Народна Освіта » Українська література » Олена Теліга - "Гер переможений" читати онлайн, критика, біографія письменника

НАРОДНА ОСВІТА

Олена Теліга - "Гер переможений" читати онлайн, критика, біографія письменника

ЛЮБОВ ПОНОМАРЕНКО

(народилась 1955 року)

 

«Станьмо на коліна перед Всесвітом...»

 

Кого з жінок-письменниць ви знаєте? Чим приваблюють вас їхні твори?

 

Не зірвуться слова,

гартовані, як криця,

І у руці перо не зміниться 

на спис,

Бо ми лише жінки.

У нас душа криниця, 

З якої ви п’єте: змагайся 

і кріпись! 

Олена Теліга

 

Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Завжди хвилюють твори, у яких авторки так тонко і по-жіночому фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко.

Вона з ніжністю згадує невеличке село Іван-ківці на Чернігівщині, бо це її батьківщина, бо саме там, у дитячі роки, уперше проявився її талант. Тоді дівчинка писала вірші, проте захоплення поезією в дорослому віці поступилося захопленню прозою. Життя цієї жінки не стояло на місці - після закінчення педагогічного інституту деякий час вона вчителювала в рідних місцях. Випробовувала себе і в журналістиці, працювала в редакції районної газети. Згодом письменниця покидає свою малу батьківщину і від 1987 року мешкає на Полтавщині, нині - у містечку Гребінка.

За свої книжки повістей та оповідань Любов Пономаренко здобула премію «Благовіст» (1998) та Премію імені Олеся Гончара (2000). Її твори приваблюють як дорослих, так і маленьких читачів, бо вони сповнені щирістю, відвертістю, якимось життєдайним теплом.

І зовсім не віриться, що письменниця може писати лише під час вихідних та відпусток. Решта часу, за її власним зізнанням, іде на боротьбу за виживання. Але літературу Любов Пономаренко вважає не просто своїм захопленням, а справжнім порятунком, Вічним Містом, де вона знаходить прихисток для душі.

 

ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ

 

Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. Спочатку вони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлота, шнель!». Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига.

Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам’ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.

Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу - старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау».

У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і б ілих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали й розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. (...).

Під осінь німець уже не садив грядку, ходив хитаючись і харкав кров’ю. Охоронець, замість «шнеляти», простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною.

Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли - сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.

Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.

- Бидлота, тобі що - немає нужника? - гиркнув охоронець і тут же осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.

Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба.

 

 

Осінь видалася теплою, в кінці листопада ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном.

Була велика й кошлата, не квітка, а півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір’я, простягла руку, щоб зірвати, і відсіпнула. Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і зв’язаний нами хрест...

Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. Якось син вирішив повісити на стіні поличку. Стіна не піддавалася дрилю, а потім дриль шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. У рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дриль пошкодив їм черевички, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували:

- Ви не знаєте, де наш тато?..

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

 

Повторюємо

1. Назвіть усіх героїв прочитаної новели.

2. Пригадайте, як ставилися до полоненого Фрідріха дорослі й діти.

3. Кого з рідних увесь час згадував Фрідріх?

 

Міркуємо

1. Перекажіть власними словами зміст новели.

2. Поясніть, чому діти збиткувалися над переможеним німцем.

3. З допомогою цитат схарактеризуйте образ Фрідріха.

 

Аналізуємо

1. Складіть цитатний план новели.

2. Якими були взаємини полонених німців з місцевим населенням?

3. Визначте головну тему та ідею новели.

4. Проаналізуйте почуття вже дорослої героїні новели, коли вона побачила через стільки років знайому фотокартку із зображенням доньок Фрідріха.

 

Дискутуємо

1. Доведіть, посилаючись на текст твору, чи можна Фрідріха вважати такою ж самою жертвою війни, як і дівчинку, від імені якої ведеться оповідь.

2. Визначте основні композиційні елементи новели «Гер переможений».

3. Як ви розумієте поняття «толерантність» і «гуманізм»?

