Народна Освіта » Українська література » Із народної мудрості. Загадки. Українські народні загадки. Прислів’я та приказки. Леонід Глібов «Химерний, маленький...» "Хто розмовляє?", "Що за птиця?" "Хто сестра і брат?", "Хто вона?" читати

НАРОДНА ОСВІТА

Із народної мудрості. Загадки. Українські народні загадки. Прислів’я та приказки. Леонід Глібов «Химерний, маленький...» "Хто розмовляє?", "Що за птиця?" "Хто сестра і брат?", "Хто вона?" читати

Загадки

Одним з улюблених жанрів усної народної творчості як у дітей, так і в дорослих є загадки. Загадки — це короткі й дотепні описи людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати. Щоб знайти відгадку, потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх близькості чи подібності за певними ознаками, рисами, характеристиками. Звідси й назва загадка, що походить від слова гадка, тобто думка (гадати й думати — синоніми).

Цей жанр фольклору виник дуже давно, ще в добу, коли створювалися міфи. Тоді вірили в магію слова: наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духів, щоб вони не з’явилися, почувши своє ім’я. Для цього використовували не ім’я, а опис, скажімо, Той, що пускає стріли (Перун), Той що живе в лісі (Дух лісу). Навіть сьогодні дехто каже не чорт, а Той, кого не згадують опівночі. Цікаво, що мисливці на полюванні не називали звірів своїми іменами, а вживали вигадані назви, щоб у такий спосіб приховати свої наміри, увести в оману духів і приспати пильність звірів.

Загадки, з одного боку, розважають, а з іншого — тренують розум і розвивають спостережливість. Ви, напевно, не раз помічали, що одні люди дуже швидко знаходять відгадку, а інші довго думають і можуть взагалі не знайти відповіді. Тому загадка — це ще й своєрідний тест, який визначає, наскільки людина кмітлива, уважна, якою мірою в неї розвинена творча уява.

Загадки поділяються на кілька видів.

 

Загадки

 

про людей

про природу

про рослини

про тварин

Загадки про людей найчастіше стосуються віку, частин тіла, побуту, діяльності чи знаряддя праці.

Уранці ходить на чотирьох, удень — на двох,

а увечері на трьох.

Віконниці то зачиняються, то відчиняються.

Не людина, а говорить і співає.

Хто в руки не візьме — по голові його б’є.

У загадках про природу треба впізнати якесь явище (сніг, дощ чи завірюху), небесні світила (сонце, місяць, зорі), частину доби (день, ніч, вечір чи ранок).

Руками махнув — дерево зігнув.

Тисяча овець, а між ними один баранець.

Прийшла баба, сама чорна, і в чорний жупан

заховала тарілочку в сивий туман.

Діти найбільше люблять загадки про тварин, у них описуються особливості їхньої зовнішності або поведінки.

Шерсть м’якенька, а кігті гостренькі.

Без дерева, без сокири, а хату будує.

Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає?

Загадки про рослини описують їхній вигляд, склад, властивості.

Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком.

Без вікон, без дверей повна хата людей.

Хто без болю і печалі приводить у сльози?

Як бачите, здебільшого за основу загадки взято опис зовнішнього вигляду тварини, рослини чи предмета або опис дій, властивостей. Описується, як правило, одна чи дві ознаки, але найяскравіші, найприкметніші. Прочитайте загадку.

Біле, як сорочка, а пухнасте, як квочка.

Крил не має, а гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться?

У цій загадці йдеться про щось біле й пухке, воно літає і боїться сонця, тобто світла або тепла, спеки. Що може літати білого кольору й розтопитися чи розтанути? Звичайно ж, сніг.

Є багато загадок, у яких використано протиставлення, наприклад, загадка про мороз: «Без рук, без олівця, а малює без кінця». А ще багато загадок побудовано на запитаннях: «Де є річка без води?» або «Від чого гуска пливе?»

