§ 9. Розмічання деталей аплікації

1.    Поняття про розмічання.

2.    Інструменти та пристосування для розмічання.

3.    Правила розмічання.

Поняття про розмічання

Для виготовлення будь-якого виробу потрібні відомості про його конструкцію, розміри, форму, матеріал, кількість деталей. Ці дані можна отримати з графічного зображення виробу. Кожна деталь виробу за своєю формою і розмірами має відповідати зображенню. Отже, перед виготовленням аплікації на заготовках необхідно лініями намітити її контури. Цей технологічний процес називають розмічанням.

Перед початком роботи визначають най-рівнішу кромку тканини. Цю кромку називають базовою. Лінію, проведену поблизу базової кромки, називають базовою лінією.

Від неї найкраще починати виконувати розмічання.

Під час розмічання потрібно передбачити надлишок матеріалу для обробки деталей — припуски.

Припуски не повинні бути надто великими або надто малими. Великі призводять до зайвої витрати матеріалів, а малі — можуть призвести до браку заготовки. Для виготовлення виробів із тканини використовують припуски на шви від

0,5 до 2 см. Це залежить від тканини та виробу, який виготовляють. При виготовленні деталей для аплікації вручну, коли краї деталей не підгортають усередину, припуски не використовуються.

Способом розмічання отримують деталі заданої форми з багатьох матеріалів (металу, деревини, тканини, шкіри тощо).

Інструменти та пристосування для розмічання

Розмічання на матеріалах для аплікації здійснюють за допомогою відповідних інструментів та пристосувань: олівця, лінійки, гумки, кутника, циркуля, кравецької крейди та шпильок (мал. 56).

Кола, дуги, а також відкладання розмірів виконують за допомогою циркуля (мал. 57, а).

Правила безпечної роботи циркулем

1.    Використовувати тільки справний інструмент та за призначенням.

2.    Не відволікатися під час роботи.

3.    Не можна виконувати розмітку, тримаючи заготовку на колінах або в руках.

Розмічання виконують загостреним олівцем. Для проведення прямої лінії користуються лінійкою (мал. 57, б). Розмічання заготовки, а також перевірку прямих кутів та якості оброблених поверхонь виконують кутником і лінійкою (мал. 57, в).

Перенесення малюнка на папір можна виконати за допомогою трафаретної сітки (клітинок) (мал. 58).

Щоб виготовити велику кількість деталей, використовують шаблон. За допомогою шаблонів, розміщуючи їх за задумом у певному порядку, можна створити й ескіз для аплікації (мал. 59).

Шаблон (з нім. Schablone — зразок) — пристосування, за допомогою якого виготовляють однакові за формою, розміром деталі та вироби.

Правила розмічання

•    Деталі на заготовці розміщують так, щоб відходів матеріалів було якомога менше.

•    Якщо виріб складається з дрібних і великих деталей, то спочатку на заготовці розміщують шаблони великих деталей, а потім меншими заповнюють проміжки.

•    Під час обведення контурів деталей слід врахувати припуски на їх обробку.

•    Спочатку необхідно розмістити всі деталі майбутнього виробу, перевірити їх кількість, правильність розташування, і тільки після цього вирізати.

•    Розмічання більшості матеріалів розпочинають від базової кромки матеріалу.

Розмічання, прийоми розмічання, шаблон.

1.    Що називають розмічанням?

2.    Які інструменти та пристосування використовують під час розмічання виробів?

3.    Назви правила безпечної роботи з циркулем.

4.    Які ти знаєш правила розмічання деталей?

5.    Як при розмічанні деталей виробів можна зменшити кількість відходів матеріалу?