 

«Минуло років та років...»

 

Давно відгриміла найстрашніша війна XX століття. Дедалі менше залишається її очевидців - сивих ветеранів, які ще пригадують роки, коли здавалося, що розпечене від гарячого заліза небо злилося з багряною від крові землею...

Україна ще й досі не підрахувала остаточно всіх своїх втрат у тому безглуздому бойовищі. А вже пізніше народилося ще одне поняття - «діти війни» - таке неприродне й жахливе!

Що ви знаєте про долі дітей у воєнні роки?

Це вони спізнали всі труднощі життя в німецькій окупації, це вони місяцями ховалися в товарних поїздах, пробираючись у тил, ставали «синами полків», героями-партизанами, полоненими фашистських концтаборів...

Саме від імені такої «дитини війни» ведеться розповідь у новелі «Гер переможений». Дівчинка та її друзі погано ставилися до полоненого німця Фрідріха тому, що забагато горя принесли окупанти в їхнє дитяче життя, на їхню рідну землю. Водночас, і для хворого солдата ця війна стала трагедією: він надовго був розлучений із рідною сім’єю, про яку нагадувала лише невеличка фотографія найрідніших у світі для нього людей - двох маленьких донечок.

Чи поділяєте ви почуття дітей, їх ставлення до Фрідріха?

Разом з такими самими полоненими, як і він, Фрідріх будував будинок, де згодом мали оселитися українські с ім’ї, що втратили домівку під час війни, у тому числі й родина нашої героїні. Спочатку важко було, а потім кожна цеглинка ніби гріла руки, у стіни вкладалася ціла душа. Проте не витримав німець безнадії, хвороби, а може, й докорів совісті - наклав на себе руки. Можливо, останніми краплинами, які штовхнули його на цей крок, була жорстокість дітей: витолочені посаджені ним нагідки, хрестик з паличок, перев’язаних травою, дошкульні грудки, що вціляли в нього...

Отже, хоча Фрідріх прийшов на чужу землю як ворог і загарбник, його теж справедливо буде зарахувати до жертв війни. Адже він міг би жити в своїй Німеччині, співаючи улюблені пісні, плекаючи любов до квітів, до гармонії та краси, будуючи житло для своїх рідних. Таким чином, авторка показує, з одного боку, що за будь-які свої дії, у тому числі вчинені навіть не по добрій волі, а за чиїмось злочинним наказом, рано чи пізно доведеться жорстоко розплачуватись. З другого, вона вчить толератного ставлення до полоненого ворога. Адже негідно збиткуватися із людини, що знаходиться у твоїй цілковитій владі. Героїні твору судилося зрозуміти це лише через багато років...

Важливий моральний висновок випливає з прочитаної новели Любові Пономаренко: хоч би як складалися життєві дороги, люди за будь-яких обставин мають залишатися людьми. Як бачимо, зміст твору якнайкраще перегукується з назвою розділу, який ви щойно вивчили: «Ти знаєш, що ти - людина»...

 

ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ

Багато країн стали жертвами фашистської агресії. Найбільше при цьому постраждали країни Європи, на чиїй території розгорталися основні події Другої світової війни: встановлювався окупаційний режим, відбувалися вирішальні битви. У літературі більшості європейських народів можна знайти прекрасні твори, присвячені цим трагічним подіям, написані у віршах чи прозі. З допомогою Інтернету, ви можете вибрати на власний розсуд кілька найбільш цікавих на вашу думку зарубіжних авторів і на дозвіллі прочитати їх, аналізуючи мотиви вчинків героїв.

 

ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Новела (з латинської - «новина») - невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну подію з життя головного героя з несподіваним фіналом. Для жанру новели властиві: лаконізм (стислість викладу), напруженість сюжету, яскраві художні деталі. У новелі здебільшого мінімальна кількість персонажів, однолінійний (нерозгалужений) сюжет, увага автора звернена на внутрішній стан героїв, їхні переживання, настрої.