Загадки можуть бути створені як прозовою, так і віршованою мовою. Ці народні перли часто використовують у казках: здебільшого їх загадують королі або багатії, а відгадати має проста людина. Недавно ви таку казку читали, згадайте її.

Іноді загадки мають відповідь-жарт, наприклад: «Скільки у великий казан бараболь улізе?» Тут можливі дві відповіді: 1) повен; 2) жодної, бо бараболя не лазить.

Окрім фольклорних загадок, бувають і авторські, тобто створені письменниками, але про них ви дізнаєтеся в одному з наступних розділів.

Українські народні загадки

Природа

1.    Крутиться, вертиться, нікого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік.

2.    Місяць бачив — не добачив, а Сонце вкрало — і не сказало.

3.    365 чайок, 52 орли, 12 голубів одне яйце знесли.

4.    Ой за лісом, за перелісом золота діжа горить.

5.    Червоне коромисло через річку повисло.

6.    Що у воді родиться, а води боїться?

7.    Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

8.    Надворі горою, а в хаті — водою.

9.    Яке каміння на дні моря?

10. Що сходить без насіння?

Рослини

11.    Стоїть, коливається, своєю головою величається, а як торкнеш, то кусається.

12.    Стоять коні на припоні, не їдять і не п’ють, а все товщі стають.

13.    Біла-біла у лісі стояла: «Моє тіло рубають, мою кров п’ють».

14.    Стоїть Ганна, гарно вбрана; хто розбере, той плакати буде.

15.    Сидить красна дівиця в темній темниці, а коси на вулиці.

16.    Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі — сімсот і дві.

17.    Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.

18.    На літо вбирається, а на зиму одежі цурається.

19.    Стоїть стріла, а круг неї волоса.

20.    Без рук, без ніг, а на тин лізе.

Тварини

21.    Коло бабусі сидить у кожусі, проти печі гріється, без водички миється.

22.    Ішов дощ, летіли горобці... На яке дерево вони сіли?

23.    Крила є, а не літає, ніг нема, а не доженеш.

24.    Купалася, купалася, а сухою зосталася.

25.    Чи може страус назвати себе птицею?

26.    Куди ходить — за собою хату носить.

27.    Ніс, як у свинки, та колючі щетинки.

28.    По дорозі стрибає, а у воді плаває.

29.    Від чого в качки червоні ноги?

30.    Двічі родиться, а раз вмирає.

Людина

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

До речі...

Усі ці загадки фольклорист Гнат Танцюра записав у селі Зятків-цях, що на Вінниччині, від баби Явдохи Зуїхи. Вона знала понад тисячу народних пісень, півтори сотні казок і більше шестисот загадок! Якось один чоловік запитав у неї, чи не знає вона продовження однієї пісні, на що Явдоха лукаво усміхнулася:

— Кому ж знати, як не мені? Я все життя провела в піснях і біді. До мене, сину, за піснями, до мене. Я тобі їх стільки проспіваю, що й на трьох волових шкурах не запишеш.

Явдоха Зуїха прославилася знанням усної народної творчості на всю Україну. Вивчайте і ви фольклор!

Живе п’ять братів, один від одного більший. Не їсть, не п’є, а ходить і молоточком б’є. Не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.

Два брати — куди один, туди і другий.

Весь світ одягає, а сама одягу не має. Мовчить, а багатьох людей навчить.

Ні вуж, ні гадюка, а смачна штука. Маленький погрібець повен овець.

Мамина дочка, а мені не сестра.

Що стоїть посеред Києва?

1. Прочитайте загадку.

У загадці У нас була така корова, що їла солому й дрова йдеться про А людину Б тварину В рослину Г природу

2.    Розгадування загадок допомогло перемогти зло в казці

А «Про правду і кривду»

Б «Летючий корабель»

В «Мудра дівчина»

Г «Лис Микита»

3.    Установіть відповідність.

Загадка

Відгадка

1    Летить — виє, сяде — риє.

