Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Інструменти для розмічання та способи його виконання

НАРОДНА ОСВІТА

Інструменти для розмічання та способи його виконання

Тема: Інструменти для розмічання та способи його виконання

Опорні поняття: заготовка, розмічання, вимірювальні інструменти, розмічальні інструменти, базова крайка, шаблон, припуск.

У попередньому параграфі ви ознаймилися, яким чином на папері відображається форма та розміри деталей, котрі плануються для виготовлення на уроках трудового навчання. Ви вже знаєте, що не завжди розміри деталі виконуються на кресленні в натуральну величину.

Перед виготовленням деталі потрібної форми виконують її розмітку на матеріалі заготовки.

Заготовка — частина матеріалу, достатня за розмірами та підготовлена для виготовлення з неї деталі або виробу (наприклад, відрізки фанери чи ДВП потрібного розміру).

Розмічанням називають нанесення контурних ліній майбутньої деталі на заготовку.

Для розмічання заготовок з деревних матеріалів використовують вимірювальні та розмічальні інструменти: олівці, лінійки, рулетки, кутники, циркулі, а також шаблони.

П or ля н ьт е на в и мі рю вал ь ні т а р о змі ч ал ьні і н ст ру м е н -ти, які зображено на малюнку 29. На ньому видно, що, на відміну від дерев'яної, у металевої (слюсарної) лінійки нульова поділка співпадає з початком самої лінійки. Лінійки призначені для розмічання, вимірювання, а також для контролю поверхні деталі після обробки.

Рулетка складається із круглого металевого або пластмасового футляра, у якому розташована вимірювальна стрічка певної довжини з нанесеною на ній шкалою в метрах, сантиметрах та міліметрах. Стандартні значення довжини стрічки рулеток: 1, 2, 3, 5, 10, 20, ЗО, 50, 75 і 100 м. Рулетку використовують для попередніх швидких вимірів довжини, а також для грубої розмітки до в го мір н и х л і с ом ат е рі злів.

Кутник призначений для перевірки прямого кута між частинами виробу. Кутники бувають дерев'яні роз-мі ром 25 0 х 16 Ох 2 2; 500x300x24 мм т а метале ві розмі ром 500x240 мм.

Циркулі призначені для креслення дуг і кіл, а розмічальний також для перенесення розмірів.

У якій же послідовності виконуються розмічальні операції?

Роботу розпочинають з визначення найрівнішого ребра, від якого найкраще виконувати розмічання. Це ребро називають базовим., а проведену поблизу базового ребра лінію, від якої виконують розмічання заготовки, називають базовою лінією.

Під час розмічання деталей прямокутної форми відстань між лініями розмітки А і Б на заготовці (мал. ЗО) можна попередньо відміряти лінійкою, покладеною на поверхню розмічання, розташовуючи одну з її сторін у рівень із базовою крайкою заготовки.

8 а д оп ом о го ю кут н и ка мож н а р о з міт ит и н а з агот о в ці лінії під прямим кутом до базової крайки, а також провести паралельні лінії А і Б (мал. 31).

Для цього одна зі сторін заготовки з фанери або ДВП має бути рівною і слугувати базовою крайкою. До цієї крайки прикладають основу кутника й олівцем уздовж його лінійки проводять лінію. Олівець тримають так, щоб його вістря проходило поблизу лінійки кутника. Отримані лінії А та £ будуть перпендикулярні до базової крайки і паралельні одна до одної. Пересуваючи кутник

уздовж базової крайки, можна накреслити низку паралельних ліній.

За допомогою лінійки заготовку з фанери або ДВП можна розмітити на смуги певної ширини (мал. 32).

Для цього від базової крайки відміряють потрібну відстань, роблячи позначки А і Б по краях заготовки. Після чого через точки А і Б за допомогою лінійки та олівця проводять лінію відрізу.

Розмічання смуг буде найбільш точним, якщо точки на заготовці ставлять на перпендикулярах до базової крайки, проведених по її краях.

Важливою складовою частиною процесу розмічання є проведення заокруглень та кіл певного радіусу. Кола та

дуги на заготовці, що розмічається (мал. 33, б), проводять за допомогою креслярського циркуля. На величину радіуса майбутнього кола ніжки циркуля розводять, користуючись шкалою лінійки (мал. 33, а). Попередньо відзначають центр кола О. В цей центр, відмічений точкою або перетином двох ліній, ставлять ніжку циркуля з голкою, іншою викреслюють коло (мал. 33, б).