Визначте ознаки новели у прочитаному творі. Зверніть увагу на художні деталі. Які вони?

Порівняйте жанрові ознаки новели з жанровими ознаками будь-якого прочитаного вами оповідання (невеликий за розміром художній твір про одну чи декілька подій у житті героя; характер героя подається у сформованому вигляді, нечисленні, стислі описи, часто оповідь ведеться від особи оповідача). Віднайдіть спільне й відмінне.

 

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Знайдіть у прочитаних сучасних чи класичних літературних творах якомога більше випадків, коли люди чинили несправедливо чи навіть жорстоко щодо своїх рідних або чужих людей. Підготуйте розповідь на цю тему - прокоментуйте наведені приклади, зосереджуючи увагу на причинах саме такої поведінки героїв творів та порівнюючи її з поведінкою героїв новели Любові Пономаренко. Якими були наслідки таких дій у кожному конкретному епізоді?

Обговоріть ці приклади з однокласниками та зробіть відповідні висновки. Узагальніть їх. Свою точку зору аргументуйте.

 

ЛІТЕРАТУРНА П’ЯТИХВИЛИНКА

Перевірмо ваші знання тексту оповідання «Гер переможений». У поданих нижче реченнях віднайдіть слова, що були використані Любов’ю Пономаренко в новелі. Переможцем буде той, хто знайде найбільшу їх кількість за п’ять хвилин.

1. Був уже майже полудень, коли ми повернулися до міста й розійшлися по своїх домівках. 2. Минуло більше півстоліття відтоді, як я закінчила школу. 3. Наші жінки не розуміли дивного слова «фрау», з яким до них іноді зверталися німці. 4. Він, бідолашний, виправдовувався і визнавав, що був у всьому винний. 5. Коли копають картоплю - стелеться дим над землею. 6. Мій сусіда по парті щоосені застуджується і тоді довго й надсадно бухикає. 7. Вчора вдома у них спекли такий пиріг. 8. Дитячих пісеньок, які ми вивчили на уроках співів, вистачило б на цілу програму для хору. 9. У сусідньому будинку мешкають дві жінки-вдови, яким ми радо допомагаємо по господарству. 10. Улюбленими квітами моєї молодшої сестри є жовтогарячі нагідки. 11. Літо прийшло спекотне, сонце пекло немилосердно, бабуся не змогла порятувати навіть нечисленні грядки на нашому маленькому городі. 12. Жаба була якась особливо бридка, мокра й холодна. 13. Малим я любив сідати дідусеві на коліна і слухати, як у його могутніх грудях стукотить серце. 14. Я завжди беру із собою в дорогу фотокартку із зображенням мами й тата.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ - ЛЮДИНА»

ЗАВДАННЯ 1-16 МАЮТЬ ПО ЧОТИРИ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ,

З ЯКИХ ЛИШЕ ОДНА ПРАВИЛЬНА.

 

1. Лежень - це герой твору

А «Мишка» В «Гер переможений»

Б «Скарб» Г «Кольорові миші»

 

2. «Еге! Як Бог дасть, то й у вікно вкине!» - одказав Павлусь про

А щастя В скарб

Б долю Г талант

 

3. Зосередження уваги на тому, який спосіб життя обирає для себе кожна людина, у чому вбачає щастя, - така провідна думка твору

А «Мишка» В «Скарб»

Б «Гер переможений» Г «Кольорові миші»

 

4. «Щастя знає, кого шукає» - так висловлено провідну думку твору

А «Крила» В «Скарб»

Б «Гей, нові Колумби й Магеллани...» Г «Мишка»

 

5. «О! Люди - дуже цікаві створіння!» - думає персонаж твору

А «Скарб» В «Мишка»

Б «Кольорові миші» Г «Чайка на крижині»

 

6. «Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди», - переконана героїня твору

А Олекси Стороженка В Ліни Костенко

Б Богдана Лепкого Г Василя Симоненка

 

7. «Погані люди! Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають! Хіба ж папір важливіший від життя?» - обурюється

А Анна В мишка

Б Софійка Г чайка

 

8. Ліна Костенко є автором обох творів рядка

А «Чайка на крижині» та «Гер переможений»

Б «Кольорові миші» та «Лебеді материнства»

В «Гей, нові Колумби й Магеллани.» та «Скарб»

Г «Крила» та «Чайка на крижині»

 

9. Диптих складають обидва твори рядка

А «Чайка на крижині» та «Русалонька із 7-В...»