2    Без рук, без ніг, а на дерево пнеться.

3    Ревнув віл на сто сіл, на тисячу городів.

4    Літом спить, зимою їсть, тіло тепле, а крові немає.

А літак Б жук В грім Г хміль Д піч

О

4.    Коли виникли перші загадки? Якими вони були?

5.    Які ознаки має загадка як жанр усної народної творчості?

6.    На які види поділяються загадки?

7.    Якими бувають загадки за будовою?

8.    Наведіть приклад загадки, що має відповідь-жарт.

9.    Чому в загадках більшість слів не треба сприймати буквально?

10.    Поміркуйте, чому загадки мають бути дуже стислими.

11.    Придумайте три загадки, відгадками до яких будуть предмети з кабінету, де проходить урок. Запишіть їх у робочий зошит і загадайте своїм однокласникам.

12.    Прочитайте вислів дослідника фольклору М. Дмитренка: «Є скарби в морі, під землею, у шкатулці, скрині (золото, срібло, діаманти, персні, перли), а є скарби душі, розуму й серця: пісні, загадки, казки, прислів’я та приказки». Чому жанри фольклору вчений назвав скарбами? Запишіть свої міркування (4-5 речень) у робочий зошит.

1.    Запишіть від старших людей кілька загадок.

2.    Вивчіть напам’ять десять загадок.

3.    Придумайте загадки про предмети шкільного вжитку або про овочі й фрукти (за бажанням).

Прислів’я та приказки

Народ скаже, як зав’яже, — саме так характеризують приказки й прислів’я через їхню точність і дотепність. Достатньо вжити приказку (кілька слів) — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей. Щоб переконатися в цьому, порівняйте два тексти.

—    Галю, яка в тебе сусідка?

—    Узагалі-то, вона непогана людина, але я стала помічати, що вона не дуже щедра. Я їй і пироги, коли дітям спечу, і яблук (цього року стільки вродило!).

А як я колись попросила в неї солі, то ^ сказала, що в самої мало._

—    Галю, яка в тебе сусідка?

—    Не питай: як «на», то чує, а як «дай», то глуха!

V_/

Приказки й прислів’я, як і загадки, належать до найменших жанрів усної народної творчості. Це стійкі фрази, що в стислій і точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Як же розрізнити, де прислів’я, а де приказка? Іноді це важко зробити, проте здебільшого вони мають свої відмінні ознаки. Які ж? Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером. Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але на відміну від прислів’я висловлює думку неповно. Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно бувають частиною речення.

Щоб краще збагнути відмінність між приказками й прислів’ями, порівняймо їх.

Приказка

Прислів’я

Береженого Бог береже.

Баба з воза.

Кров людська не водиця.

Старість не радість. Бачили очі, що вибирали.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Баба з воза — кобилі легше.

Кров людська не водиця — проливати не годиться.

Старість не радість, похорон не весілля. Бачили очі, що вибирали, — їжте, хоч повилазьте.

Не всі приказки є частиною прислів’їв, як у наведених вище прикладах. У прислів’ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Порівняйте: «Які батьки, така й дитина» (прислів’я) і «Як собаці п’ята нога» (приказка). У першій фразі є висновок, а в другій треба його додумати: раз собаці достатньо чотирьох лап, то навіщо їй п’ята, тобто вона зайва.

Приказки й прислів’я не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їх справжній зміст прихований.

Прислів’я й приказки відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер і поведінку. Як і загадки, вони поділяються на групи за змістом: дружба, сусідство, дозвілля, згода й сварки, майнові й грошові відносини, біда, правда й неправда, бідні й багаті, рідний край, вірування, природа, господарська діяльність людини.

Люди, які знають багато приказок і прислів’їв і вживають їх у своєму мовленні, — надзвичайно цікаві співрозмовники, тож, почувши дотепний вислів, намагайтеся запам’ятати його.

До речі...

