Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Обробка поверхні виробу випалюванням

НАРОДНА ОСВІТА

Обробка поверхні виробу випалюванням

Тема: Обробка поверхні виробу випалюванням

Опорні поняття: випалювання, нагрівальний елемент, перенесення малюнка, техніки випалювання.

Випалювання по дереву— традиційний прийом художнього оздоблення виробів з деревини. Такий вид художнього оздоблення виконують за допомогою при ладу для випалювання з нагрівальним елементом (пером) на кінці ручки, виготовленої з матеріалу, який погано передає-тепло. Електричні випалювачі можуть бути з регульованим (мал. 95.) та нерегульованим нагріванням пера (мал. 9 б). Останні можуть мати вигляд паяльника із змінними штампами, кожен з яких дає змогу одразу за одне торкання до матеріалу отримати закінчений фрагмент малюнка (мал. 97).

Електрична енергія, яка подається до пера для його нагріву, не становить загрози для життя працюючого, тому тримати в руці ручку випалювача, через яку проходить електричний дріт, цілком безпечно. Краще використовувати випалювач з регулюванням нагріву жала.

Жало випалювача може мати різну форму, оскільки воно виготовлзно зі спеціального, достатньо товстого дроту, я ки й мсжн а в и ги н ати (мал. 9 8).

Навіщо ж перам потрібка така різна форм,а? Справа в тому, що одні з них призначені для випалювання

точок, інші пристосовані для випалювання площин, а є такі, якими можна виконувати обидві дії.

Як можна перенести на фанеру ті малюнки, які ви виконали на минулому занятті? Для цього треба використати копірувальний папір. Аркуші цього паперу з одного боку блискучі, тому що вкриті тонким шаром барвника (синього, чорного, червоного або іншого кольору), який легко переходить на папір або фал еру, прикладені до нього, якщо на копірувальний папір натиснути з іншого боку, наприклад, олівцем. Тому для переведення малюнку копірувальний папір треба покласти блискучим боком на поверхню деталі, де має з'явитися малюнок. Зверху на копірувальний папір кладуть аркуш з малюнком, який обводять по його контурах олівцем чи кульковою ручкою. Обводячи малюнок, його не можна совати в той чи інший бік, бо зображення вийде нечітким. Під натиском кінчика олівця фарба з копірувального паперу перейде на поверхню деталі і, якщо все виконано точно та охайно, отримаємо на поверхні деталі той самий малюнок, який обводили олівцем (мал. 99). Звичайно, якщо хтось вміє гарно малювати, то можна одразу виконати малюнок за допомогою олівця на поверхні фанери, призначеної для випалювання.

Тепер, коли є перенесений на фанеру малюнок, є випалювач, яким вміють користуватися, залишилось тільки обрати техніку випалювання зображення на фанері. Випалювати можна або ставлячи точки вздовж контурів малюнка, або проводячи по цих контурах лінії, можна також поєднувати обидва прийоми (мал. 100). Потренуватись у різних прийомах випалювання краще спочатку на якихось непотрібних обрізках фанери.

Також розрізняють плоске та глибоке випалювання. Перший вид випалювання є найбільш простим за своїм виконанням. До нього відносять випалювання малюнка тільки за його контурами на рівні площини поверхні виробу.

Під час глибокого випалювання випалюють саме фонову поверхню, при цьому вона контрастує з частинами малюнка, які лишилися світлими і мають колір деревини. Малюнок набуває при цьому додаткової рельєфності завдяки тому, що випалені ділянки стають нижчими від світлої поверхні матеріалу.

Контраст- різка відмінність, протиставлення (темна випалена поверхня протиставляється світлому полю малюнка).

Під час роботи ручку з нагрівальним пером треба тримати у праній руці так, як ми звикли тримати ручку чи олівець. Пером починають працювати, коли воно достатньо нагрілося і лишає оа собою чіткий темний слід (можна попередньо перевірити на обрізках фанери). Нагрів пера 1 змінюють ручкою регулювання 2 (мал. 101), повергаючи її між положеннями малого і великого нагріву.

Поворот р з гулю вальної ручки зменшує, або збільшує рівень електричної енергії, що подається на перо випалювача, від чого змінюється температура його нагріву. При цьому треба пам'ятати, що коли перо розігрівається до яскраво-червоного кольору, то воно може перегоріти.

Під час випалювання треба прийняти зручну робочу позу (мал. 1C2).

Руки повинні вільно лежати на столі або на заготовці. Оскільки розжарене перо випалювача має температуру, що перевищує температуру займання паперу, тканини, пластмаси, то за необережного поводження воно може спричинити опіки на тілі або призвести до пожежі. Тому, працюючи із приладом для випалювання, треба дотримуватися таких правил безпеки праці.

Правила безпеки праці під час випалювання

1.    Виконуйте роботи із випалювання обов'язково в спецодязі.

2.    Прилад вмикайте тільки з дозволу вчителя.

3.    Перед вмиканням приладу підготуйте все для випалювання (підбрати заготовку та перенести на неї малюнок).

4.    Не нагрівайте перо до світло-червоного кольору.

5.    Після 10—15 хв роботи вимикайте прилад на 2—3 хв.

6.    Періодично провітрюйте приміщення.

7.    Вимикайте випалювач, коли залишаєте робоче місце.

Запитання та завдання І

1.    Для чого застосовують прилад для випалювання?

2.    Що змінюється в роботі приладу в разі повороту регулювальної ручк/і?

3.    Якими способами можна перенести малюнок дня випалювання на заготовку?

4.    Якою має бти правильна робоча поза під час випилювання?

5.    Виконати оздоблення деталі (заготовки з фанери) за допомогою випалювання.

 

Це матеріал із підручника Трудове Навчання для хлопців 5 клас В.К. Сидоренко, Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В, Юрженко

Автор: admin от 20-11-2013, 22:30, Переглядів: 5865