Б «Кольорові миші» та «Лебеді материнства»

В «Гей, нові Колумби й Магеллани.» та «Скарб»

Г «Крила» та «Чайка на крижині»

 

10. Протест проти сірості, буденності людського існування висловлює автор твору

А «Мишка» В «Скарб»

Б «Кольорові миші» Г «Русалонька із 7-В.»

 

11. «Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину», -стверджує автор твору

А «Дощ полив»

Б «Крила»

В «Русалонька із 7-В...»

Г «Лебеді материнства»

 

12. Шафа згадується у творі

А Богдана Лепкого Б Тараса Шевченка В Василя Симоненка Г Марини Павленко

 

13. Мішель - персонаж твору

А «Скарб» В «Русалонька із 7-В...»

Б «Чайка» Г «Мишка»

 

14. Риторичне питання «Ти знаєш, що ти - людина?» ставить перед читачами

А Ліна Костенко В Олекса Стороженко

Б Василь Симоненко Г Любов Пономаренко

 

15. Від імені «дитини війни» йде оповідь у творі

А «Перехожий» В «Мишка»

Б «Гер переможений» Г «Скарб»

 

16. За жанром новелою є твір

А «Русалонька із 7-В...» В «Скарб»

Б «Гер переможений» Г «Кольорові миші»

ЗАВДАННЯ 17-20 НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ.

ДО КОЖНОГО РЯДКА, ПОЗНАЧЕНОГО ЦИФРОЮ, 

ДОБЕРІТЬ ВІДПОВІДНИК, ПОЗНАЧЕНИЙ БУКВОЮ.

 

17. Установіть відповідність між героєм та автором твору

 

Герой твору 

1 Павлусь 

2 Софійка 

3 Фрідріх 

4 Анна

 

Автор твору

А Богдан Лепкий

Б Ліна Костенко

В Марина Павленко

Г Любов Пономаренко

Д Олекса Стороженко

 

18. Установіть відповідність між художнім образом та назвою твору

 

Художній образ 

1 коралове намисто 

2 паперові гроші 

3 кольоровий кіт 

4 квіткова грядочка

 

Назва твору

А «Скарб»

Б «Кольорові миші»

В «Мишка»

Г «Русалонька із 7-В...»

Д «Гер переможений»

 

19. Установіть відповідність між проблемою, порушеною у творі, і назвою твору

 

Проблема, порушена у творі 

1 Жага до відкриттів 

2 Уболівання мами за долю сина 

3 Засудження дитячої жорстокості 

4 Засудження людської жадібності

 

Назва твору

А «Скарб»

Б «Мишка»

В «Лебеді материнства»

 

Г «Гер переможений»

Д «Гей, нові Колумби й Магел-лани...»

 

20. Установіть відповідність між початком і закінченням фрази

 

Початок фрази 

1 Сліпий старець сказав...

2 Ворожка сказала...

3 Зачиняючись, двері сказали... 

4 Повертаючись у свій час, Софійка сказала.

 

Закінчення фрази

А ...перестояло, сили в ньому забагато

Б ...бабки є, щастя ні грама

В ...ілар-р-рок

Г ...це монета не з нашого часу

Д ...кор-р-ралі

У ЗАВДАННЯХ 21-25 ДОПОВНІТЬ ВІДПОВІДЬ СЛОВОМ,

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ ЧИ РЕЧЕННЯМ.

 

 

Це матеріал підручника Українська література 7 клас Міщенко

 

Автор: asia2016 от 21-02-2017, 18:52, Переглядів: 11512