Найбільшу тематичну групу становлять приказки та прислів’я про господарську діяльність людини, їх майже сім тисяч. До них належать прислів’я та приказки про працю в полі й саду, речі побуту, про тварин, птахів і звірів, транспорт, ремесла і професії, про їжу і народні прикмети.

1

Чужі гроші не гріють.

Грошей багато, а щастя мало.

Останню сорочку зніме та оддасть.

Ліпше людям давати, ніж самому просити.

Пусто в голові той має, хто гроші на дармо пускає.

2

Чим більше насолити сусідові, як не язиком?

Не заглядай до сусіда, може, з того бути біда.

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Нема більшої біди, над лихі сусіди.

з

Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Як жнуть укупі, то не болить у пупі.

Посій у погоду — більше приплоду.

Яка пшениця, така й паляниця.

4

У хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш. Скажи мені, хто твій друг, то я скажу, хто ти такий. Дружба міцніша від кам’яних стін.

Друзі пізнаються в біді.

6

Де стопа орди перейшла, там вже трава не росла.

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

Життя собаче, зате слава козача.

З рідної сторони і ворона мила.

Козак з бідою, як риба з водою.

5

Голодному їжа, холодному тепло, а ситому Дотанцювалися, що без хліба осталися.

Він усе під чужу дудку танцює.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

6

Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

Гріх не сховаєш у міх, не затопчеш в болото.

Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже.

Святий та божий, на чорта похожий.

Береженого Бог береже.

7

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

Хто землі дає, тому земля утроє віддає.

Тиха вода береги рве.

музика.

9

10

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

Багатому дурню і багатство не в поміч.

Багач шукає апетиту, а бідний — хліба.

Кожні ворота для бідного заперті.

11

Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.

Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.

Зійшлися сім бід на один обід.

Біда мучить, біда й научить.

У біді пізнавай приятеля.

12

Не всю правду треба людям знать, треба щось і собі сховать. Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати. Кожний правду знає, та не однаково її розуміє.

Правда і в огні не горить, і у воді не тоне.

Мала правда велику брехню переможе.

До речі...

Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж сповіщали людині багато важливої інформації. Ось кілька таких перлів. Багато зірок — на погоду, нема зірок — буде дощ.

Ластівки літають низько — буде дощ.

Сніжна зима — багатий рік.

Багряні зорі — на вітер.

З добрими людьми завжди згоди можна дійти. Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Де два б’ються, третій не мішайся.

Він тебе каменем, ти його хлібом.

Після бійки кулаками не махають.

Дружні сороки орла заклюють.

о

1.    Приказкою є вислів

А Подув гарячий вітер — чекайте дощу. Б    Хочеш їсти калачі, не сиди    на печі.

В    Моя хата скраю — я нічого    не знаю.

Г    Від вересня вогонь і в полі,    і в хаті.

2.    Прислів’ям є вислів

А    Гнатися за двома зайцями.

Б Риба не плине проти бистрої води.

В На кожну гадюку держи кріпко руку. Г    Уранці чути грім — увечері    буде дощ.

3.    Установіть відповідність.

Приказка

Синонім

1    Вилами по воді писано.

2    Сидить, як засватаний.

3    У чорта на куличках.

4    Коса найшла на камінь.

А несмілий Б щасливий В невідомо Г посваритися Д далеко

4.

5.

6.

7.

8. 9.

10.

Які спільні і які відмінні ознаки мають приказки та прислів’я? На які тематичні групи поділяються приказки та прислів’я? Доведіть, що вислів Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш не приказка, а прислів’я.

Поміркуйте, чому серед висловів про народні прикмети переважають саме прислів’я, а не приказки.

Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловіть свої міркування. Чому прислів’я та приказки називають «золотими зернами народної мудрості»?

Що дає людині знання приказок і прислів’їв? Чи втратили вони значення в наші дні?

11.    Доберіть кожній групі прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в робочий зошит разом із номером групи.

12.    З якими з наведених вище приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?

