трубку, яка оточує заповнену рідиною порожнину нервової системи. Особливі біологічно активні речовини визначають, ml саме з кінців нервової трубки розвинеться в головний миим. Ектодерма над нервовою трубкою зростається і дає початок епітелію шкіри.

У ланцетників відсутній головний мовок; всрвом грубка в дорослих тварин лише дещо розширена в передньому кіявр тіла. У зародків хребет­них передній кінець нервової трубки ділиться на п’ять первинних ямкових пухирів, які відповідають певним відділим гвломгв мозку. В обидва боки від зародка проміжного мозку видуваються очні пухир», з яких роз­виваються очі.

Категорія: Біологія

 


Індивідуальний розвиток організмів. Запліднення у різних груп мікроорганізмів

Автор: admin от 11-04-2013, 18:20, переглянуло: 24323

Запліднення у тварин буває зовнішнім і внутрішнім. За зовнішнього запліднення статеві клітини зливаються поза статевимв органами, пере­важно в навколишньому середовищі. Воно характерне для більшості вод­них видів (багатощетинкові черви, двостулкові молюски, річкові раки, голкошкірі, ланцетники, більшість кісткових риб і земноводних) (мал. 19-1) і деяких наземних чи ґрунтових тварин (наприклад, дощових червів). Це пов’язане з тим, що поза організмом на статеві клітини несприятливо впливають різні екологічні фактори (висока чи низька температура, пересихання, ультрафіолетові промені тощо).

Категорія: Біологія

 


Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів. Біотехнологія. Генна і клітинна інженерія

Автор: admin от 11-04-2013, 17:53, переглянуло: 55427

Можливість отримання великої кількості вихідного матеріалу дозво­ляє використовувати в селекції рослин різні форми штучного добору (як масовий, так і індивідуальний). У селекції рослин застосовують різні фор­ми гібридизації: споріднену, неспоріднену, міжвидову. Міжвидові гібриди рослин часто безплідні, проте їх розмножують вегетативним шляхом або долають безпліддя, подвоюючи число хромосом. Зокрема, створені гібри­ди пшениці й пирію, які відрізняються високою продуктивністю (до 300- 450 ц зеленої маси з гектара) і стійкістю до полягвния; пшениці та жита; плодово-ягідних культур (наприклад, малини та ожини, сливи та терену).

Категорія: Біологія

 


Завдання та методи счасної селекції

Автор: admin от 11-04-2013, 17:37, переглянуло: 17188

Селекція (від лат. селекціо - вибір, добір) - наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тва­рин і штамів мікроорганізмів, пристосованих до сучасних вимог сільського господарства і промисловості.

Теоретичними основами селекції слугують результати генетичних до­сліджень і вчення про штучний добір. Для досягнення ефективних резуль­татів селекціонер повинен бути добре обізнаним також з особливостями розмноження, індивідуального розвитку та процесів життєдіяльності ви­дів, з якими він працює.

Категорія: Біологія

 


Роль генотипу і факторів навколишнього середовища у формуванні фенотипу людини. Медична генетика

Автор: admin от 11-04-2013, 17:20, переглянуло: 26396

Формування фенотипу - генетично визначений процес, який залежить від умов середовища життя. Особливості фенотипу визначають взаємодія алельних (повне та неповне домінування, проміжний характер успад­кування) та неалельних (епістаз, комплементарність, полімерія) генів та їхня множинна дія.

Категорія: Біологія

 


Генетика людини

Автор: leha от 19-03-2013, 19:43, переглянуло: 19061

Генетика людини - розділ генетики, що вивчає особливості організації та функціонування геному людини, закономірності її спадковості та мін­ливості. Ця наука зародилася в надрах євгеніки (від грец. € еге нес - доброго роду) - вчення про спадкове здоров’я людини та шляхи його поліпшення. Його започаткував Френсіс Гальтон (мал. 15.1) - двоюрідний брат Ч. Дарві- на. Він вперше розглядав спадковість людини як предмет самостійного дослідження. Ф. Гальтон та його послідовники вважали, що особливими заходами можна поліпшити людський рід. І хоча євгеніка мала гуманну мету — збільшити у генотипі людини кількість «корисних» генів і зменшити кількість «шкід­ливих», її положення з часом використали для обґрунтування расистських теорій.

Категорія: Біологія

 


Основні закономірності функціонування генів у еукаріотів

Автор: leha от 19-03-2013, 19:38, переглянуло: 22607

Які особливості організації геному еукаріотів?

В еукаріотів значна частина геному представлена послідовностями ну­клеотидів, які не кодують структури молекул білків та РНК. Учені з’я­сували, що 20-50 % генів еукаріотів мають одну, інші - кілька зазвичай не ідентичних копій. Понад 50 % усієї кількості ДНК припадає на повто­ри. Завдяки копіям, мутації окремих генів мало впливають на фенотип. Повторювані послідовності нуклеотидів зосереджені переважно на кінцях хромосом і в зоні прикріплення ниток веретена поділу (центромера).

Категорія: Біологія