За допомогою циркуля можна досить швидко накреслити кілька дуг та кіл. А як можна швидко розмітити декілька однакових деталей складної форми, де багато дуг і кіл різних радіусів? Для розмічання декількох однакових деталей складної криволінійної форми застосовують шаблони.

Шаблон — пристосування у вигляді пластини з обрисами готовоїдеталі.

Як шаблон можна використати готову деталь або її форму, виготовлену з деревини, металу або пластмаси. Розмічання шаблону виконується за ескізом або кресленням деталі з дотриманням тих самих правил, що їх ми вже розглянули для розмічання деталі за допомогою лінійки, кутника та циркуля. Відмінність полягає в тому, що розмічають шаблон на обраному для його

виготовлення матеріалі (цупкии картон, тонка фанера, пластмаса).

Розмічання за шаблоном дає змогу швидко і точно викреслити потрібну форму деталі. Для цього шаблон кладуть на поверхню заготовки, притискають або кріплять до неї й окреслюють по контуру олівцем (мал. 34).

Під час розмічання потрібно передбачити припуск.

Припуском називають надлишок матеріалу на кінцеву обробку деталі.

Припуски не повинні бути завеликими або замалими. Для деталей із фанери та ДВП припуск становить

'від 0,5 до 2,5 мм, а для виробів із дерев'яних брусків — від 1,5 до 7 мм.

Під час розмічання заготовки пам'ятайте про економне витрачання матеріалів. На малюнку 84 показало розмітку дощечки для обробки харчових продуктів. Починають розмічання від базової крайки та розміщують шаблон так, щоб між деталями залишався лише припуск на остаточну обробку обох деталей.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА 2 РОЗМІЧАННЯ ДЕТАЛЕЙ З ФАНЕРИ ТА ДВП

Мета роботи: за допомогою найпростішого розмічального інструменту (мал. 29) навчитись виконувати розмітку деталей з фанери та ДВП.

Обладнання та матеріали: заготовки з фанери чи ДВП прямокутної форми, олівці, лінійки, кутники, циркулі, шаблони.

Послідовність виконання роботи:

1.    За допомогою олівця, лінійки, кутника та циркуля виконайте розмітку заготовки деталей з фанери за креслениками, запропонованими вчителем.

2.    За доп омогою ш аблона ви кон айте розмітку заготовки з фанери, наприклад, для випилювання кухонної дошки, фіг/роктварин та інших виробів.

Запитання та завдання

1.    Який процес називають розмічанням деталі?

2.    Які інструменти використовують для розмічання деталей з деревини?

3.    За допомогою якого інструменту розмічають деталі прямокутної форми?

4.    Як розмітити деталі круглої та прямокутної форми?

5.    Як виконують розмічання за допомогою шаблона?

•    Оскільки деревина є доволі м'яким матеріалом, то при необережному користуванні краї дерев'яної лінійки можуть бути ушкоджені, зокрема, з бою/ початку шкали. Щоб «подовжити життя» лінійки як засобу вимірювання, нульовий штрих шкали роблять за кілька міліметрів від краю: в разі його пошкодження шкала залишається придатною для вимірювань. Не користуйтеся лінійкою з нерівними краями для проведення ліній.

•    Викладений вище процес розмічання достатньо копіткий, і під час його виконання можна припуститися помилок, відкладаючи розміри за допомогою лінійки. Тому для розмічання довгих смуг з паралельними сторонами на практиці користуються спеціальним інструментом для розмічання — рейсмусом, будову якого показано на малюнку 35.

• Рейсмус складається з колодки 1 і двох висувних брусків (штанг) 2, закріплених клинком 3 або гвинтом. На кінці брусків є гострі металеві штифти, якими й прокреслюють

лінії на деталі. Проте звичайний рейсмус не дає можливості проводити лінії на відстані понад 100—150 мм від базової крайки деталі.

• П р ити скаюч и тор ец ь ко л о дки рейс мус а д о б аз ов ої кр ай ки, а вістря на ніжці — до поверхні заготовки, проводять паралельну до базової крайки лінію, як це показано на малюнку 35, б.

Цікаво знати

•    Термін «лінійка» походить від латинського слова, яке означає «лінія».

•    Термін «рейсмус» складено з двох німецьких слів, які в перекладі означають відлові дно «креслити» та «міра».

 

Це матеріал із підручника Трудове Навчання для хлопців 5 клас В.К. Сидоренко, Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В, Юрженко

Автор: admin от 20-11-2013, 21:50, Переглядів: 44343