1.    Випишіть у робочий зошит з казки «Мудра дівчина» прислів’я і приказки, розтлумачте їхнє значення.

2.    Вивчіть напам’ять десять приказок і десять прислів’їв.

3.    Складіть діалог (8—10 реплік), використавши дотепні приказки і прислів’я. Інсценізуйте його з однокласниками (за бажанням).

ЛЕОНІД ГЛІБОВ

(1827-1893)

Леонід Іванович Глібов — відомий український поет і байкар. Сподіваємося, вам цікаво дізнатися, якими були в дитинстві люди, що стали відомими, уславилися у віках? Леоніда Глібова називали пестливим ім’ям Льолик, він змалку любив доглядати за квітами. Зверніть увагу: був маленьким хлопчиком, а переймався не іграми й пустощами, як більшість у цьому віці, а дбав про красу — значить, умів бачити красу. Його називали королем квітів, а знайомі й родичі, вітаючись, казали йому: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику!» А ще Льолик мав доступ до багатої бібліотеки пана, у якого працював його батько, тому для малого хлопчика був відкритий світ книжки. Мабуть, для вас, сучасних школярів, це не така вже й перевага — мати доступ до книжок? Дозвольте з вами не погодитися, адже в той час не було інших джерел інформації, які ми маємо сьогодні, — телебачення, радіо, мережа Інтернет. Усіма названими джерелами інформації в той час була книжка.

Леонід Глібов прославився як автор пісні «Журба», що стала народною. Запам’ятайте її початок, адже ви не раз її почуєте в майбутньому:

Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай.

Митець написав багато творів для дітей, серед них — байки, вірші й віршовані загадки. Свої твори для дітей він підписував псевдонімом Дідусь Кенир (цим прізвиськом називали батька Л. Глібова, який колись купив співучу пташку канарку). Дитячі твори письменник друкував у львівському журналі «Дзвінок», кожний номер якого діти чекали з нетерпінням.

* * *

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький Коханчик удавсь;

У тісто прибрався,

Чимсь смачним напхався,

В окропі купавсь.

На смак уродився,

Ще й маслом умився,

В макітрі скакав...

Недовго нажився,

У дірку скотився, Круть-верть — та й пропав. Хотів був догнати —

Шкода шкандибати:

Лови не лови!

А як його звати —

Лінуюсь сказати,

А нуте лиш ви!

«То ж, діду коханий, Вареник гречаний!» — Кричить дітвора.

Чому не вгадати!

Не бігать шукати Такого добра.

Пам’ятник варенику в м. Черкасах

Пам’ятник галушці в м. Полтаві

Акровірш

Леонід Глібов був майстром у створенні акровіршів. Що це за жанр? Акровірш — віршований твір, у якому початкові літери кожного рядка утворюють якесь слово або фразу.

У Л. Глібова утворене слово чи фраза є відгадкою до загадки.

ХТО РОЗМОВЛЯЄ?

«Ой я бідна удовиця, — Стала хникать жалібниця, — Он калина, — їй не так! Кажуть, пісні їй складають, А про мене забувають,

І ніхто ніде ніяк!..»

«Стій лиш! Слава не брехуха, —

Обізвалась джеркотуха, —

Розбирає, що і як!

От я славі догодила,

Кашку діточкам варила,

А тобі не вдасться так».

До речі...

Осока — багаторічна рослина, що росте у вологій місцевості (на болоті чи біля річки). Ця рослина непоказна, Л. Глібов в одному зі своїх творів порівняв її з бур’яном.

ЩО ЗА ПТИЦЯ?

Між людьми, як пташка,

У людей і їсть, і п’є;

Ходить старець, просить,

А у неї всюди є.

ХТО СЕСТРА І БРАТ?

«Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?

Рано до схід сонечка росою вмивалась,

Є у мене листячко, пахучії квіти,

Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?

Краще в полі нашому над мене немає,

Аж до моря славонька про мене літає,

Із моєї сипанки1 смачна страва буде,

Поливку і маслечко дадуть добрі люди!»

«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —

Обізвався братичок десь за бороною. —

Скрізь по людях склалася і про мене слава,

Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».

ХТО ВОНА?

Лиха зима сховається,

А сонечко прогляне,

Сніжок води злякається,

Тихенько тануть стане, —

в’ється,

гнеться,

1 Сйпанка — дерев’яна тара для зберігання зерна.

І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде,

Кому-кому любесенько,

А діткам більше буде.

Порівняння

У художніх творах, особливо в загадках, часто використовується прийом порівняння. Порівняння — художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось схожим на нього.

Наприклад: Біле, як сорочка, а пухнасте, як квочка,

Крил не має, а гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться?

У першому рядку вже відомої вам загадки використано два порівняння — як сорочка і як квочка. За кольором сніг подібний на сорочку, яка здавна в українців була білою, за формою і на дотик — на квочку, яка має круглу форму і ніжна, м’яка, пухнаста.

У фольклорі поширені порівняння: дівчина, як зоря; парубок, як явір. Найчастіше порівняння вводяться словами як, наче, ніби, мов, немовби. Будьте уважними, іноді ці сполучники пропускають, наприклад: Книги — морська глибина (І. Франко). Тут мається на увазі, що книги, як морська глибина.

Бувають і заперечні порівняння, у них використовується заперечна частка не, наприклад:

То ж не маки червоненькі —

То козаки молоденькі (Нар. пісня).

Рідше порівнянням виступає іменник у формі орудного відмінка: дивитися вовком (дивитися, як вовк).

1. Братом і сестрою в акровірші «Хто сестра і брат?» названі

А осока й сорока Б галушка й вареник В гречка і просо Г пташка й муха

2.    Порівняння використано в рядку (з вірша Л. Глібова «Квіткове весілля»)

А Щоб долю звеселити, заходились наші квіти весілля гулять. Б Посередині в таночку, у зеленому віночку, танцює Будяк.

В Наче справжнії музики, грають Півні та Індики, деренчить Гусак.

Г Нехай гляне Редька в дірку, переверне долю гірку догори хвостом.

3.    Установіть відповідність.

Уривок

Назва твору

1    Чимсь смачним напхався, В окропі купавсь...

2    От я славі догодила, Кашку діточкам варила...

3    Між людей, як пташка, в’ється,

У людей і їсть, і п’є...

4    Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане...

А «Химерний, маленький...» Б «Хто розмовляє?»

В «Що за птиця?»

Г «Хто сестра і брат?»

Д «Хто вона?»

О

4.    Чим акровірш відрізняється від звичайного вірша?

5.    Який акровірш Л. Глібова вам найбільше сподобався? Чим саме?

6.    Що таке порівняння? Якими бувають порівняння?

7.    Знайдіть в акровірші «Що за птиця?» порівняння. Якими рисами муха близька до птаха?

8.    Як ви розумієте слова: «...а у неї всюди є» в акровірші «Що за птиця?»

9.    Чи варто осоці порівнювати себе з калиною в акровірші «Хто розмовляє»? Чому?

10.    Чи смачно Л. Глібов описав вареник у загадці «Химерний, маленький...»? Які ще національні страви ви знаєте?

11.    Випишіть з акровірша «Хто сестра і брат?» пестливі слова. Яку

II роль вони відіграють у цьому творі?

12.    Складіть три загадки, використавши порівняння. Запропонуйте відгадати їх своїм однокласникам.

Підготуйтеся до виразного читання за ролями акровіршів Л. Глібова «Хто розмовляє?» і «Хто сестра і брат?».

Прочитайте літописну оповідь «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь». Випишіть незрозумілі слова в робочий зошит.

 

Це матеріал із підручника Українська Література О.М. Авраменко 5 клас

 

 

Автор: admin от 9-11-2013, 18:21, Переглядів: 59920